Львівська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівська область
Coat of Arms of Lviv Oblast.png Flag of Lviv Oblast.png
Герб Львівської області Прапор Львівської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Львівщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 46000
Населення: 2 538 163 (на 1.05.2013)
Площа: 21833 км²
Густота населення: 116.3 осіб/км²
Телефонні коди: +380-32
Обласний центр: Хоругва Львова.png Львів
Райони: 20
Міста:

обласного значення
районного значення


9
35
Райони в містах: 6
Смт: 34
Села: 1849
Селища: 1
Селищні ради: 34
Сільські ради: 632
Номери автомобілів: BC
Інтернет-домени: lviv.ua; lv.ua
Мапа області
Обласна влада
79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
Веб-сторінка: http://www.loda.gov.ua
Голова ОДА: Шемчук Віктор Вікторович
Рада: Львівська обласна рада
Голова ради: Колодій Петро Несторович

Льві́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена 4 грудня 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа.

Межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща. Адміністративно поділяється на 20 районів. Міста Борислав, Дрогобич, Львів, Моршин, Новий Розділ, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград мають обласне підпорядкування.

Північ області відноситься до зони мішаних лісів, зокрема, Малого Полісся; середня частина — до лісостепу, де виділяються пасма Розточчя, Гологір, Вороняк, Опілля та крайньої західної частини Подільської височини. Далі на південь йдуть карпатські передгір'я та, власне, Карпати. Вони представлені Бескидами. Південний кордон області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону також проходить Головний європейський вододіл басейнів Чорного та Балтійського морів.

У Львівській області знаходиться південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Трускавець, Моршин та Східниця є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова та Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи туристичному розвитку регіону.

Зміст

Географічне розташування[ред.]

Розташована на крайньому заході країни. Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

Рельєф[ред.]

Українські Карпати В межах Львівської області

Різні види рельєфу земної поверхні в околиці Львова викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина. Розточчя — це високий вал, що з'єднує Поділля з Люблінською височиною. В околиці Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, сильно порізаних глибокими долинами і ярами, що піднімаються до 400 м і тягнуться в напрямі з пд.-зах. на пд.-сх. Від горбків Брюховичі-Голосько (382 м) через Кортумівку (374 м), Високий Замок (413 м), Піскову гору (389 м), Личаківські узгір'я, Міські Пасіки до Чортової скелі (414 м). Побужжя — тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризується воно різнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Гряди розділені між собою підмоклими долинами. Львівська височина утворює вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя (басейн Водники), Опіллям, Львівсько-Люблінською депресією і південним кінцем розточчя. Львівська височина (330–350 м) охоплює Снопків, Персенківку, площу Східних Ярмарків, Кадетську гору, Богданівку та Кульпарків. Саме тут проходить європейський вододіл. На території області знаходиться Верхньодністровська улоговина.

Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині.

Водойми[ред.]

Докладніше: Річки Львівської області

Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг із притоками, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р. Полтва.

Клімат[ред.]

Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Природні ресурси[ред.]

В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

Корисні копалини[ред.]

На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.[1] Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.]

В області налічується 7 міст обласного підпорядкування, 34 — районного, 36 — селищ міського типу.

Історія адміністративно-територіального поділу[ред.]

27 листопада 1939 політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської області у складі УРСР. Ухвалено затвердити рішення про створення: Львівської області з центром у м.Львові, у складі Львівського, Сокальського, Бобркського, Рава-Руського, Любачівського, Яворівського, Перемишлянського, Городокського, Каменського, Жолкевського, Радзеховського, Бродського, Золочівського повітів; [2]

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Ухвалено створити наступні райони у складі Львівської області: Бобрський (м.Бобрка), БродівськийБ (м.Броди), Брюховицький (смт Брюховичі)Золочівський (м.Золочів), Кам’янко-Струмилівський (м.[[ Кам'янка-Бузька |Кам’янка-Струмилівська), Кам’янкоВолошський (с.Кам’янка-Волошська), Краковецький (м.Краковець), Красненський (с.Красне), Куликівський (м.Куликів), Лопатинський (м.Лопатин), Любачівський (м.Любачів), Львівський (м.Львів), Буський (м.Буськ), Великомостівський район (смт. Мости Великі), Вінниківський (м. Винники), Глинянський (м.Глиняни), Горинецький (с.Горинець), Городокський (м.Городок), Дідилівський (с.Дідилів), Дунаєвського (м.Дунаїв), Жолкевський (м.Жолкев), Ляшківський (с.Ляшки), Немирівський (м.Немирів), НовоЯричівський (м.ЯричівНовий), Олеський (м.Олеське), Шевченківський (с.Шевченкове), Перемишлянський (м.Перемишляни), Підкамінський (м.Підкамінь), Пониковицький (с.Пониковиця), Рава-Руський (м.РаваРуська), Радехівський (м.Радехів), Синівський (м.Синява), Сокальський (м.Сокаль), Сокальницький (с.Сокольники), Угнівський (м.Угнів), Ширецький (м.Ширець), Яворівський (м.Яворів), Янівський (м.Янів) райони; м.Львів, Броди, Городок, Злочів, Рава-Руська підпорядкувати безпосередньо Львівському Облвиконкому. [3]

Сучасний поділ[ред.]

Межує на півночі і північному-сході з Волинською і Рівненською, на сході і південному сході — з Тернопільською та Івано-Франківською, на півдні — із Закарпатською областями. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею. Площа 21,8 тисяч км² (3,6 % площі країни). Львівська область поділяється на 20 районів: 43 міста, 35 селищ міського типу, 1852 сільські населені пункти.

Населення[ред.]

Чисельність населення[ред.]

Населення Львівської області становить 2550.2 тис. (на 1 грудня 2009 року)[4]

Зі всього населення 1548.1 тис. (60.7 %) складає міське, 1002.1 тис. (39.3 %) — сільське.

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[5][6]
Львів 729,8 Броди 23,7
Дрогобич 77,1 Сокаль 21,4
Червоноград 68,2 Стебник 21,0
Стрий 60,1 Винники 16,0
Самбір 35,0 Городок 15,9
Борислав 35,0 Миколаїв 14,8
Трускавець 29,6 Жовква 13,5
Новояворівськ 29,2 Яворів 12,9
Новий Розділ 28,8 Соснівка 11,6
Золочів 24,1 Жидачів 11,2

За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Найвищий рівень народжуваності спостерігався у Турківському районі (15.1 на 1000), найнижчий — у місті Дрогобичі (10.0 на 1000)
Рівень смертності коливається від 8.6 на 1000 у Новому Роздолі, 9.3 на 1000 у Дрогобичі та Трускавці до максимальних 17.9 — у Жидачівському районі та 18.7 у Перемишлянському.

Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках складала 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991–1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)[7]

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.[8]

Національний склад населення[ред.]

Національний склад населення Львівської області станом на 2001 рік[9]

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 2 471 033 94,82 %
2 Росіяни 92 565 3,55 %
3 Поляки 18 948 0,73 %
4 Білоруси 5 437 0,21 %
5 Євреї 2 212 0,08 %
6 Вірмени 1 139 0,04 %
7 Молдавани 781 0,03 %
8 Цигани 769 0,03 %
9 Татари 680 0,03 %
10 Німці 648 0,02 %
11 Інші 11 744 0,45 %
Разом 2 605 956 100 %

Найбільше росіян проживає у містах: Львові — 64,6 тис. (8,9 %), Червонограді — 4,5 тис. (6,4 %), Стрию — 3,2 тис.(5,2 %)
Поляки проживають у Мостиському районі 4,7 тис. (7,6 %), м. Львові 6,4 тис. (0,9 %) а також у Самбірському та Старосамбірському районах. В решті районів польське населення становить менше 1 %.
Білоруси, євреї проживають дисперсно у містах області.

Динаміка населення області[ред.]

Чисельність населення:

  • 1959 — 2109 тис. чол.
  • 1970 — 2437 тис. чол.
  • 1979 — 2557 тис. чол.
  • 1983 — 2622 тис. чол.
  • 1989 — 2748 тис. чол.
  • 2002 — 2626 тис. чол.
  • 2010 — 2550 тис. чол.

Частка Львівської області у загальному населенні України

Промисловість[ред.]

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість;Самбір-харчова промисловісь,машинобудовання,легка промисловість,деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промиловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

Сільське господарство[ред.]

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво.

Транспорт[ред.]

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне,Самбір, Стрий. У Львові є міжнародний аеропорт. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: КиївЛьвівПрага (Будапешт), ВаршаваПеремишльЛьвівБухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів,Самбір та Стрий. Головні автомагістралі: E40 (ЛьвівРівнеКиїв), ЛьвівТернопільВінницяКиїв, ЛьвівІвано-ФранківськЧернівці, E471 (ЛьвівУжгород).

Культура[ред.]

Гніздичів, Монастир Св. Герарда

У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:

  • 17 музеїв
  • 11 театрів
  • 1374 бібліотеки
  • 1397 установ клубного типу
  • 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:

  • 53 вищі заклади освіти I–IV рівнів акредитації
  • 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
  • 62 професійно-технічне заклад
  • 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков[11].

Туризм[ред.]

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. [12]

Туризм на Львівщині

До найважливіших об'єктів туризму належать:

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням – друге, після Автономної Республіки Крим.[13]

Сусідні області[ред.]

Джерела[ред.]

Екологічний атлас Львівщини 2007

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]