Андреа Берніні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андреа Берніні
Особисті дані
Повне ім'я Андреа Берніні
Народження 10 червня 1973(1973-06-10) (50 років)
  Реджелло, Італія
Зріст 179 см
Вага 72 кг
Громадянство Італія Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1995 Італія «Ідеаль Інчиса» ? (?)
1995—1997 Італія «Санджованессе» 48 (7)
1997—1999 Італія «Монтеваркі» 52 (4)
1999—2001 Італія «Реджина» 44 (2)
2001—2003 Італія «Сампдорія» 44 (2)
2003—2004 Італія «Наполі» 32 (1)
2004—2008 Італія «Перуджа» 83 (4)
2008—2009 Італія «Лекко» 32 (1)
2009—2011 Італія «Санджованессе» 48 (3)
2011—2013 Італія «Кастельнувезе» 48 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2013—2014
2016
2016—2017
2018 		Італія «Фільїне»
Італія «Кунео»
Італія «Санджованессе»
Україна «Арсенал-Київ»
(асист.)

(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андреа Берніні (італ. Andrea Bernini; нар. 10 червня 1973, Реджелло, Італія) — італійський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав у клубах Серії D. У 24-річному віці дебютував на професіональному рівні, в «Монтеваркі» з Серія C1. У Серії А у футболці «Реджини» виступав протягом двох сезонів, з 1999 по 2001 рік (єдиний клуб, з яким Андреа виступав у вищому дивізіоні), відзначився двома голами в матчі Реджина — Парма 2-0 (на той час ще невідомому Джанлуїджі Буффону в сезоні 2000/01 років).

Потім переїхав до «Сампдорії», де протягом 2 сезонів грав у Серії B, допоміг команді виграти Серію А в сезоні 2002/03 років, але на наступний сезон контракт з Берніні не продовжили. Після цього захищав кольори «Наполі» та «Перуджі».

У 2005 році став єдиним гравцем, який залишився в клубі з Умбрії після банкрутства, а починаючи з сезону 2005/06 років, протягом 3 сезонів, він був капітаном «Перуджі» в Серії С1. У «Перуджі» став кумиром уболівальників, перш за все за те, що став єдиним гравцем у команді після провалу, а згодом за рішучість та бажання, з яким виходив на поле щоразу, коли його ставили під сумнів. 10 грудня 2006 року йому вдалося відзначитися переможним голом у дербі між Перуджею та «Тернаною», завдяки чому став ще більшим улюбленцем перуджійців. Сезон 2007/08 років виявився для капітана дуже складним сезоном: втратив місце в стартовому складі й зіграв лише 11 матчів.

Під час січневого трансферного вікна переходить «Лекко», знову з Серії С1, але в іншій групі, з якою за підсумками сезону вилітає до Серії С2 (але потім повертається до Серії С1) після перемоги в матчі проти Паганезе.

Влітку 2009 року перейшов у «Санджованессе» з другого дивізіону Леги Про.

Після пониження в класі за підсумками сезону 2010/11 років півзахисник покидає «Санджованессе», щоб грати з «Кастельнувезе» з чемпіонату Тоскани, заявляючи, що він не планує завершувати кар'єру. Після двох сезонів у вище вказаному клубі вирішує все ж завершити кар'єру. 5 червня 2013 року став новим головним тренером «Фільїне».

У березні 2016 року разом з Фраскетті (його колишній тренер у «Санджованессе») перейшов у Кунео (як помічний головного тренера), де залишався до кінця чемпіонату.

Влітку 2016 року став тренером «Санджованессе» з Серії D, залишаючись на посаді до 23 лютого 2017 року, після чого його звільнили.

2018 року працював помічником Фабріціо Раванеллі у клубі «Арсенал-Київ»[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Раванеллі офіційно підписав контракт з київським Арсеналом. Футбол 24. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 2 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Берніні&oldid=35882871