Кіпр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Кіпр |
|||||
|
|||||
| Девіз: Відсутній | |||||
| Гімн: İstiklâl Marşı (північ) Гімн про волю (південь) 1 |
|||||
 |
|||||
| Столиця | Lefkoşa (Турецькою) Нікосія (Грецькою) 35°08′ пн. ш.; 33°28′ сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Нікосія | ||||
| Офіційні мови | грецька і турецька | ||||
| Державний устрій | Республіка | ||||
| Президент | Мехмет Алі Талат (Mehmet Ali Talat) (північ) Деметріс Христофіас (південь) 2 |
||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 9 250 4 км² (161) | ||||
| - Води (%) | незначний | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 788457 5 (155) | ||||
| - перепис 2001 р. | 689565 6 | ||||
| - Щільність | 84/км² (111) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $16,37 млрд. (n/a) | ||||
| - На душу населення | $ 23'000(пд.) / $7'135(тур.) (n/a) | ||||
| Валюта | євро (EUR 8) |
||||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Домен Інтернет | .cy | ||||
| Телефонний код | +357 7 | ||||
| 1. "Ymnos pros tin Eleutherian" також слугує державним гімном Греції. 2. Північна частина має окремого президента |
|||||
Республіка Кіпр (грец. Κύπρος; тур. Kıbrıs) — острівна держава на сході Середземного моря, 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії.
Зміст |
[ред.] Назва і розташування
Назва Кіпр походить від грецького слова "Κύπρος", що означає «країна кіпарисів».
Кіпр географічно розташований у Західній Азії (або на Близькому Сході), але політично і культурно він вважається частиною Європи. З давніх часів Кіпр завжди був одним з мостів між Європою і Азією, зі змінними періодами Левантійського, Анатолійського, Турецького, Грецького і Британського впливу.
[ред.] Географія
Див. також: Список міст Кіпру (грецькі і турецькі назви), Райони Кіпру (парафії)
Площа острова — 9 251 км2. Центральна рівнина Месаорія оточена горами Кіренія (Kyreniya/Girne) і Пентадактилос (Besparmak) на півночі, і гірським масивом Троодос на півдні і заході. Вздовж південного узбережжя також присутні значні рівнинні області.
Клімат помірний, середземноморський, зі спекотним і сухим літом та дощовою (і помірно прохолодною) зимою.
Столиця Нікосія розташована у північно-східній частині острова. Всі інші головні міста знаходяться на узбережжі: Пафос на південному заході, Лімасол на півдні, Ларнака на південному сході, Фамагуста на сході і Кіренія у північній частині острова.
[ред.] Політичний поділ
Див. також: Кіпрський конфлікт, Буферна зона ООН на Кіпрі
Кіпр отримав незалежність від Великої Британії у 1960 році, хоча Велика Британія, Греція і Туреччина залишили за собою обмежене право втручання у внутрішні справи країни.
Республіка Кіпр — міжнародно визнана державна структура на острові, яка контролює його південні дві третини. За виключенням Туреччини, уряди всіх країн і ООН визнають юрисдикцію уряду Кіпру на всьому острові.
Столиця — місто Нікосія, поділена між південним та північним (турецьким) Кіпром.
Етнічний склад населення — греки-кіпріоти - 78%, турки-кіпріоти – 18%.
Мови: грецька і турецька (офіційні), англійська.
Турецькі кіпріоти, разом з Туреччиною, не визнають влади республіки на території всього острова і називають її «грецьким органом влади у Південному Кіпрі».
Деяка частина території знаходиться під контролем Великої Британії: після підписання домовленості про незалежність Кіпру, Велика Британія залишила за собою дві області на півдні острова, неподалік Акротірі і Декелії, відомі також як «суверенні території баз Британії». Вони використовуються як військові бази.
[ред.] Проблема об’єднання
Протягом багатьох років велися переговори щодо об'єднання острова, але помітного успіху вони так і не принесли, і всі конкретні плани дій на практиці не виконувались. План ООН, оголошений 31 березня 2004 року, а також наступні переговори у Швейцарії, мали на меті проведення референдуму в обох частинах острова 24 квітня 2004 року.
На референдумі запропонований план був підтриманий двома третинами турецьких кіпріотів, але був відкинутий значною більшістю грецьких кіпріотів з перевагою 3 до 1 (див. План Аннана для Кіпру для пояснення причин). В наслідок цього офіційно весь Кіпр увійшов до Європейського Союзу 1 травня 2004, але де-факто кордон ЄС пролягає вздовж «зеленої лінії», що розділяє грецьку і турецьку частини Кіпру. Наразі законодавство ЄС не застосовується у північній частині острова, яку контролюють турки і де знаходиться самопроголошена Турецька Республіка Північного Кіпру, яку визнала лише Туреччина.
[ред.] Політика
Після отримання незалежності, Кіпр став одним з членів-засновників Руху Неприєднання, незважаючи на те, що три держави-гаранти (Греція, Туреччина і Великобританія) є членами NATO. Кіпр вийшов з Руху Неприєднання у 2004 році перед приєднанням до Євросоюзу.
Одержавши незалежність від Великої Британії, греки кіпріоти тричі проводили референдум на предмет приєднання до Греції. Всі три рази в пропорції дев'ять до одного виборці голосували за приєднання. Але Греція щоразу відмовляла в возєднанні, посилаючись на умови договору про незалежність.
У 1960 році конституція Кіпру визначила президентську форму правління з незалежними виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади, разом зі складною системою стримувань і противаг, включаючу пропорційну ситему захисту інтересів турків-кіпріотів. Наприклад, виконавчу владу очолює грек-кіпріот, водночас віце-президентом стає кіпріот-турок, вони обираються на п'ять років і кожен має право вето на певні законодавчі чи виконавчі рішення.
[ред.] Зовнішні посилання
 |
Ця стаття про Кіпр є незавершеною. Ви можете допомогти Вікіпедії дописавши та розширивши її. |
