Бондаренко Ніна Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондаренко Ніна Григорівна
Народилася 11 вересня 1918(1918-09-11)
село Скотувата, тепер частина Верхньоторецького Покровського району Донецької області
Померла 1998(1998)
місто Дзержинськ, тепер місто Торецьк Донецької області
Країна  СРСР
Національність українка
Діяльність політична діячка
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеня

Ніна Григорівна Бондаренко (нар. 11 вересня 1918(19180911), село Скотувата, тепер частина Верхньоторецького Покровського району Донецької області — 1998, місто Дзержинськ, тепер місто Торецьк Донецької області) — українська радянська діячка, вчителька, директор школи робітничої молоді шахти імені Артема Дзержинського району Сталінської (Донецької) області. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у багатодітній родині сільського вчителя. У 1933 році закінчила неповну середню школу. У 1933—1936 роках навчалася у педагогічному технікумі міста Слов'янська Донецької області. Технікум закінчила із відзнакою.

З 1936 по 1941 рік працювала вчителькою української мови та літератури Христищанської семирічної школи Слов'янського району та вчителькою в одній із семирічних шкіл міста Слов'янська.

У 1940 році заочно закінчила Ворошиловградський педагогічний інститут.

У грудні 1942—1944 роках — розвідниця партизанського загону імені Боженка, який дислокувався у районі міста Малина Житомирської області. Учасник німецько-радянської війни.

З 1944 року — вчителька української мови та літератури і директор середньої школи міста Харцизька, директор Кіровської середньої школи № 11, директор Артемівської середньої школи № 13, директор вечірньої середньої школи робітничої молоді шахти імені Артема Дзержинського району (тепер — частина міста Торецька) Сталінської (Донецької) області. Директором школи робітничої молоді пропрацювала двадцять років.

Потім — на пенсії у місті Дзержинську (тепер — Торецьку) Донецької області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Трудового Червоного Прапора
  • орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
  • медаль «Партизану Вітчизняної війни» І ст.
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медаль «За відновлення шахт Донбасу»
  • медалі
  • знак «Відмінник народної освіти Української РСР»
  • почесний громадянин міста Дзержинська (Торецька) (1969)

Джерела[ред. | ред. код]