Буремні сорокові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маршрут кліпера, яким прямували кораблі, курсуючи між Англією и Астралією.

Ревучі сорокові (англ. Roaring Forties) — традиційна назва сорокових широт південної півкулі, для яких характерні сильні західні вітри і шторми.

Через відсутність гальмувальння повітряних мас на суходолом, вітри особливо потужні в південній області Індійського океану (сучасний Південний океан).

Вітри Ревучих сорокових відігравали провідну роль у «маршруті кліпера» (між Англією та Австралією). Ці вітри, імовірно, були вперше визначенні голландським моряком Хендриком Браувером 1610 року як спосіб швидкого пересування через Індійський океан до Джакарти[1]. У часи "парусних суден" багато мандрівників прокладали свої маршрути через ці території задля того, щоб прискорити рух.


Посилання[ред.ред. код]

  1. Henderik Brouwer — knowledgerush.com