Дніпропетровська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дніпропетровська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Дніпропетровської області | Прапор Дніпропетровської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | — |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 27 лютого 1932 року |
| Код КОАТУУ: | 12000 |
| Населення: | 3 395 227[1] |
| Площа: | 31 914 км² |
| Густота населення: | 109 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-56 |
| Обласний центр: | Дніпропетровськ |
| Райони: | 22 |
| Міста: обласного значення |
13 7 |
| Райони в містах: | 18 |
| Смт: | 46 |
| Села: | 1 369 |
| Селища: | 69 |
| Селищні ради: | 40 |
| Сільські ради: | 288 |
| Номери автомобілів: | AE |
| Інтернет-домени: | dnepropetrovsk.ua; dp.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2 | |
| Веб-сторінка: | http://www.adm.dp.ua |
| Голова ОДА: | Боднар Віктор Васильович |
| Рада: | Дніпропетровська обласна рада |
| Голова ради: | Вілкул Юрій Григорович |
Дніпропетровська область — область в Україні. Розташована в південно центральній частині країни. Утворена 27 лютого 1932 року. Площа області складає 31,9 тис. км² (5,3% площі території України). Населення — 3 502,9 тис. осіб (на 1.01.2004 року). Центр області — місто Дніпропетровськ.
Зміст |
[ред.] Географія
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Межує на півночі Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.
[ред.] Історичні області
Дніпропетровську область часто називають Надпоріжжям, або Придніпров'ям. Область входить до загальноукраїнського краю Наддніпрянщина. Географічно південна частина області відноситься до Запоріжжя, на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні Присамар'є (Посамар'я) й Приорілля (Поорілля). Захід області називають Криворіжжям, що відноситься до Інгулеччини.
[ред.] Рельєф
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться Придніпровська височина (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.
[ред.] Клімат
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5 °C в південно-західній частині до −6,5 °C на північному сході; липня — відповідно +23,5 °C та +22 °C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм — на півночі. Термін вегетаційного періоду — 210 днів.
[ред.] Водоймища
В області протікають 217 річок, них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія — Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки — Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулець із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал Дніпро—Кривий Ріг, проходить траса каналу Дніпро—Донбас.
[ред.] Природно-рекреаційний потенціал
На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до Червоної книги України. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області складає 116 об'єктів загальною площею 26167 га, що становить 0,8 % від її площі.
[ред.] Корисні копалини
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини — вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та ін. Родовища залізної(Кривий Ріг) та марганцевої руди (м.Марганець та м.Орджонікідзе) — світового значення.
У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах.
[ред.] Родовища корисних копалин
[ред.] Адміністративно-територіальний поділ
- Детальніше у статті Адміністративний поділ Дніпропетровської області
До складу області входять 13 міст обласного значення, 22 райони, 7 міст районного значення, 46 селищ міського типу, 1369 сіл, та 69 селищ. Загалом 1504 населених пунктів. Адміністративний центр місто Дніпропетровськ.
[ред.] Райони
[ред.] Міста обласного значення
[ред.] Історія
Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари (у межах Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Павлоградського та Петропавлівського районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи палеоліту.
Територія області густо заселяється в епоху бронзи (ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.). У VIII столітті до н. е. у степові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли скіфські племена. В цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.
У подальшому придніпровськи степи бачили багато войовничіх народів, серед яких:
У VI—VIII століттях на берегах Дніпра в межах області виникають перші оселі літописних слов'ян. У період Київської Русі (ІХ-ХІІ століття н. е.) по річці Дніпро проходив один з головних торгівельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував Балтійські країни з Кримом та столицею Візантії — Константинополем. Також по Дніпру йшли на Візантійськи прибрежні міста і варязькі дружини з київськими княз'ями на чолі. На теперішньоиу Монастирському острові у межах сучасного Дніпропетровська існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі Ольга та Володимир. Біля Дніпровських порогів печеніги підступно вбили князя Святослава, який повертався з походу на Балкани. Тут зібрались руські князі і разом рушили на схід, щоб зійтися у смертельному бою з полководцями Чингізхана на Калці у 1223 році. Монголо-татарська навала 1239—1242 років спустошила Придніпров’я. Ця територія стала місцем кочовищ азіатських орд і надовго дістала назву «Дикого поля».
Нове заселення пов'язане з виникненням та розвитком козацтва, що сформувалося в XV—XVI століттях на цих землях, які стали кордоном між посталими Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми Запорізьких Січей п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у Європі демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.
У 1775 році згідно з указом Катерини ІІ про ліквідацію Січі замлі запорізьких козаків були примусово передані до складу Новоросійської та Азовської губернійРосійської імперії, а сами козаки переселені на Кубань, де повинні були знов виконувати роль буфера між внутрішніми областями імперії та войовничими кавказцями.
Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати і в 1793 році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні 1802 року була створена Катеринославська губернія, до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII і XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У 1825 році на Катеринославщині було 38 підприємств, у 1832 році — 54, в 1854 році — 120 і в 1860 — 288. Після реформи 1861 року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в 1884 році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в 1901 році — 2800 тис. осіб. Після відкриття О.Полем та початком промислового видобутку залізної руди біля Кривого Рогу прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку ХХ століття Катеринославська губернія займала перше місце на Україні щодо концентрації промисловості. На 1 січня 1900 року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземними інвесторами. У роки громадянської війни територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли
- більшовицькі загони (промисловий Катеринослав був одним із центрів комуністичного руху на півдні Російської імперії)
- загони УНР
- війська гетьмана П.Скоропадського (1918)
- німецькі та австрійськи окупаційні війська (1918)
- загони Нестора Махно
- загони армії Денікіна (1919)
Після Громадянської війни почалося відновлення краю. У 1923—1925 роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округів, у тому числі Катеринославський, Павлоградський, Криворізький. У 1926 році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. 27 лютого 1932 року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в 1938 та 1939 роках, частина її території увійшла до складу новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей, і Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.
[ред.] Хронологія історичних подій
- 1776 — засноване місто Катеринослав (у гирлі Кільчені, на Самарі)
- 1776—1783 — Катеринославщина у складі Новоросійської губернії Російської імперії
- 30 березня 1783 — із Азовської та Новоросійської губерній утворене Катеринославське намісництво
- 1783 — губернське місто Катеринослав перенесено з Кільчені на холм на правому березі Дніпра біля козацької слободи Половиця.
- 12 грудня 1796 — утворено Новоросійську губернію
- 8 жовтня 1802 — Новоросійська губернія розділена на Катеринославську, Миколаївську і Таврійську
- 7 листопада—28 грудня 1917 — губернія в складі УНР
- 28 грудня 1917—30 січня 1918 — у складі Української Радянської Народної Республіки
- 30 січня—2 квітня 1918 — губернія у складі Донецько-Криворізької Радянської Республіки РРФСР
- 2 квітня 1918 — окупація німецькими військами
- 2—29 квітня 1918 — губернія у складі УНР
- 29 квітня—14 грудня 1918 — губернія в складі Української Державигетьмана П.Скоропадського
- 10 березня—29 червня 1919 — Катеринославська губернія в складі УСРР
- 12 травня 1919 — захоплення військами отамана Григор'єва
- 15 травня 1919 — захоплення військами Червоної Армії
- 29 червня 1919 — захоплення військами генерала Май-Маєвського
- 30 червня 1919 — захоплення військами Денікіна
- 16 липня—27 жовтня 1919 — губернія в складі УСРР
- 27 жовтня 1919 — захоплення військами Махна
- 30 грудня 1919 — захоплення військами Червоної Армії, губернія входить до УСРР
- 30 грудня 1922 — УСРР входить до СРСР
- 7 березня 1923 — губернія поділена на 6 округів: Бердянський, Запорізький, Катеринославський, Криворізький, Мелітопольський, Павлоградський
- 1 серпня 1925 — ліквідовано Катеринославську губернію
- 20 липня 1926 — Катеринославський і Павлоградський округи об'єднані в Дніпропетровський
- 2 вересня 1930 — ліквідовано Дніпропетровський округ, утворені райони
- 27 лютого 1932 — утворено Дніпропетровську область
- 1941—1944 — німецька окупація (область входила до складу Рейхскомісаріату Україна)
[ред.] Населення
Загальна кількість наявного населення Дніпропетровської області на 1 січня 2008 року становить 3398,4 тис.осіб, у тому числі міське населення – 2836,2 тис.осіб, сільське населення – 562,2 тис. осіб. Загальна кількість постійного населення становить 3395,1 тис. осіб.
| 1962 | 1979 | 1989 | 1995 | 1998 | 2001 | 2004 | 2006 | 2008 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2901 | 3639,4 | 3881,2 | 3888,8 | 3758,7 | 3567,6 | 3502,9 | 3447,2 | 3398,4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| В період з 1962 по 2008 рік (тис. чол.) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р., кількість чоловіків становить 1643,3 тис. осіб, або 46%, жінок – 1924,3 тис.осіб, або 54%. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей.
| Національність | Кількість (тис. осіб) | % | Національність | Кількість (тис. осіб) | % |
|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 2825,8 | 79,3 | Татари | 3,8 | 0,11 |
| Росіяни | 627,5 | 17,6 | Німці | 3,8 | 0,11 |
| Білоруси | 29,5 | 0,8 | Грузини | 2,8 | 0,08 |
| Євреї | 13,7 | 0,4 | Болгари | 2,3 | 0,06 |
| Вірмени | 10,6 | 0,3 | Корейці | 1,4 | 0,04 |
| Азербайджанці | 5,6 | 0,2 | Узбеки | 1,4 | 0,04 |
| Молдовани | 4,4 | 0,12 | Греки | 1,1 | 0,03 |
| Цигани | 4,1 | 0,11 | Інші національності | 15,6 | 0,4 |
Українську мову вважали рідною 67% населення області, російську мову визначили як рідну 32% населення.
[ред.] Економіка
[ред.] Соціально-гуманітарна сфера
[ред.] Обласна влада
[ред.] Губернатори, голови облвиконкомів
[ред.] Перші секретарі обкомів і голови обласних рад
[ред.] Сусідні області
[ред.] Примітки
- ↑ Станом на 1 лютого 2008 року http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/ds/2008/ds1_m02.htm
- ↑ Станом на 2001 рік http://www.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_dnipr/
[ред.] Посилання
- Офіційний сайт Дніпропетровської обласної адмінстрації
- Офіційний сайт Дніпропетровської обласної ради
- Головне управління статистики у Дніпропетровській області
- "Дніпропетровщина" — Історичний та сучасний огляд Дніпропетровської області
- Регіональний інформаційний портал Дніпропетровщини
- "Таймер Придніпров'я"
- Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
- Довідник поштових індексів Дніпропетровської області
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Апостолівський • Васильківський • Верхньодніпровський • Дніпропетровський • Криворізький • Криничанський • Магдалинівський • Межівський • Нікопольський • Новомосковський • Павлоградський • Петриківський • Петропавлівський • Покровський • П'ятихатський • Синельниківський • Солонянський • Софіївський • Томаківський • Царичанський • Широківський • Юр'ївський | |
| Міста обласного значення: | Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Жовті Води • Кривий Ріг • Марганець • Нікополь • Новомосковськ • Орджонікідзе • Павлоград • Першотравенськ • Синельникове • Тернівка | |
|
Міста і смт Дніпропетровської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Апостолове · Вільногірськ · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Дніпродзержинськ · Дніпропетровськ · Жовті Води · Зеленодольськ · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Новомосковськ · Орджонікідзе · Павлоград · Перещепине · Першотравенськ · Підгородне · П'ятихатки · Синельникове · Тернівка | |
| Смт: | Авіаторське · Аули · Брагинівка · Васильківка · Вишневе · Гвардійське · Гірницьке · Губиниха · Демурине · Дніпровське · Іларіонове · Карнаухівка · Кіровське · Кринички · Курилівка · Лихівка · Магдалинівка · Мар'ївка · Межова · Меліоративне · Миколаївка (Петриківський район) · Миколаївка (Широківський район) · Новомиколаївка · Новопокровка · Петриківка · Петропавлівка · Письменне · Покровське · Просяна · Радушне · Роздори · Сад · Славгород · Солоне · Софіївка · Томаківка · Христофорівка · Царичанка · Чаплине · Червоногригорівка · Черкаське · Чортомлик · Широке · Щорськ · Ювілейне · Юр'ївка | |
|
|
||
|---|---|---|
| Автономна республіка | Крим | |
| Області | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | |
| Міста державного значення | Київ • Севастополь | |
