Баланс екологічних компонентів
Баланс екологічних компонентів — кількісне співвідношення екологічних компонентів, яке забезпечує стійку рівновагу екосистеми[1].
Природна рівновага — одна з найбільш характерних властивостей живих систем. Вона може не порушуватися при антропогенному впливі і переходити в рівновагу екологічну. «Рівновага екологічна» — це баланс природних або змінених людиною середовищеутворюючих компонентів і природних процесів, що приводить до тривалого (умовно — нескінченого) існування даної екосистеми . Розрізняють компонентну екологічну рівновагу, засновану на балансі екологічних компонентів всередині однієї екосистеми, і її територіальну екологічну рівновагу. Остання виникає при деякому співвідношенні інтенсивно (агроценози, урбокомплекси і ін.) або екстенсивно (випаси, природні ліси і ін.) експлуатованих і не експлуатованих (заповідники) ділянок, що забезпечує відсутність зрушень в екологічному балансі великих територій в цілому. Зазвичай цей тип рівноваги враховується при розрахунку екологічної ємності території".[2]
Природна рівновага може необоротно порушуватися при антропогенному впливі і переходити в природно-антропогенну рівновагу. Це вторинна екологічна рівновага, що утворюється на основі балансу змінених людською діяльністю середовищеутворюючих компонентів і природних процесів. Ця рівновага може бути різних рівнів — від потенційного відновлення в ході сукцесії вузлових угруповань (рівновага екологічна доцільна) до сталого опустелювання території .
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
- Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989
- ↑ Экологическая устойчивость экосистем, экологическое равновесие, экологический кризис [1] [Архівовано 24 травня 2013 у Wayback Machine.]