Антонюк Наталія Олегівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонюк Наталія Олегівна
Народився 28 липня 1981(1981-07-28) (42 роки)
Громадянство Україна Україна
Діяльність суддя
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонюк.

Антонюк Наталія Олегівна (нар. 28 липня 1981(19810728), м. Золочеві Львівської області) — українська суддя, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, секретар Першої судової палати цього суду.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1998 році закінчила школу з золотою медаллю. Одразу ж вступила на юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

За успіхи у навчанні отримувала стипендію Президента України, стипендію голови обласної державної адміністрації.

У 2003 році отримала диплом магістра права з відзнакою і одразу ж вступила до аспірантури в університеті Франка у Львові[1].

У 2006 році захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «Кримінальне право, кримінологія; кримінально-виконавче право» (12.00.08).

Була нагороджена стипендією Голови облдержадміністрації Львівської області як молодий науковець. У 2011 році отримала вчене звання доцента. Працює над докторським дослідженням.

Неодноразово брала участь у міжнародних стажуваннях, наукових обмінах, конференціях та інших заходах. Зокрема, стажувалася у Вроцлавському та Ягеллонському університетах.

Кар'єра[ред. | ред. код]

2005–2017  асистент, доцент кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

2004–2017  адвокатська практика[2]. Свідоцтво Ради адвокатів Львівської області № 979. Дата видачі: 28.04.2004. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 02.10.2017 на підставі заяви адвоката.

Указом Президента України від 10 листопада 2017 р. № 357/2017 призначена суддею Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді[3][4].

З грудня 2017 року по грудень 2020 року здійснювала правосуддя у складі Великої Палати Верховного Суду.

З кінця 2020 року увійшла до складу Першої судової палати Касаційного кримінального суду.

26 листопада 2021 року на зборах суддів судової палати була обрана секретарем Першої судової палати Касаційного кримінального суду[5].

25 вересня 2023 року на зборах суддів обрана заступником голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду[6].

Кандидат юридичних наук (2006 рік). Доцент (2011 рік).

Лекторка Національної школи суддів України.

Публікації[ред. | ред. код]

Автор більше ніж 150 праць, зокрема:

  • Диференціація кримінальної відповідальності у кримінальному праві України (Київ: Алерта, 2023. 554 с).
  • Контекстуальний елемент воєнних злочинів: зміст і необхідність встановлення. Право України. 2023. № 5. С. 30–38.
  • Диференціація кримінальної відповідальності з позицій de lege lata & de lege ferenda. Право України. 2023. № 1. С. 122—133.
  • Criminal and legal assessment of collaborationism: a change of views in connection with Russia's military aggression against Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe. 2022. № 3 (15). Р. 3. URL:[7]
  • Зміни до злочинів проти основ національної безпеки: криміналізація чи диференціація кримінальної відповідальності. Право України. 2022. № 11. С. 39–40.
  • Як відрізнити воєнні злочини від так званих загальнокримінальних злочинів. Advokat Post. 2022.
  • Forms of criminal liability in case of death of the patient. Wiadomosci Lekarskie. 2021. Vol. LXXIV, Iss. 11 Part 2, November. P. 2891—2896. (видання, проіндексовано у базі даних Scopus).
  • Незалежність і дисциплінарна відповідальність суддів: міжнародні стандарти й національна практика (у співавторстві, Київ: Алерта, 2021. 248 с).
  • Criminal offenses against property in Ukraine (Kyiv: Alerta, 2020. 146 р).
  • Differentiation of criminal liability of medical professionals. Wiadomosci Lekarskie. 2020. Vol. LXXIII, ISSUE 12 PART 2, December. P. 2728—2732. (видання, проіндексовано у базі даних Scopus).
  • Категоризація злочинів як основа диференціації кримінальної відповідальності. Прикарпатський юрид. вісник. 2020. Вип. 2 (31). С. 147—152.
  • Роль інституту проступків для диференціації кримінальної відповідальності. Право України. 2020. № 11. С. 158—172.
  • Методологічні засади дослідження диференціації кримінальної відповідальності. Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць. Харків: Право. 2019. Вип. 38. С. 9–22.
  • Місце диференціації кримінальної відповідальності серед принципів кримінального права та кримінально-правової політики. Наук. вісник Ужгород. нац. ун-ту: серія: Право. 2019. Т. 2. Вип. 58. С. 66–71.
  • Поняття диференціації кримінальної відповідальності. Право України. 2019. № 9. С. 196—214.
  • Differentiation of criminal responsibility for crimes against property: Theft and Robbery (article 185, 186 of Criminal Code of Ukraine). Вроцлавсько-Львівський юридичний збірник. Львів, 2017. С. 165—176[8].
  • Naduzycie uprawnien w swietle ukraiсskiego prawa karnego.E-Czasopisma Prawa Karnego i Nauk Penalnych. 2014. № 10.[9].
  • Кримінально-правова охорона власності (Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 514 с).
  • Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (Львів: ПАІС, 2008. 216 с).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Наталія Антонюк. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 21 березня 2024.
  2. ↑ Профіль. Процитовано 6 березня 2024.
  3. ↑ Указ Президента України «Про призначення суддів Верховного Суду» 10 листопада 2017 року № 357/2017. Процитовано 5 березня 2024.
  4. ↑ Кандидат у судді ВС Наталія Антонюк: "Приймати рішення за суддів – це не функція політиків чи інших людей". censor.net.
  5. ↑ Обрано секретарів судових палат касаційних судів Верховного Суду. Процитовано 6 березня 2024.
  6. ↑ Наталія Антонюк обрана заступником голови Касаційного кримінального суду у складі ВС. Процитовано 6 березня 2024.
  7. ↑ A Criminal and Legal Assessment of Collaborationism: A Change of Views in Connection with Russia’s Military Aggression against Ukraine. Процитовано 6 березня 2024.
  8. ↑ Differentiation of criminal responsibility for crimes against property: Theft and Robbery (Article 185, 186 of Criminal Code of Ukraine). Процитовано 6 березня 2024.
  9. ↑ Nadużycie uprawnień w świetle ukraińskiego prawa karnego. Процитовано 6 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антонюк_Наталія_Олегівна&oldid=42166309