Температура
Температу́ра (від лат. temperatura — належне змішування, нормальний стан) — фізична величина, яка описує здатність макроскопічної системи (тіла) до самовільної передачі тепла іншим тілам.
Позначається літерою T або t.
На побутовому рівні температура пов'язана із суб'єктивним сприйняттям «тепла» і «холоду». Теплі тіла мають більшу температуру, холодні — меншу. В розумінні сучасної фізики температура пов'язана з тепловим рухом атомів та молекул.
Температура відіграє важливу роль у багатьох галузях науки, включаючи фізику, хімію і біологію.
Зміст |
Властивості [ред.]
В стані рівноваги температура має однакове значення для всіх макроскопічних частин системи. Якщо в системі два тіла мають однакову температуру, то між ними не відбувається передачі тепла. Якщо існує різниця температур, то тепло переходить від тіла з вищою температурою до тіла з нижчою.
На мікроскопічному рівні температура пов'язана із тепловим рухом атомів та молекул, із яких складаються фізичні тіла, а саме — з їх кінетичною енергією.
Температу́ра (від лат. temperatura — належне змішування, нормальний стан) — скалярна фізична величина, яка характеризує середню кінетичну енергію частинок макроскопічної системи, що припадає на один ступінь вільності.[1]
Вимірювання температури [ред.]
Хоча поняття температури інтуїтивно зрозуміле, як стан тепла й холоду, її вимірювання, тобто співставлення з певною одиницею температури й кількісне вираження у вигляді числа, є методологічно складною проблемою. Температуру неможливо виміряти безпосередньо. Проте, при нагріванні або охолодженні тіла змінюються його фізичні властивості: довжина і об'єм, густина, пружні властивості, електропровідність тощо. Основою для вимірювання температури може бути зміна будь-якої властивості будь-якого тіла, якщо для нього відома залежність даної властивості від температури[2]. Вибране для вимірювання температури тіло називають термометричним, а прилад для вимірювання температури - термометром.
Температурні шкали [ред.]
Для однозначного визначення температури різними методами й на основі зміни різних властивостей термометричних тіл, термометри необхідно градуювати. Для цього використовуються температурні шкали. В основі температурних шкал — особливі реперні точки, яким присвоюється певне значення температури. Історично склалися різні температурні шкали, що використовують різні реперні точки, які пов'язані з певними фізичними явищами, що відбуваються при певній температурі.
В Міжнародній системі одиниць (СІ) термодинамічна температура належить до семи основних одиниць і виражається у кельвінах. До похідних величин СІ, які мають спеціальну назву, належить температура Цельсія, яка вимірюється у градусах Цельсія[3]. На практиці часто застосовують градуси Цельсія через історичну прив'язку до важливих характеристик води - температури танення льоду (0 °C) і температури кипіння (100 °C). Це зручно, оскільки більшість кліматичних процесів, процесів у живій природі, тощо пов'язані з цим діапазоном. Зміна температури на один градус Цельсія тотожна зміні температури на один Кельвін. Тому після введення в 1967 році нового визначення Кельвіна, температура кипіння води перестала грати роль незмінної реперної точки і, як показують точні вимірювання, вона вже не дорівнює 100 °C, а близька до 99,975 °C[4].
|
У Міжнародній системі одиниць (СІ) для вимірювання температури застосовується шкала Кельвіна і символ K (при цьому знак градусу ° відсутній). Широкий вжиток також мають системи Цельсія і Фаренгейта.
- За шкалою Кельвіна
- 0 градусів відповідають абсолютному нулю, тобто повній відсутності руху молекул. Інша реперна точка - потрійна точка води. Її температура 273,16 К вибрана так, щоб один кельвін відповідав одному градусу за шкалою Цельсія. Температура за шкалою Кельвіна називається абсолютною температурою. Вона позначається великою латинською літерою T. Шкала Кельвіна використовується у фізиці. Її називають термодинамічною шкалою, оскільки вона найкраще визначена. Наприклад, потрійна точка води на відміну від температури замерзання, не залежить від тиску.
- За шкалою Цельсія
- 0 °C відповідає температура замерзання води, 100 °C — температура кипіння води (при тиску в 1 атмосферу). Здебільшого температура за шкалою Цельсія позначається маленькою латинською літерою t.
- За шкалою Фаренгейта
- замерзання і кипіння води розділяють 180 °F. Один градус за Фаренгейтом дорівнює 5/9 кельвіна або градуса Цельсія. Вода замерзає при 32 °F, а кипить при 212 °F.
Існували також інші системи вимірювання температури, які тепер вийшли з ужитку, такі як
Формули для визначення відповідності між основними шкалами:
За Цельсієм
за Кельвіном
за Фаренгейтом:
За Цельсієм
за Реомюром
за Ранкіном:
Зіставлення температурних шкал [ред.]
| Явище | за Кельвіном | за Цельсієм | за Фаренгейтом | за Ранкіном | за Делілем | за Ньютоном | за Реомюром | за Ромером |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютний нуль | 0 | −273.0 | −459.67 | 0 | 559.725 | −90.14 | −218.52 | −135.90 |
| Суміш льоду і солі (за Фаренгейтом) | 255.37 | −17.78 | 0 | 459.67 | 176.67 | −5.87 | −14.22 | −1.83 |
| Замерзання води (за нормальних умов) | 273.15 | 0 | 32 | 491.67 | 150 | 0 | 0 | 7.5 |
| Середня температура людського тіла | 310.0 | 36.8 | 98.2 ¹ | 557.9 | 94.5 | 12.21 | 29.6 | 26.925 |
| Кипіння води (за нормальних умов) | 373.15 | 100 | 212 | 671.67 | 0 | 33 | 80 | 60 |
| Плавлення титану | 1941 | 1668 | 3034 | 3494 | −2352 | 550 | 1334 | 883 |
| Поверхня Сонця | 5800 | 5526 | 9980 | 10440 | −8140 | 1823 | 4421 | 2909 |
¹ За шкалою Фаренгейта традиційно нормальною температурою людського тіла вважається 98,6 °F а отже термометри враховують цю неточність. Деякі значення були округлені.
Визначення температури в статистичній фізиці [ред.]
В статистичній фізиці температура визначається за формулою
,
де S - ентропія, E - енергія термодинамічної системи. Введена таким чином величина T є однаковою для різних тіл при термодинамічній рівновазі. При контакті двох тіл тіло з більшим значенням T віддаватиме енергію іншому.
Історія [ред.]
Слово «температура» виникло в часи, коли люди вважали, що в більш нагрітих тілах міститься більша кількість особливої речовини — теплецю, ніж в менш нагрітих. Тому температура сприймалась як міцність суміші тіла і теплецю. Внаслідок цього одиниці виміру міцності спиртних напоїв та температури називаються однаково — градусами.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
Справочник гальваностега. М., 1948. /Бахвалов Г. Т., Биркгин Л. Н, Лабутін В. П.
Примітки [ред.]
- ↑
[Джерело?]« ... мірилом температури є не сам рух, а хаотичність цього руху. Хаотичність стану тіла визначає його температурний стан, і ця ідея (яка вперше була розроблена Больцманом), що певний температурний стан тіла зовсім не визначається енергією руху, але хаотичністю цього руху, і є тим новим поняттям в описі температурних явищ, яким ми повинні користуватися ... » - ↑ Яворский Б. М., Селезнев Ю. А. Справочное реководство по физике для поступающих в вузы и для самообразования. — 4-е изд., испр. — М.: Наука. — Гл. ред. физ-мат. лит., 1989 — 576 с. — ISBN 5-02-014031-7
- ↑ ГОСТ 8.417-2002. ЕДИНИЦЫ ВЕЛИЧИН
- ↑ поняття температури








,