Поліс
|
Поліс (фінік. ![]()
, грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
Терміноголія [ред.]
Поліс — самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення. Поняття включало навколишні "села". Поліс Спарта, наприклад, був створений мережею сіл. У стародавніх греків не було поділу на міста і села. Феномен полісу виник у VIII–VII ст. до н. е. Термін "місто" має набагато пізніше походження. Метрополією ж вважалось «самостійна одиниця розселення з управлінням в центрі цього поселення» яке має свої колонії.
Поліси Північного Причорномор'я [ред.]
- Керкінітида — заснована як місто-держава у VI столітті до н. е. і проіснувала як грецька колонія майже до кінця IV століття н. е. Зараз місто Євпаторія (Автономна Республіка Крим).
- Тіра — заснована як місто-держава у VI столітті до н. е. переселенцями з грецького Мілета. Зараз місто Білгород-Дністровський (Одеської області).
- Ольвія — існувала як місто-держава з VI столітті до н. е. і до IV столітті н. е. Заснована переселенцями з грецького Мілета. Зараз Миколаївська область.
- Борисфеніда — існувала як місто-держава у VII столітті до н. е., була найдревнішим грецьким поселенням Причорномор'я. Зараз Миколаївська область.
- Херсонес (пізніше Корсунь) — заснований у 422—420 роках до н. е. переселенцями з Гераклеї Понтійської і проіснував до XV століття н. е. — тобто майже два тисячоліття. У V—I століттях до н. е. це було автономне місто-держава, у I—IV століттях н. е. — аристократична республіка залежна від Риму, а з IV століття — від Візантії. Саме через Корсунь у 988 році в Київську Русь офіційно прийшло християнство візантійського обряду. Зараз історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський», місто Севастополь (Автономна Республіка Крим).
- Феодосія — заснована як місто-держава у VI столітті до н. е. греками — вихідцями з Мілета, була центром торгівельних зв'язків. Зараз місто Феодосія (Автономна Республіка Крим).
- Пантікапей — заснований як місто-держава у VI столітті до н. е. Зараз місто Керч (Автономна Республіка Крим).
Похідні слова [ред.]
- Космополіс — велике місто з населенням різних культур.
- Екуменополіс — місто, що охоплює всю планету, як правило, зустрічається в науковій фантастиці.
- Мегаполіс утворюється в результаті злиття кількох міст та їх передмість.
- Метрополіс — місто, яке заснувало свої колонії на інших землях; столиця архієпископа тощо.
- Некрополь — буквально «місто мертвих», цвинтар.
- Технополіс — місто або його район з хай-тек індустрією.
- Акрополіс — верхнє місто, цитадель.
- Триполіс — група трьох міст.
- Пентаполіс — група 5 міст.
- Декаполіс — десятимістя, група з 10 міст.
- Додеполіс — група 12 міст.
- Політика — мистецтво ведення громадських справ.
- Поліція — структура, відповідальна за підтримання громадського порядку.
Назви міст [ред.]
Численні міста Греції містять другий корінь «поліс» або «полі», наприклад: Александруполіс, Ермуполіс, Мегалополіс, Петруполі, Іліуполі, Ставруполі, Аргіруполі, Неаполі, Тріполі тощо.
Корінь «поліс»/«полі» зустрічається і в багатьої історичних назвах міст інших країн, наприклад: Константинополь, Персеполіс, Геліополь, Неаполь, Севтополь, Філіппополь тощо; а також сучасних — Тирасполь, Севастополь, Сімферополь, Мелітополь, Маріуполь та інші.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
Література [ред.]
- Шифман И. Ш. Александр Македонский, Л.: Наука — 1988. — 208 с. — ISBN 5-02-027233-7 (рос.)
- Тюменев А. И., История античных рабовладельческих обществ, М.— Л., 1935; (рос.)
- Утченко С. Л., Кризис полиса и политические воззрения римских стоиков, М., 1955; (рос.)
- Утченко С. Л. Кризис и падение Римской Республики, М., 1965; (рос.)
- Колобова К. М., Возникновение и развитие рабовладельческих полисов в Греции, Л., 1956; (рос.)
- Кудрявцев О. В., Исследования по истории Балкано-Дунайских областей в период Римской империи и статьи по общим проблемам древней истории, М., 1957; (рос.)
- Блаватский В. Д., Античный город, М., 1963; (рос.)
- Доватур А. И., Политика и Политии Аристотеля, М. — Л., 1965; (рос.)
- Фюстель-де-Куланж, Древняя гражданская община, 2 изд., М., 1903; (рос.)
- Clotz G., La cité grecque, P., 1928; Francotte H., La polis grecque, Paderborn, 1907; (фр.)
- Hasebroek J.,. Staat und Handel im alten Griechenland, Tübingen, 1928; (нім.)
- Rostovzeff M., The social and economic history of the Hellenistic world, v. 1—3, Oxford, 1941; (англ.)
- Freeman K., Greek city-states, London, 1950. (англ.)
- James Whitley The archaeology of ancient Greece. — Cambridge: Cambridge University Press, 2001. — 484 с. — ISBN 0521627338
Див. також [ред.]
|
|||||||

