Барг Ігор Мусійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барг Ігор Мусійович
Народився 27 липня 1935(1935-07-27)
Дніпро
Помер 2011(2011)
Дніпро

Барг Ігор Мусійович (27. 07. 1935, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 2011, там само) — український геолог, стратиграф-палеонтолог.

Досліджував переважно стратиграфію і палеонтологію неоген-четвертинних відкладів Південної України[1].

Доктор геолого-мінералогічних наук (1994), професор (1996). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (1958). Працював шахтним геологом (1958–60). Від 1961 — старший науковий співробітник, вчений секретар НДІ геології при Дніпропетровському університеті; доцент (1978–93), професор (від 1994), одночасно від 1978 — заступник декана геолого-географічного факультету Дніпропетровського університету[2].

Науковець видав п'ять фундаментальних монографій, 130 статей у найбільш вагомих геологічних виданнях України, 9 статей перекладені іноземною мовою і надруковані в США. Шість років поспіль був експертом ВАК України. Був заступником голови експертної Ради Міносвіти України з геологічних наук, головним редактором Держгеолкарти–200 України (Причорноморська серія), головою Дніпропетровського відділення Українського палеонтологічного товариства[3].

Нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України» (1998), подякою Президента України (2001), міського голови (2004), подякою голови Вищої атестаційної комісії України (2004), а також золотим знаком Спілки геологів України (2005), почесним знаком Л. І. Лутугіна (2005) за видатні заслуги у розвідці надр[1].

Примітки[ред. | ред. код]