Битва під Ерікуром
| Битва під Ерікуром | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бургундські війни (1474-1477) | |||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Швейцарські кантони Сигізмунд Габсбург – ерцгерцог Австрії й Тіролю |
Бургундське герцогство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Карл Сміливий | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 18 000 | 10 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| бл. 70 | 600 | ||||||
Битва під Ерікуром — перша крупна битва Бургундських війн. Відбулась 13 листопада 1474 року поблизу міста Ерікур (фр. Hericourt) між об’єднаними швейцарськими, ельзаськими й австрійськими військами та армією бургундського герцога Карла Сміливого. Завершилась перемогою союзників.
Хід битви [ред.]
Восени 1474 року вісімнадцятитисячна армія швейцарців, ельзасців й австрійців взяла в облогу Эрікур. Карл Сміливий поспішив на допомогу з армією, що поступалась супротивнику в чисельності майже вдвічі.
Підсумок битви вирішила швейцарська піхота, атака якої повернула до втечі піхоту бургундську. Кавалерія Карла відступила, не вступаючи у бій. Гарнізон Эрікура здався переможцям.
Втрати бургундців склали близько 600 чоловік, а союзників — близько 70. У полон до ельзасців потрапили 18 найманців — ломбардців. Їх звинуватили в оскверненні церков та інших злочинах, вчинених під час вторгнення Карла Сміливого до Ельзасу. Найманців було піддано тортурам й спалено на вогнищі. З цього епізоду почались розправи над полоненими, якими займались всі сторони конфлікту, що призвело до різкого збільшення жорстокості війни.
Література [ред.]
- Сто великих войн. — Москва: Вече, 2001.- с.160 (рос.)
- Харботл Томас Битвы Мировой истории. Словарь. — Москва: Внешсигма, 1993.- с.531 (рос.)
