Ангедонія
| Ангедонія Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | MB24.2 |
|---|---|
| MeSH | D059445 |
Ангедонія (грец. ἀν- – заперечувальний префікс, і грец. ἡδονή — «задоволення») — нездатність отримувати задоволення від діяльності, яка зазвичай буває для людей приємною: фізичних вправ, хобі, співу, сексу або соціальних взаємодій. Ангедонія є характеристикою психічних розладів, особливо афективних, таких як депресія.
У ранніх визначеннях ангедонії підкреслювався досвід задоволення; натомість сучасніші моделі підкреслюють потребу дослідити інші аспекти приємних дій, як-от мотивацію або бажання займатися певною діяльністю (мотиваційна ангедонія) на противагу рівню задоволення від самої діяльності («ангедонія здійснення»)[1].
За твердженням Вільяма Джеймса, цей термін вперше запровадив Теодюль Арман Рібо.
Розрізняється багато видів патологічної депресії. Іноді це звичайна пасивна безрадісність і безпросвітність, знеохочення, пригніченість, відсутність смаку до чогось, запалу, енергії. Професор Рібо запропонував назву «ангедонія» на позначення цього стану. «Стан ангедонії, якщо мені буде дозволено створити таке нове слово на пару з анальгезією, — пише він, — досліджений дуже мало, але він існує»[2].
Причини[ред. | ред. код]
Дослідники припускають, що причиною ангедонії може бути розлад у системі винагород у мозку, велику роль в якій відіграє нейромедіатор дофамін. Дослідження доктора Пола Кідуелла, який тоді працював у Лондонському королівському коледжі, виявило, що мозок учасників з клінічною депресією мусив працювати важче, щоб обробити досвід, який має сприйматися як винагорода[3][4]. Хоча раніше вчені вважали, що дофамін в основному задіяний у суб'єктивному досвіді задоволення, в останні 20 років відбувся концептуальний зсув, в результаті якого тепер вважається, що дофамін відіграє роль у різних аспектах очікування нагороди, вивчення і мотивації[5][6][7]. Ангедонію можна характеризувати як «порушення здатності шукати й переживати досвід задоволення та / або навчатися того, що є задоволення, яке часто, але не завжди, доступне свідомому осягненню»[8].
Значення у депресії[ред. | ред. код]
Ангедонія є ключовим симптомом клінічної депресії, тож в людей, у яких наявний цей симптом, може бути діагностовано депресію навіть за відсутності пригніченого настрою[9]. Діагностичний і статистичний посібник з психічних захворювань (DSM) описує «брак зацікавленості або задоволеності», але ці стани важко розпізнати, враховуючи, що люди втрачають зацікавленість до речей, які не приносять їм задоволення. Присутній у DSM критерій втрати ваги, можливо, пов'язаний з ангедонією, оскільки багато людей з цим симптомом описують відсутність задоволення і від їжі. Люди, що мають ангедонію через депресію, зазвичай мають суїцидальні думки зранку і почуваються краще ввечері, оскільки сон здається єдиним виходом, який схожий на смерть[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Treadway MT, Zald DH (2011). Reconsidering anhedonia in depression: lessons from translational neuroscience. Neurosci Biobehav Rev. 35 (3): 537—555. doi:10.1016/j.neubiorev.2010.06.006. PMC 3005986. PMID 20603146.
- ↑ Varieties of Religious Experience Lecture VI, The Sick Soul, William James 1902
- ↑ John McManamy, «No Pleasure, No Reward — Plenty of Depression» [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.], URL accessed 2009-02-17
- ↑ Surguladze, S. (2003). Neural systems underlying affective disorders. Advances in Psychiatric Treatment. 9 (6): 446—55. doi:10.1192/apt.9.6.446.
- ↑ Berridge K. C. (2007). The debate over dopamine's role in reward: the case for incentive salience. Psychopharmacology. 191 (3): 391—431. doi:10.1007/s00213-006-0578-x. PMID 17072591.
- ↑ Salamone J. D.; Correa M.; Farrar A.; Mingote S. M. (2007). Effort-related functions of nucleus accumbens dopamine and associated forebrain circuits. Psychopharmacology. 191 (3): 461—482. doi:10.1007/s00213-006-0668-9. PMID 17225164.
- ↑ Schultz W (2007). Multiple dopamine functions at different time courses. Annu Rev Neurosci. 30: 259—288. doi:10.1146/annurev.neuro.28.061604.135722. PMID 17600522.
- ↑ Rømer Thomsen K, Whybrow PC, Kringelbach ML (2015). Reconceptualizing anhedonia: novel perspectives on balancing the pleasure networks in the human brain. Front Behav Neurosci. 9: 49. doi:10.3389/fnbeh.2015.00049. PMC 4356228. PMID 25814941.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. Washington, D.C: American Psychiatric Association.
- ↑ Tomb, David A. (1 серпня 2007). Psychiatry. Lippincott Williams & Wilkins. с. 44. ISBN 978-0-7817-7452-9. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 18 грудня 2010.
|
