Львівська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Львівська область
Coat of Arms of Lviv Oblast.png Flag of Lviv Oblast.png
Герб Львівської області Прапор Львівської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Львівщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 46000
Населення: 2 536 008 (на 1.06.2014)
Площа: 21833 км²
Густота населення: 125,3 осіб/км²
Телефонні коди: +380-32
Обласний центр: Львів
Райони: 20
Міста:

обласного значення
районного значення


9
35
Райони в містах: 6
Смт: 34
Села: 1849
Селища: 1
Селищні ради: 34
Сільські ради: 632
Номери автомобілів: BC
Інтернет-домени: lviv.ua; lv.ua
Мапа області
Обласна влада
79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
Веб-сторінка: http://www.loda.gov.ua
Голова ОДА: Сех Ірина Ігорівна
Рада: Львівська обласна рада
Голова ради: Колодій Петро Несторович

Льві́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця (область) на заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена 4 грудня 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа.

Межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща. Адміністративно поділяється на 20 районів. Міста Борислав, Дрогобич, Львів, Моршин, Новий Розділ, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград мають обласне підпорядкування.

Північ області відноситься до зони мішаних лісів, зокрема, Малого Полісся; середня частина — до лісостепу, де виділяються пасма Розточчя, Гологір, Вороняк, Опілля та крайньої західної частини Подільської височини. Далі на південь йдуть карпатські передгір'я та, власне, Карпати. Вони представлені Бескидами. Південний кордон області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону також проходить Головний європейський вододіл басейнів Чорного та Балтійського морів.

У Львівській області знаходиться південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Трускавець, Моршин та Східниця є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова та Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи туристичному розвитку регіону.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Розташована на крайньому заході країни, крайня західна точка с. Мігово Старосамбірського району 22°43' східної довготи, південна с. Ялинкувате Сколівського району 48°45' північної широти, східна с. Нем'яч Бродівського району 25°28' східної довготи та північна с. Пісочне Сокальського району 50°46' північної широти.[1] Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

Рельєф[ред.ред. код]

Українські Карпати В межах Львівської області

На території області знаходиться Верхньодністровська улоговина.

Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині.

Водойми[ред.ред. код]

Докладніше: Річки Львівської області

Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг із притоками, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р. Полтва.

Клімат[ред.ред. код]

Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Водоспад Гуркало в Сколівському районі

Природні ресурси[ред.ред. код]

В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

Корисні копалини[ред.ред. код]

На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.[2] Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Львів.

У складі області:

  • районів — 20;
  • районів у містах — 6;
  • населених пунктів — 1928, в тому числі:
    • міського типу — 78, в тому числі:
      • міст — 44, в тому числі:
        • міст обласного значення — 9;
        • міст районного значення — 35;
      • селищ міського типу — 34;
    • сільського типу — 1850, в тому числі:
      • сіл — 1849;
      • селищ — 1.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 20;
  • міських рад — 44;
  • селищних рад — 34;
  • сільських рад — 633.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бродівський м. Броди Адм. устрій
2 Буський м. Буськ Адм. устрій
3 Городоцький м. Городок Адм. устрій
4 Дрогобицький м. Дрогобич Адм. устрій
5 Жидачівський м. Жидачів Адм. устрій
6 Жовківський м. Жовква Адм. устрій
7 Золочівський м. Золочів Адм. устрій
8 Кам'янка-Бузький м. Кам'янка-Бузька Адм. устрій
9 Миколаївський м. Миколаїв Адм. устрій
10 Мостиський м. Мостиська Адм. устрій
11 Перемишлянський м. Перемишляни Адм. устрій
12 Пустомитівський м. Пустомити Адм. устрій
13 Радехівський м. Радехів Адм. устрій
14 Самбірський м. Самбір Адм. устрій
15 Сколівський м. Сколе Адм. устрій
16 Сокальський м. Сокаль Адм. устрій
17 Старосамбірський м. Старий Самбір Адм. устрій
18 Стрийський м. Стрий Адм. устрій
19 Турківський м. Турка Адм. устрій
20 Яворівський м. Яворів Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Белз Сокальський район
2 Бібрка Перемишлянський район
3 Броди Бродівський район
4 Буськ Буський район
5 Великі Мости Сокальський район
6 Винники м. Львів,
Личаківський район
7 Глиняни Золочівський район
8 Городок Городоцький район
9 Добромиль Старосамбірський район
10 Дубляни Жовківський район
11 Жидачів Жидачівський район
12 Жовква Жовківський район
13 Золочів Золочівський район
14 Кам'янка-Бузька Кам'янка-Бузький район
15 Комарно Городоцький район
16 Миколаїв Миколаївський район
17 Мостиська Мостиський район
18 Новий Калинів Самбірський район
19 Новояворівськ Яворівський район
20 Перемишляни Перемишлянський район
21 Пустомити Пустомитівський район
22 Рава-Руська Жовківський район
23 Радехів Радехівський район
24 Рудки Самбірський район
25 Сколе Сколівський район
26 Сокаль Сокальський район
27 Соснівка м. Червоноград
28 Старий Самбір Старосамбірський район
29 Стебник м. Дрогобич
30 Судова Вишня Мостиський район
31 Турка Турківський район
32 Угнів Сокальський район
33 Хирів Старосамбірський район
34 Ходорів Жидачівський район
35 Яворів Яворівський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Галицький м. Львів
2 Залізничний м. Львів
3 Личаківський м. Львів
4 Сихівський м. Львів
5 Франківський м. Львів
6 Шевченківський м. Львів

Історія адміністративно-територіального устрою[ред.ред. код]

27 листопада 1939 політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Львівської області у складі УРСР. Ухвалено затвердити рішення про створення: Львівської області з центром у м. Львові, у складі Львівського, Сокальського, Бобркського, Рава-Руського, Любачівського, Яворівського, Перемишлянського, Городокського, Каменського, Жолкевського, Радзеховського, Бродського, Золочівського повітів; [3]

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Ухвалено створити наступні райони у складі Львівської області: Бобрський (м. Бобрка), Бродівський (м. Броди), Брюховицький (смт Брюховичі), Золочівський (м. Золочів), Кам'янко-Струмилівський (м. Кам'янка-Струмилівська), Кам'янко-Волошський (с. Кам'янка-Волошська), Краковецький (м. Краковець), Красненський (с. Красне), Куликівський (м. Куликів), Лопатинський (м. Лопатин), Любачівський (м. Любачів), Львівський (м. Львів), Буський (м. Буськ), Великомостівський район (смт Великі Мости ), Винниківський (м. Винники), Глинянський (м. Глиняни), Горинецький (с. Горинець), Городокський (м. Городок), Дідилівський (с. Дідилів), Дунаєвського (м. Дунаїв), Жолкевський (м. Жолкев), Ляшківський (с. Ляшки), Немирівський (м. Немирів), Новояричівський (м. Новий Яричів), Олеський (м. Олеське), Шевченківський (с. Шевченкове), Перемишлянський (м. Перемишляни), Підкамінський (м. Підкамінь), Пониковицький (с. Пониковиця), Рава-Руський (м. Рава-Руська), Радехівський (м. Радехів), Синівський (м. Синява), Сокальський (м. Сокаль), Сокільницький (с. Сокольники), Угнівський (м. Угнів), Щирецький (м. Ширець), Яворівський (м. Яворів), Янівський (м. Янів) райони; м. Львів, Броди, Городок, Злочів, Рава-Руська підпорядкувати безпосередньо Львівському Облвиконкому. [4]

Керівництво[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

31 жовтня 2013 р. В.Янукович видав указ № 600/2013 (відсутній на сайті глави держави) про те, що:
… посада голови Львівської ОДА заміщується особою з вищого начальницького складу органів внутрішніх справ з граничним спец. званням генерал-майора міліції.[5]

Демографія[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

Населення Львівської області становить 2725.2 тис. (на 1 грудня 2013 року)[6]

Зі всього населення 1548.1 тис. (60.7 %) становить міське, 1002.1 тис. (39.3 %) — сільське.

Динаміка населення області[ред.ред. код]

Чисельність населення:

  • 1959 — 2109 тис. чол.
  • 1970 — 2437 тис. чол.
  • 1979 — 2557 тис. чол.
  • 1983 — 2622 тис. чол.
  • 1989 — 2748 тис. чол.
  • 2002 — 2626 тис. чол.
  • 2010 — 2550 тис. чол.

Частка Львівської області у загальному населенні України

За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Найвищий рівень народжуваності спостерігався у Турківському районі (15.1 на 1000), найнижчий — у місті Дрогобичі (10.0 на 1000)
Рівень смертності коливається від 8.6 на 1000 у Новому Роздолі, 9.3 на 1000 у Дрогобичі та Трускавці до максимальних 17.9 — у Жидачівському районі та 18.7 у Перемишлянському.

Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991–1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)[8]

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.[9]

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[10][11]
Львів 730,3 Броди 23,8
Дрогобич 77,1 Сокаль 21,4
Червоноград 68,0 Стебник 21,0
Стрий 60,1 Винники 16,3
Борислав 34,9 Городок 16,0
Самбір 34,9 Миколаїв 14,9
Новояворівськ 29,6 Жовква 13,6
Трускавець 29,5 Яворів 12,9
Новий Розділ 28,8 Соснівка 11,5
Золочів 24,1 Жидачів 11,2

Національний склад населення[ред.ред. код]

Львів — найбільше місто Львівської області.

Національний склад населення Львівської області станом на 2001 рік[12]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 2 471 033 94,82 %
2 Росіяни 92 565 3,55 %
3 Поляки 18 948 0,73 %
4 Білоруси 5 437 0,21 %
5 Євреї 2 212 0,08 %
6 Вірмени 1 139 0,04 %
7 Молдавани 781 0,03 %
8 Цигани 769 0,03 %
9 Татари 680 0,03 %
10 Німці 648 0,02 %
11 Інші 11 744 0,45 %
Разом 2 605 956 100,00 %
Церква св. Анни в Бориславі. Греко-католики становлять більшість віруючих у Львівській області.

Найбільше росіян проживає у містах: Львові — 64,6 тис. (8,9 %), Червонограді — 4,5 тис. (6,4 %), Стрию — 3,2 тис.(5,2 %)
Поляки проживають у Мостиському районі 4,7 тис. (7,6 %), м. Львові 6,4 тис. (0,9 %) а також у Самбірському та Старосамбірському районах. В решті районів польське населення становить менше 1 %.
Білоруси, євреї проживають дисперсно у містах області.

Українська церква

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.[13]

Промисловість[ред.ред. код]

Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку.(2009)

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість;Самбір-харчова промисловісь, машинобудовання, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промиловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

Сільське господарство[ред.ред. код]

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво.

Транспорт[ред.ред. код]

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Самбір, Стрий. У Львові є міжнародний аеропорт. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: КиївЛьвівПрага (Будапешт), ВаршаваПеремишльЛьвівБухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Самбір та Стрий. Головні автомагістралі: E40 (ЛьвівРівнеКиїв), ЛьвівТернопільВінницяКиїв, ЛьвівІвано-ФранківськЧернівці, E471 (ЛьвівУжгород).

Культура[ред.ред. код]

Гніздичів, Монастир Св. Герарда

У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:

  • 17 музеїв
  • 11 театрів
  • 1374 бібліотеки
  • 1397 установ клубного типу
  • 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:

  • 53 вищі заклади освіти I–IV рівнів акредитації
  • 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
  • 62 професійно-технічне заклад
  • 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков[14].

Туризм[ред.ред. код]

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. [15]

Туризм на Львівщині

До найважливіших об'єктів туризму належать:

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після Автономної Республіки Крим.[16]

Сусідні області[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Екологічний атлас Львівщини 2007

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://geoknigi.com/book_view.php?id=650
  2. Львівська область. Надра // Міністерство екології та природних ресурсів України
  3. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1939
  4. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940
  5. Львівщиною можуть керувати тільки «генерал-губернатори»? / газета «Високий замок».— № 180 (5048), 29.11 — 1.12.2013. с. 1—4
  6. http://www.ukrstat.gov.ua/
  7. http://demoscope.ru
  8. http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph08.html
  9. http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph07.html
  10. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  11. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2012 по січень 2013 року
  12. «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  13. МВС УКРАЇНИ.
  14. http://decerkva.org.ua/ Дерев'яні церкви Львівщини.
  15. http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=258
  16. Атаманюк Д., Дмитрів І., Пилипенко Н. Місце галузі туризму в економіці Львівської області // Молода спортивна наука України Збірник наукових праць. — 2011. — Т. 4. — 200 с.

Посилання[ред.ред. код]