Джакарта
| Джакарта інд. Jakarta |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Панорама Джакарти | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Провінція Джакарта | |||
| Населення | 8 489 910 2008 | |||
| Площа міста | 750,28 км² | |||
| Густота населення | 13 290,6 осіб/км² | |||
| Географічні координати | 06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д.Координати: 06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.jakarta.go.id | |||
| Мер міста | Джоко "Джокові" Відодо (Joko "Jokowi" Widodo) | |||
Джакарта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, інд. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу.
Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чілівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.
Зміст |
Географія[ред.]
Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, в гирлі річки Чілівунг (англ. Ciliwung River, яван. Kali Ciliwung, інд. Ci Liwung) в бухті Джакарта (англ. Jakarta Bay), яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км² на поверхні суші та 6 977 км² акваторії моря. Джакарта лежить на плоскій низині, середня висота якої становить 8 метрів над рівнем моря. 40% території Джакарти, особливо північні райони, знаходиться нижче рівня моря[1], у той час як південні частини порівняно горбисті. Через Джакарту протікають близько 13 рік, більшість з них течуть з височини Пунчак (інд. Puncak) через горбисті південні частини міста і впадають на півночі до Яванського моря. Найбільш значима річка — Чілівунг, котра ділить місто на західний і східний райони. Інші важливими річками є Песанґґаган (Pesanggrahan) та Сунтер (Sunter).
Ці річки в поєднанні з низьким рельєфом Джакарти, роблять її схильною до повеней, що спричинюються підйомом річок в сезон дощів та високими припливами на морі. Іншими факторами є засмічення каналізаційних труб і водних шляхів, які обслуговують зростаюче населення, вирубка лісу разом зі швидкими темпами урбанізації місцевостей Богор та Депок в тилу Джакарти. Крім того, Джакарта є міською місцевістю зі складними соціально-економічними проблемами, які побічно сприяють посиленню повеней[2]. Великі повені відбулися в 1996 році[3][4], коли були затоплені 5 000 гектарів землі[5] і в 2007 роках[6]. Збитки від пошкодження інфраструктури становили, принаймні, 5 200 млрд рупій (572 млн. доларів США) і щонайменше 85 людей загинули[7] і близько 350 тисяч людей були змушені покинути свої будинки[8]. Близько 70% від загальної площі Джакарти було затоплено водою, що, в деяких районах міста, сягала глибини до чотирьох метрів[9][10].
У травні 2011 року, Джакартське агентство з управління навколишнім середовищем (англ. Jakarta Environmental Management Agency) класифікувало всі забруднені річки в Джакарті; 71% з них були сильно забруднені, 20% були частково забруднені і 9% були легко забруднені[11].
Східний протипаводковий канал у східній частині Джакарти був національним проектом, який розпочався в 2003 р. і на кінець 2009 року досяг Яванського моря і завершення якого планувалося на 2011 рік. Після завершення його довжина склала 23,5 кілометрів, і зв'язує він п'ять річок: Сіпінанг (Cipinang), Сунтер (Sunter), Буаран (Buaran), Джаті Крамат (Jati Kramat) та (Cakung). Він знизить силу повеней, а також одна з його ділянок довжиною 2 км має слугувати як місце для веслувального спорту[12]. Для послаблення повеней, у Джакарті збудують підземний канал від річки Чілівунґ (Ciliwung) до річки Сіпінанг який далі виходитиме у Східний протипаводковий канал. Це знизить повені у районах Чаванґ (Cawang), Кампунґ Мелаю (Kampung Melayu), Букіт-Дурі (Bukit Duri) і Кебун Бару (Kebun Baru). Довжина його становитиме один кілометр і будівництво його планується завершити в 2016 році[13].
Крім повеней з річок, Джакарта також занурюється на приблизно від 5 до 10 сантиметрів на рік і до 20 сантиметрів в материковій північній Джакарті. Для вирішення цього питання, Нідерланди нададуть $ 4 млн. на технічну документацію по створенню греблі навколо затоки Джакарти. Кільце дамби буде забезпечене системою відкачування і утримання води, буде регулювати і контролювати морську воду а також використовуватиметься в якості додаткових платних доріг. Проект буде побудований до 2025 року[14].
Місто межує із провінцією Західна Ява на сході, і з провінцією Бантен на заході. Територія архіпелагу «Тисячі островів», котрі адміністративно підпорядковуються Джакарті, знаходиться в однойменній затоці північніше від основної частини міста.
Клімат[ред.]
Клімат міста субекваторіальний, жаркий, з чітко вираженим сухим сезоном в червні-серпні і волгою рештою частиною року. Опадів випадає 400 мм у січні і 70 мм в чернві-липні. Вологість 73%. Середньорічна кількість опадів — 2 000 мм.
| Клімат Джакарти | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 34 | 33 | 33 | 34 | 34 | 34 | 33 | 34 | 36 | 37 | 36 | 34 | 34,3 |
| Середній максимум, °C | 29 | 29 | 30 | 31 | 31 | 31 | 31 | 31 | 31 | 31 | 30 | 29 | 30,3 |
| Середня температура, °C | 26 | 26 | 26,5 | 27,5 | 27,5 | 27 | 27 | 27 | 27 | 27 | 26,5 | 26 | 26,75 |
| Середній мінімум, °C | 23 | 23 | 23 | 24 | 24 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23 | 23,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | 21 | 21 | 21 | 21 | 21 | 19 | 19 | 19 | 19 | 21 | 20 | 19 | 20,1 |
| Норма опадів, мм | 300 | 300 | 211 | 147 | 114 | 97 | 64 | 43 | 66 | 112 | 142 | 203 | 1799 |
| Кількість сонячних годин | 155 | 140 | 248 | 210 | 217 | 210 | 217 | 248 | 240 | 217 | 180 | 155 | 2437 |
| Кількість дощових днів | 18 | 17 | 15 | 11 | 9 | 7 | 5 | 4 | 5 | 8 | 12 | 14 | 125 |
| Джерело: weather2travel.com[15], BBC Weather[16] | |||||||||||||
Історія[ред.]
Офіційною датою заснування вважається 22 червня 1527 року (цей день вважається також Днем міста), коли війська султана Депмак отримали перемогу над португальським флотом і, захопивши поселення Сунда-Келапа, де португальці прагнули створити форт, назвали його Джаякертою (містом перемоги).
Демографія[ред.]
Населення міста дуже швидко зростає. Так з 1930 року воно збільшилося майже у 17 разів. На початку 1950-х років населення становило 823 тисячі, у 1961 році — 2,9 млн, у 1971 році — 4,6 млн, у 1980 — 6,5 млн. У 1980-х роках густота населення в середньому становила 8 тис. жителів на 1 км², в районі Сенен (Центральна Джакарта) — 50 тис. жителів на 1 км², Танах-Абанг (Центральна Джакарта) — 25-30 тис. жителів на 1 км², районах Гамбір (Центральна Джакарта) і Гроголь (Західна Джакарта) — 10-15 тис. жителів на 1 км².
Нині в міській агломерації Джакарти проживає 23 мільйони людей.
| Рік | Населення (млн чоловік) |
|---|---|
| 1930 | 0,533 |
| 1960 | 2,9 |
| 1970 | 4,6 |
| 1980 | 6,5 |
| 2006 | 9 |
Адміністративний поділ[ред.]
Офіційно Джакарта не є містом, це провінція із статусом столиці, тому управляється не мером, а губернатором. Як провінція, Джакарта ділиться на п'ять міських муніципалітетів (kota) (раніше муніціпалітетів — kotamadya), кожен з яких очолює мер (walikota) і один округ (кабупатен), котрим керує бупаті (bupati).
У серпні 2007 року, у Джакарті провели перші в її історії вибори губернатора, тоді як раніше губернатори міста призначалися місцевою палатою представників. Вибори є частиною вседержавної кампанії з децентралізації, що дозволяє проводити прямі місцеві вибори у кількох регіонах[17].
Список міських муніципалітетів Джакарти:
- Центральна Джакарта (Jakarta Pusat) — це найменший муніципалітет Джакарти, де розташовуються більшість адміністративно-політичних установ Джакарти. Він характеризується великими парками і голландськими колоніальними будівлями. Цікаві місця включають Національний монумент (Монас), мечеть Істікляль, собор Джакарти та різні музеї[18].
- Східна Джакарта (Jakarta Timur) характеризується різними галузями промисловості, спорудженими в цьому районі. Також тут є райони боліт і рисових полів[19].
- Північна Джакарта (Jakarta Utara) є єдиним муніципалітетом в Джакарті, що межує з морем. Тут розташовується порт Танджунг-Пріок, зосереджені великий і середні підприємства. Північна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти, який з 17-го століття був відомий як Батавія і був центром торговельної діяльності ГОК в Голландській Ост-Індії. Крім того, розташована у Північній Джакарті Анкол Дрімленд (Ancol Dreamland) (Тамань Impian Джая Ancol), в наш час[Коли?] є найбільшою інтегрованою туристичною площею в Південно-Східній Азії[20].
- Південна Джакарта (Jakarta Selatan), що спочатку планувалася як місто-супутник, в наш час[Коли?] є міцем розташування великих висококласних торгових центрів і багатих житлових районів. Джакарта Селатан функціонує в якості буфера ґрунтових вод в Джакарті[21], але останнім часом зелені зони району перебувають під загрозою нових будівництв. Більша частина ділового району Джакарти зосереджена в Сетіа-Буді (Setia Budi) в Південній Джакарті, на кордоні з районом Танах-Абанґ Центральної Джакарти.
- Західна Джакарта (Jakarta Barat) має найвищу концентрацію малих підприємств в Джакарті. Область включає Китайський квартал Джакарти та деякі визначні пам'ятки, що включають Китайський будинок Ланґґам (Langgam) та будівлю Токо Мера (Toko Merah). Західна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти[22].
- Округ Тисячі Островів (Kepulauan Seribu), що раніше входив до складу Північної Джакарти, являє собою розсип з 105 невеликих островів, розташованих у Яванському морі. Він має особливе значення для збереження через його унікальну екосистему. Морський туризм, зокрема дайвінг, водні велосипеди і віндсерфінг, є найважливішою туристичною діяльністю на цій території. Основним транспортом між цими островами є швидкісні човни або невеликі пороми[23].
| Муніципалітет/округ | Площа (км²) | Населення (зареєстроване)(2007)[24] | Населення (2007)[24] | Населення (перепис 2010) | Щільність населення (на км²) 2010 |
|---|---|---|---|---|---|
| Південна Джакарта (Jakarta Selatan) | 141,27 | 1 730 680 | 2 100 930 | 2 057 080 | 14 561 |
| Східна Джакарта (Jakarta Timur) | 188,03 | 2 159 785 | 2 421 419 | 2 687 027 | 14 290 |
| Центральна Джакарта (Jakarta Pusat) | 48,13 | 880 286 | 889 680 | 898 883 | 18 676 |
| Західна Джакарта (Jakarta Barat) | 129,54 | 1 562 837 | 2 172 878 | 2 278 825 | 17 592 |
| Північна Джакарта (Jakarta Utara) | 146,66 | 1 200 958 | 1 453 106 | 1 645 312 | 11 219 |
| Округ Тисячі Островів (Kepulauan Seribu) | 8,7 | 19 915 | 19 980 | 21 071 | 2 422 |
Економіка[ред.]
Найбільший промисловий центр країни (понад 27 тис. підприємств, в тому числі більше 8 тис. кустарних). Автозборочна, текстильна, швейна, взуттєва, електронна, харчова, хімічна, фармацевтична, поліграфічна, скляна, паперова, деревообробна, судоремонтна, судобудівельна, металообробна промисловості. Активно освоюються нові промислові зони (Пуло-Гадунг, Анчол, Пуло-Мас, Чемпака-Путіх, Гандаріа, Плуїт).
Освіта та медицина[ред.]
У Джакарті розташовані більше ста академій і вищих навчальних закладів, в тому числі 18 університетів, з яких Університет Індонезії є найбільшим[25].
Стовія була першою середньою школою в Джакарті, створена в 1851 році[26]. Як у найбільшому місті і столиці, у Джакарті знаходиться велика кількість студентів з різних районів Індонезії, багато з яких проживають в гуртожитках або в орендованих помешканнях. Для базової освіти, є цілий ряд початкових і середніх шкіл, державних, приватних та міжнародних. Дві найбільших міжнародних школи, розташовані в Джакарті, це Міжнародна школа Джакарти і Британська міжнародна школа. Інші міжнародні школи включають Міжнародну корейську школу Джакарти, Джакартську Міжнародну мультикультурну школу[27], Австралійську Міжнародну Школу[28], Новозеландську Міжнародну Школу[29], Міжнародну школу Сингапуру та християнську школу Секола-Пеліта-Гарапан (Sekolah Pelita Harapan)[30].
Також у місті знаходяться 65 лікарень.
Транспорт[ред.]
Важливий вузол шосейних та залізничних доріг, повітряного і морського сполучень. Міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта в Ченкаренгу. За 13 км на північ знаходиться Танджунгпріок (1877—1883) — основний контейнерний термінал країни. Вивозення чаю, кори хінного дерева, кассави, кави, каучука, копри, пальмової олії та ін.
Суспільний транспорт представлений в основному автобусами. Із традиційних видів транспорту поширений баджай. До заборони на початку 1970-х рр. були поширені велорикші-бечаки[31].
Визначні пам'ятки[ред.]
- Національний музей (1778)
- Музей історії міста (1707)
- Музей ваянга (1975)
- Музей збройних сил «Ксатрія Мандала» (1972)
- Музей «Пурна Бхакті Пертіві» (подарунків президенту, 1993)
- Планетарій (1964)
- Зоопарк (1864)
- Сафарі (1990)
- Національна галерея мистецтв (1999)
- Етнографічний парк «Прекрасна Індонезія в мініатюрі» (1975)
- Парк мрій в Анчолі (1966)
- Памятники голандській колоніальній архітектурі (район «Кота»)
- Національний монумент (1976, 132 метри) — зображений на гербі і пропорі міста
- Палац «Мердека» (1816) — офіційна резиденція президента Індонезії
- Стадіон «Сенаян» (1962, 100 тис. місць, побудований за допомогою СРСР)
- Телецентр.
- Найбільша у Південно-Східній Азії мечеть Істікляль(1978, арх. Сілабан), національна мечеть Індонезії.
Міста-побратими[ред.]
| Місто | Країна | Дата угоди |
|---|---|---|
| Берлін | 1993 | |
| Пекін | 8 жовтня 1992 | |
| Стамбул | ||
| Лос-Анджелес | ||
| Париж | (місто-партнер) | |
| Манчестер | ||
| Токіо | ||
| Будапешт | ||
| Маніла | ||
| Сеул | ||
| Роттердам | ||
| Мумбай | ||
| Джидда | ||
| Новий Південний Уельс (штат) | ||
| Пхеньян | ||
| Київ | 2007 |
Примітки[ред.]
- ↑ (англ.)«The Tides: Efforts Never End to Repel an Invading Sea». Jakarta Globe. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ (англ.)«Key to Jakarta's floods: Basin flood management». The Jakarta Post. 22 March 2008. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ (англ.)«Asian News». Asiaviews. Процитовано 27 April 2010.
- ↑ (англ.)«Floods in DKI Jakarta Province, updated 19 February 2007 Emergency Situation Report No. 6». ReliefWeb. 19 February 2007.
- ↑ (англ.)1996 «2007 Global Register of Major Flood Events». Dartmouth Flood Observatory. Dartmouth College.
- ↑ (англ.)«Asia». Bloomberg. 4 February 2007. Процитовано 27 April 2010.
- ↑ (англ.)Three killed, 90,000 evacuated in Jakarta floods: officials – Yahoo! News
- ↑ (англ.)Disease fears as floods ravage Jakarta
- ↑ (англ.)Jakarta Flood Feb 2007 « (Geo) Information for All
- ↑ (англ.)2007 Global Register of Major Flood Events, Dartmouth Flood Observatory, 1 May 2008
- ↑ (англ.)Jakartans lament the sorry state of the capital’s rivers. The Jakarta Post, Jakarta. May, 20, 2011
- ↑ (інд.)Minister: Jakarta East Flood Canal accomplished in 2011. Waspada.co.id (30 November 2010). Retrieved on 12 June 2011.
- ↑ (інд.):: Wartakotalive.com | Berita : Kali Ciliwung Disodet. Wartakota.co.id (14 April 2010). Retrieved on 12 June 2011.
- ↑ (англ.) http://www.thejakartapost.com/news/2011/07/27/dutch-study-new-dike-jakarta-bay.html
- ↑ «Jakarta Climate Guide». weather2travel.com. Процитовано 2009-11-28.
- ↑ «Average Conditions Jakarta, Indonesia». BBC Weather. Процитовано 27 March 2011.
- ↑ (англ.)«Jakarta holds historic election». BBC News (BBC). 8 August 2007.
- ↑ (англ.)«Central Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 19 December 2009.
- ↑ (англ.)«East Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 19 December 2009.
- ↑ (англ.)«North Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 19 December 2009.
- ↑ (англ.)«South Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 19 December 2009.
- ↑ (англ.)«West Jakarta Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 24 February 2010.
- ↑ (англ.)«"Thousand Island" Profile». The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Процитовано 19 December 2009.
- ↑ а б Jakarta in Figures. Statistics DKI Jakarta Provincial Office, Jakarta. 2008.
- ↑ (англ.)«Profile | Universitas Indonesia». Ui.ac.id. Процитовано 27 April 2010.
- ↑ (англ.)«Print Artikel». Majalah-farmacia.com. Процитовано 27 April 2010.
- ↑ (англ.)«Jakarta International Multicultural School». Jimsch.org. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ (англ.)«Welcome to Australian International School Indonesia». Ais-indonesia.com. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ (англ.)«Welcome to New Zealand International School». Nzis.net. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ (англ.)«Sekolah Pelita Harapan». Sph.edu. Процитовано 14 March 2011.
- ↑ Traditional transport in Jakarta
Посилання[ред.]
Офіційний сайт - www.jakarta.go.id
Джерела[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Джакарта |
|
|||||||
|
||||||||
