Водонагрівач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Водонагрівач — пристрій для підігріву води в локальній системі гарячого водопостачання.

Існують водонагрівачі накопичувального (бойлер), проточного типу та комбіновані.

Проточний водонагрівач[ред.ред. код]

Проточний електроводонагрівач Atmor

В проточних водонагрівачах теплообмінник виготовлений з трубки, всередині якої тече вода.

В якості нагрівальних елементів можуть використовуватись ТЕНи (трубчасті електронагрівачі), неізольовані нагрівальні електричні спіралі, газовий пальник, непрямий нагрів (трубка з водою розташована всередині ємності з теплоносієм), сонячне світло (сонячний колектор), піч. Таким чином водонагрівачі можуть бути газовими, електричними та спеціальними.

Проточний водонагрівач з газовим пальником називається газовою колонкою.

Електричні проточні водонагрівачі мають компактні розміри (приблизно як коробка від взуття) та малу масу. Вони зазвичай бувають двох або більше ступенів потужності. Тобто в такому водонагрівачі стоїть два або більше тени з окремими або загальним перемикачем. На кожному ступні температура регулюється потоком води за допомогою водопровідного крану на вході пристрою (більший потік — менша температура і, навпаки, менший потік — більша температура). Температура води на виході залежить від початкової температури води, швидкості або кількості потоку, загальної потужності водонагрівача і кількості включених на даний момент ступенів потужності (перша, друга, третя...), тобто кількості включених тенів (один, два, три і т.д.). Зазвичай загальної потужності електричного водонагрівача 5 кВт вистачає для душу. До електричної мережі електричний водонагрівач зазвичай підключають за допомогою автоматичного вимикача.

Водонагрівачі, як газовий, так і електричний, мають датчик потоку води. Якщо потік води через водонагрівач зменшується нижче порогового рівня - припиняється подача газу або відключаться тени.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В.С. Олійника. - 3-тє видання, перероблене і доповнене. - Київ, Вид-во "Урожай", 1989. - 264 с.

Посилання[ред.ред. код]