Архонт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Архонт (дав.-гр. ἄρχων, «начальник, правитель») — дев'ять найважливіших урядовців із широкими повноваженнями у стародавніх Афінах.
Почали обиратись з 1068 до н.е. після ліквідації царської влади. Спочатку обирались безстроково (пожиттєво), згодом на 10 років і з 7 ст. до н.е. — лише на 1 рік[1].
Посади архонтів походять від поступового відокремлення від царя окремих сторін його влади:
- архонт-полемарх отримав військову владу;
- архонт-епонім, за яким називався рік, — судово-адміністративну;
- архонт-басилевс був жрецем;
- а також 6 архонтів — фесфомети — були судовими чиновниками.
Архонти призначалися з доби Солона із вищого майнового класу, з Клісфена — за жеребом, а з Арістіда — з усіх громадян. Колишні архонти входили до складу ареопаг. Звання архонта пізніше використовувались тільки як почесне, доки не зникло в 5 ст. до н.е.
