Дофамін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дофамін
Графічна схема дофаміну

Дофамі́н (допамін) (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол гідрохлорид) — нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і біль, також нейромедіатор, відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність.

Дофамін викликає почуття щастя й ейфорії. Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — мозок людини, котра закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час споживання приємної на смак їжі чи роботи за хорошу винагороду. Вживання речовин, що викликають залежність, чи то алкоголь, нікотин чи то кокаїн, тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. А ось у тих, хто страждає на депресію, його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.

Дофамін є життєвонеобхідною речовиною, нестача якої зумовлює погане самопочуття (пригнічений емоційний стан), а також призводить до дуже серйозних розладів руху та м'язової активності (наприклад хвороба Паркінсона).

Окрім нейромедіаторних властивостей у центральній нервовій системі, дофамін діє як гормон. Він здійснює специфічний вплив на функцію серцево-судинної системи – підвищує систолічний артеріальний тиск в результаті стимуляції α-адренорецепторів, збільшує силу серцевих скорочень в результаті стимуляції β-адренорецепторів, збільшує серцевий викид і частоту серцевих скорочень. Також дофамін спричиняє дилатацію судин нирок, збільшує діурез та натрійурез, підвищує синтез простагландинів тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію підшлункової залози.

Процес синтезу дофаміну відбувається в цитоплазмі нейрона. При гідроксилюванні L-тирозину (який синтезується з фенілаланіну) за допомогою тирозин гідроксилази утворюється L-ДОФА (дигідроксифенілаланін), що за допомогою L-ДОФА-декарбоксилази перетворюється в дофамін. Під дією дофамін β-гідроксилази дофамін може перетворюватись на норепінефрин, з якого за допомогою фенілетаноламін-N-метилтрансферази синтезується епінефрин. Синтезований нейроном дофамін накопичується у везикулах. Цей процес називається протон-спряженим транспортом – у везикулу за допомогою протон-залежної АТФази накачуються йони Н+, і при їх виході за градієнтом у везикулу потрапляють молекули дофаміну. Далі дофамін виводиться в синаптичну щілину. Частина його бере участь в предачі нервового імпульсу, діючи на дофамінові рецептори постсинаптичноїх мембрани, а частина повертається в пресинаптичний нейрон за допомогою дофамінового транспортера. Дофамін, що повернувся в клітину, може розщеплюватись за допомогою моноамінооксидази.

Посилання[ред.ред. код]