Кран (гідравліка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Умовне графічне позначення крана

Кран — вид запірної арматури, у якому керування потоком здійснюється кутовим зміщенням отвору запірного пристрою навколо осі, що переважно перпендикулярна до осі прохідного отвору корпуса.

Крани можуть виконувати функцію запірної чи регулювальної апаратури або розподільчого пристрою та призначені для роботи з газовими чи рідкими середовищами, у тому числі в'язкими чи забрудненими, суспензіями, пульпами, шламами. Вони використовуються на магістральних газопроводах і нафтопроводах, у системах міського газопостачання, на резервуарах, котлах та інших галузях.

Головні відмінності в конструкції кранів полягають у формі запірного елементу, він може бути у вигляді кулі, конуса або циліндра. Сучасним і прогресивним представником кранів є кульовий кран (див. рис.). Інколи використовуються незважаючи на суттєві недоліки конструкції, конусні крани. Циліндричні конструкції запірних елементів мають обмежене використання.

Переваги та недоліки[ред.ред. код]

Можливості використання кранів у гідросистемах визначаються наступними характеристиками. Переваги:

  • низька вартість, компактність конструкції;
  • малий опір потоку у відкритому стані;
  • простота ручного керування;
  • просте механічне замикання у будь-якій позиції.

Недоліки:

  • складність реалізації механічного чи електричного керування;
  • відносно великий час перемикання.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гуревич Д. Ф. Трубопроводная арматура: Справочное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1981. — 368 с, ил..