Баранник Антон Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранник Антон Іванович
Народився 1910(1910)
село Спаське, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області
Помер невідомо
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»

Антон Іванович Баранник (нар. 1910(1910), село Спаське, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області — ?) — український радянський діяч, сталевар мартенівського цеху Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Карла Лібкнехта Дніпропетровської області. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1910 року в селянській родині. Освіта неповна середня.

З 1929 по 1931 рік працював робітником на заводах імені Петровського та імені Артема міста Дніпропетровська. У 1931—1932 роках — кантувальник мартенівського цеху Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Карла Лібкнехта.

У 1932—1934 роках — у Червоній армії. Закінчив полкове училище, служив помічником командира взводу прикордонних військ ОДПУ СРСР.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1934—1937 роках — підручний сталевара, у 1937—1941 роках — сталевар Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Карла Лібкнехта.

У 1941—1946 роках — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Воював на Південнму фронті, де у серпні 1941 року зазнав важкого поранення і рік лікувався в госпіталі міста Кисловодська. З березня 1942 року служив у танковій бригаді, воював під Сталінградом. Знову зазнав поранення і до 1943 року лікувався в госпіталі міста Саратова.

У 1944 році закінчив Саратовське військове піхотне училище РРФСР. З 1944 по 1946 рік працював викладачем у військовій полковій школі міста Саратова. У 1946 році демобілізувався із армії.

У 1946—1948 роках — парторг сільського партійного осередку, завідувач тваринницьких ферм та завгосп колгоспу «Нове життя» села Спаського Новомосковського району Дніпропетровської області.

З 1948 року — сталевар мартенівського цеху Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Карла Лібкнехта Дніпропетровської області.

Потім — на пенсії. Помер.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)