Джакарта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джакарта
інд. Jakarta
Панорама Джакарти
Панорама Джакарти
Основні дані
Країна Індонезія Індонезія
Регіон Провінція Джакарта
Населення 8 489 910 2008
Площа міста 750,28 км²
Густота населення 13 290,6 осіб/км²
Географічні координати 06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д. / -6.16667; 106.80000Координати: 06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д. / -6.16667; 106.80000
Міська влада
Веб-сторінка www.jakarta.go.id
Мер міста Джоко "Джокові" Відодо (Joko "Jokowi" Widodo)

Джака́рта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, інд. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу.

Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чілівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.

Географія[ред.ред. код]

Парусна шлюпка в затоці Джакарти.

Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, в гирлі річки Чілівунг (англ. Ciliwung River, яван. Kali Ciliwung, інд. Ci Liwung) в бухті Джакарта (англ. Jakarta Bay), яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км² на поверхні суші та 6 977 км² акваторії моря. Джакарта лежить на плоскій низині, середня висота якої становить 8 метрів над рівнем моря. 40% території Джакарти, особливо північні райони, знаходиться нижче рівня моря[1], у той час як південні частини порівняно горбисті. Через Джакарту протікають близько 13 рік, більшість з них течуть з височини Пунчак (інд. Puncak) через горбисті південні частини міста і впадають на півночі до Яванського моря. Найбільш значима річка — Чілівунг, котра ділить місто на західний і східний райони. Інші важливими річками є Песанґґаган (Pesanggrahan) та Сунтер (Sunter).

Ці річки в поєднанні з низьким рельєфом Джакарти, роблять її схильною до повеней, що спричинюються підйомом річок в сезон дощів та високими припливами на морі. Іншими факторами є засмічення каналізаційних труб і водних шляхів, які обслуговують зростаюче населення, вирубка лісу разом зі швидкими темпами урбанізації місцевостей Богор та Депок в тилу Джакарти. Крім того, Джакарта є міською місцевістю зі складними соціально-економічними проблемами, які побічно сприяють посиленню повеней[2]. Великі повені відбулися в 1996 році[3][4], коли були затоплені 5 000 гектарів землі[5] і в 2007 роках[6]. Збитки від пошкодження інфраструктури становили, принаймні, 5 200 млрд рупій (572 млн. доларів США) і щонайменше 85 людей загинули[7] і близько 350 тисяч людей були змушені покинути свої будинки[8]. Близько 70% від загальної площі Джакарти було затоплено водою, що, в деяких районах міста, сягала глибини до чотирьох метрів[9][10].

У травні 2011 року, Джакартське агентство з управління навколишнім середовищем (англ. Jakarta Environmental Management Agency) класифікувало всі забруднені річки в Джакарті; 71% з них були сильно забруднені, 20% були частково забруднені і 9% були легко забруднені[11].

Східний протипаводковий канал у східній частині Джакарти був національним проектом, який розпочався в 2003 р. і на кінець 2009 року досяг Яванського моря і завершення якого планувалося на 2011 рік. Після завершення його довжина склала 23,5 кілометрів, і зв'язує він п'ять річок: Сіпінанг (Cipinang), Сунтер (Sunter), Буаран (Buaran), Джаті Крамат (Jati Kramat) та (Cakung). Він знизить силу повеней, а також одна з його ділянок довжиною 2 км має слугувати як місце для веслувального спорту[12]. Для послаблення повеней, у Джакарті збудують підземний канал від річки Чілівунґ (Ciliwung) до річки Сіпінанг який далі виходитиме у Східний протипаводковий канал. Це знизить повені у районах Чаванґ (Cawang), Кампунґ Мелаю (Kampung Melayu), Букіт-Дурі (Bukit Duri) і Кебун Бару (Kebun Baru). Довжина його становитиме один кілометр і будівництво його планується завершити в 2016 році[13].

Крім повеней з річок, Джакарта також занурюється на приблизно від 5 до 10 сантиметрів на рік і до 20 сантиметрів в материковій північній Джакарті. Для вирішення цього питання, Нідерланди нададуть $ 4 млн на технічну документацію по створенню греблі навколо затоки Джакарти. Кільце дамби буде забезпечене системою відкачування і утримання води, буде регулювати і контролювати морську воду а також використовуватиметься в якості додаткових платних доріг. Проект буде побудований до 2025 року[14].

Місто межує із провінцією Західна Ява на сході, і з провінцією Бантен на заході. Територія архіпелагу „Тисячі островів“, котрі адміністративно підпорядковуються Джакарті, знаходиться в однойменній затоці північніше від основної частини міста.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат міста субекваторіальний, жаркий, з чітко вираженим сухим сезоном в червні-серпні і вологою рештою частиною року. Опадів випадає 400 мм у січні і 70 мм у червні-липні. Вологість 73%. Середньорічна кількість опадів — 2 000 мм.

Клімат Джакарти
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 34 33 33 34 34 34 33 34 36 37 36 34 34,3
Середній максимум, °C 29 29 30 31 31 31 31 31 31 31 30 29 30,3
Середня температура, °C 26 26 26,5 27,5 27,5 27 27 27 27 27 26,5 26 26,75
Середній мінімум, °C 23 23 23 24 24 23 23 23 23 23 23 23 23,2
Абсолютний мінімум, °C 21 21 21 21 21 19 19 19 19 21 20 19 20,1
Норма опадів, мм 300 300 211 147 114 97 64 43 66 112 142 203 1799
Кількість сонячних годин 155 140 248 210 217 210 217 248 240 217 180 155 2437
Кількість дощових днів 18 17 15 11 9 7 5 4 5 8 12 14 125
Джерело: weather2travel.com[15], BBC Weather[16]

Історія[ред.ред. код]

Батавія, 1897 рік

Офіційною датою заснування вважається 22 червня 1527 року (цей день вважається також Днем міста), коли війська султана Депмак отримали перемогу над португальським флотом і, захопивши поселення Сунда-Келапа, де португальці прагнули створити форт, назвали його Джаякертою (містом перемоги).

Демографія[ред.ред. код]

Населення міста дуже швидко зростає. Так з 1930 року воно збільшилося майже у 17 разів. На початку 1950-х років населення становило 823 тисячі, у 1961 році — 2,9 млн, у 1971 році — 4,6 млн, у 1980 — 6,5 млн. У 1980-х роках густота населення в середньому становила 8 тис. жителів на 1 км², в районі Сенен (Центральна Джакарта) — 50 тис. жителів на 1 км², Танах-Абанг (Центральна Джакарта) — 25-30 тис. жителів на 1 км², районах Гамбір (Центральна Джакарта) і Гроголь (Західна Джакарта) — 10-15 тис. жителів на 1 км².

Нині в міській агломерації Джакарти проживає 23 мільйони людей.

Рік Населення (млн чоловік)
1930 0,533
1960 2,9
1970 4,6
1980 6,5
2006 9

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Центр міста

Офіційно Джакарта не є містом, це провінція із статусом столиці, тому управляється не мером, а губернатором. Як провінція, Джакарта ділиться на п'ять міських муніципалітетів (kota) (раніше муніціпалітетів — kotamadya), кожен з яких очолює мер (walikota) і один округ (кабупатен), котрим керує бупаті (bupati).

У серпні 2007 року, у Джакарті провели перші в її історії вибори губернатора, тоді як раніше губернатори міста призначалися місцевою палатою представників. Вибори є частиною вседержавної кампанії з децентралізації, що дозволяє проводити прямі місцеві вибори у кількох регіонах[17].

Список міських муніципалітетів Джакарти:

  • Центральна Джакарта (Jakarta Pusat) — це найменший муніципалітет Джакарти, де розташовуються більшість адміністративно-політичних установ Джакарти. Він характеризується великими парками і голландськими колоніальними будівлями. Цікаві місця включають Національний монумент (Монас), мечеть Істікляль, собор Джакарти та різні музеї[18].
  • Східна Джакарта (Jakarta Timur) характеризується різними галузями промисловості, спорудженими в цьому районі. Також тут є райони боліт і рисових полів[19].
  • Північна Джакарта (Jakarta Utara) є єдиним муніципалітетом в Джакарті, що межує з морем. Тут розташовується порт Танджунг-Пріок, зосереджені великий і середні підприємства. Північна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти, який з 17-го століття був відомий як Батавія і був центром торговельної діяльності ГОК в Голландській Ост-Індії. Крім того, розташована у Північній Джакарті Анкол Дрімленд (Ancol Dreamland) (Тамань Impian Джая Ancol), в наш час[Коли?] є найбільшою інтегрованою туристичною площею в Південно-Східній Азії[20].
  • Південна Джакарта (Jakarta Selatan), що спочатку планувалася як місто-супутник, нині є місцем розташування великих висококласних торгових центрів і багатих житлових районів. Джакарта Селатан функціонує в якості буфера ґрунтових вод в Джакарті[21], але останнім часом зелені зони району перебувають під загрозою нових будівництв. Більша частина ділового району Джакарти зосереджена в Сетіа-Буді (Setia Budi) в Південній Джакарті, на кордоні з районом Танах-Абанґ Центральної Джакарти.
  • Західна Джакарта (Jakarta Barat) має найвищу концентрацію малих підприємств в Джакарті. Область включає Китайський квартал Джакарти та деякі визначні пам'ятки, що включають Китайський будинок Ланґґам (Langgam) та будівлю Токо Мера (Toko Merah). Західна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти[22].
  • Округ Тисячі Островів (Kepulauan Seribu), що раніше входив до складу Північної Джакарти, являє собою розсип з 105 невеликих островів, розташованих у Яванському морі. Він має особливе значення для збереження через його унікальну екосистему. Морський туризм, зокрема дайвінг, водні велосипеди і віндсерфінг, є найважливішою туристичною діяльністю на цій території. Основним транспортом між цими островами є швидкісні човни або невеликі пороми[23].
Муніципалітети/округ Джакарти
Муніципалітет/округ Площа (км²) Населення (зареєстроване)(2007)[24] Населення (2007)[24] Населення (перепис 2010) Щільність населення
(на км²) 2010
Південна Джакарта (Jakarta Selatan) 141,27 1 730 680 2 100 930 2 057 080 14 561
Східна Джакарта (Jakarta Timur) 188,03 2 159 785 2 421 419 2 687 027 14 290
Центральна Джакарта (Jakarta Pusat) 48,13 880 286 889 680 898 883 18 676
Західна Джакарта (Jakarta Barat) 129,54 1 562 837 2 172 878 2 278 825 17 592
Північна Джакарта (Jakarta Utara) 146,66 1 200 958 1 453 106 1 645 312 11 219
Округ Тисячі Островів (Kepulauan Seribu) 8,7 19 915 19 980 21 071 2 422

Економіка[ред.ред. код]

Найбільший промисловий центр країни (понад 27 тис. підприємств, в тому числі більше 8 тис. кустарних). Автозборочна, текстильна, швейна, взуттєва, електронна, харчова, хімічна, фармацевтична, поліграфічна, скляна, паперова, деревообробна, судноремонтна, суднобудівельна, металообробна промисловості. Активно освоюються нові промислові зони (Пуло-Гадунг, Анчол, Пуло-Мас, Чемпака-Путіх, Гандаріа, Плуїт).

Освіта та медицина[ред.ред. код]

У Джакарті розташовані більше ста академій і вищих навчальних закладів, в тому числі 18 університетів, з яких Університет Індонезії є найбільшим[25].

Стовія була першою середньою школою в Джакарті, створена в 1851 році[26]. Як у найбільшому місті і столиці, у Джакарті знаходиться велика кількість студентів з різних районів Індонезії, багато з яких проживають в гуртожитках або в орендованих помешканнях. Для базової освіти, є цілий ряд початкових і середніх шкіл, державних, приватних та міжнародних. Дві найбільших міжнародних школи, розташовані в Джакарті, це Міжнародна школа Джакарти і Британська міжнародна школа. Інші міжнародні школи включають Міжнародну корейську школу Джакарти, Джакартську Міжнародну мультикультурну школу[27], Австралійську Міжнародну Школу[28], Новозеландську Міжнародну Школу[29], Міжнародну школу Сингапуру та християнську школу Секола-Пеліта-Гарапан (Sekolah Pelita Harapan)[30].

Також у місті знаходяться 65 лікарень.

Транспорт[ред.ред. код]

Важливий вузол шосейних та залізничних доріг, повітряного і морського сполучень. Міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта в Ченкаренгу. За 13 км на північ знаходиться Танджунгпріок (1877–1883) — основний контейнерний термінал країни. Вивезення чаю, кори хінного дерева, кассави, кави, каучука, копри, пальмової олії та ін.

Суспільний транспорт представлений в основному автобусами. Із традиційних видів транспорту поширений баджай. До заборони на початку 1970-х рр. були поширені велорикші-бечаки[31].

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Національний монумент на центральній площі Джакарти Медан Мердека
  • Національний музей (1778)
  • Музей історії міста (1707)
  • Музей ваянга (1975)
  • Музей збройних сил «Ксатрія Мандала» (1972)
  • Музей «Пурна Бхакті Пертіві» (подарунків президенту, 1993)
  • Планетарій (1964)
  • Зоопарк (1864)
  • Сафарі (1990)
  • Національна галерея мистецтв (1999)
  • Етнографічний парк «Прекрасна Індонезія в мініатюрі» (1975)
  • Парк мрій в Анчолі (1966)
  • Пам'ятники голландській колоніальній архітектурі (район «Кота»)
  • Національний монумент (1976, 132 метри) — зображений на гербі і прапорі міста
  • Палац «Мердека» (1816) — офіційна резиденція президента Індонезії
  • Стадіон «Сенаян» (1962, 100 тис. місць, побудований за допомогою СРСР)
  • Телецентр.
  • Найбільша у Південно-Східній Азії мечеть Істікляль(1978, арх. Сілабан), національна мечеть Індонезії.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Місто Країна Дата угоди
Берлін Німеччина Німеччина 1993
Пекін КНР КНР 8 жовтня 1992
Стамбул Туреччина Туреччина
Лос-Анджелес США США
Париж Франція Франція (місто-партнер)
Манчестер Велика Британія Велика Британія
Токіо Японія Японія
Будапешт Угорщина Угорщина
Маніла Філіппіни Філіппіни
Сеул Південна Корея Південна Корея
Роттердам Нідерланди Нідерланди
Мумбай Індія Індія
Джидда Південно-Африканська Республіка Південно-Африканська Республіка
Новий Південний Уельс (штат) Австралія Австралія
Пхеньян Північна Корея Північна Корея
Київ Україна Україна 2007

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.)«The Tides: Efforts Never End to Repel an Invading Sea». Jakarta Globe. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2011-03-14. 
  2. (англ.)«Key to Jakarta's floods: Basin flood management». The Jakarta Post. 2008-03-22. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2011-03-14. 
  3. (англ.)«Asian News». Asiaviews. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2010-04-27. 
  4. (англ.)«Floods in DKI Jakarta Province, updated 19 February 2007 Emergency Situation Report No. 6». ReliefWeb. 2007-02-19. 
  5. (англ.)1996 «2007 Global Register of Major Flood Events». Dartmouth Flood Observatory. Dartmouth College. 
  6. (англ.)«Asia». Bloomberg. 2007-02-04. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2010-04-27. 
  7. (англ.)Three killed, 90,000 evacuated in Jakarta floods: officials — Yahoo! News
  8. (англ.)Disease fears as floods ravage Jakarta
  9. (англ.)Jakarta Flood Feb 2007 « (Geo) Information for All
  10. (англ.)2007 Global Register of Major Flood Events, Dartmouth Flood Observatory, 1 May 2008
  11. (англ.)Jakartans lament the sorry state of the capital's rivers. The Jakarta Post, Jakarta. May, 20, 2011
  12. (інд.)Minister: Jakarta East Flood Canal accomplished in 2011. Waspada.co.id (30 November 2010). Retrieved on 12 June 2011.
  13. (інд.):: Wartakotalive.com | Berita : Kali Ciliwung Disodet. Wartakota.co.id (14 April 2010). Retrieved on 12 June 2011.
  14. (англ.) http://www.thejakartapost.com/news/2011/07/27/dutch-study-new-dike-jakarta-bay.html
  15. «Jakarta Climate Guide». weather2travel.com. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-11-28. 
  16. «Average Conditions Jakarta, Indonesia». BBC Weather. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2011-03-27. 
  17. (англ.)«Jakarta holds historic election». BBC News (BBC). 8 August 2007. 
  18. (англ.)«Central Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2009-12-19. 
  19. (англ.)«East Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2009-12-19. 
  20. (англ.)«North Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2009-12-19. 
  21. (англ.)«South Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2009-12-19. 
  22. (англ.)«West Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2010-02-24. 
  23. (англ.)«"Thousand Island" Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 2009-12-19. 
  24. а б Jakarta in Figures. Statistics DKI Jakarta Provincial Office, Jakarta. 2008. 
  25. (англ.)«Profile | Universitas Indonesia». Ui.ac.id. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2010-04-27. 
  26. (англ.)«Print Artikel». Majalah-farmacia.com. Процитовано 2010-04-27. 
  27. (англ.)«Jakarta International Multicultural School». Jimsch.org. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2011-03-14. 
  28. (англ.)«Welcome to Australian International School Indonesia». Ais-indonesia.com. Процитовано 14 March 2011. 
  29. (англ.)«Welcome to New Zealand International School». Nzis.net. Архів оригіналу за 2013-02-01. Процитовано 2011-03-14. 
  30. (англ.)«Sekolah Pelita Harapan». Sph.edu. Процитовано 2011-03-14. 
  31. Traditional transport in Jakarta

Посилання[ред.ред. код]

Офіційний сайт — www.jakarta.go.id

Джерела[ред.ред. код]