Вихрова труба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tube de Ranque-Hilsch.png

Вихрова трубатепловий насос, який при закручуванні газу або рідини в циліндричній камері забезпечує поділ робочого тіла на дві температурні фракції. На периферії труби утворюється закручений потік з більшою температурою, а в центрі — закручений охолоджений потік.

Вперше ефект був відкритий французьким інженером Жозефом Ранком наприкінці 1920-х років при вимірюванні температури в промисловому циклоні. Наприкінці 1931 ролку Ранк подав заявку на винайдений пристрій, названий «Вихровою трубою» (у літературі зустрічається як труба Ранка) і в 1934 році отримав патент в США[1].

В даний час реалізовано ряд промислових апаратів, в яких використовується ефект Ранка. Тепловий насос на основі вихрової труби має ефективність (відношення кількості отриманої теплової енергії до витрат енергії на перекачування) близько 1.2 - 2.4 (для порівняння, для холодильників і кондиціонерів це відношення становить 2 - 3)[2].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Патент США 1952281
  2. Устройства на эффекте Ранка (рос.)