Вулиця Братів Лузанів
| Вулиця Братів Лузанів Конотоп | |
|---|---|
| Назва на честь | Івана та Олександра Лузанів |
| Колишні назви | |
| Сорокин провулок, Гарматна вулиця, Мостова вулиця, вулиця Братів Радченків | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2 230 м |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній; від проспекту Миру до вулиці Григорія Гуляницького — пішохідна зона |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r13268170 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Братів Лузанів у Вікісховищі | |
Ву́лиця Браті́в Лу́занів — вулиця в центральній частині міста Конотоп Сумської області. Одна з найдовших вулиць міста.
Назва[ред. | ред. код]
Названа на честь Олександра та Івана Лузанів.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця відома з XIX століття.
Частина вулиці від її початку до перехрестя з вулицею Успенсько-Троїцькою з XIX ст. мала назву Гарматна.
.jpg)
Частина вулиці в районі будинків № 56, № 60 з 1920-их до середини XX ст. мала назву Сорокин провулок.
20 жовтня 1967 року отримала назву вулиця Братів Радченків. Того ж року на вулиці був відкритий Конотопський міський меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни.
Названа на честь Івана та Степана Радченків — радянських політичних діячів родом з Конотопа[1].
До 2008 року в пішохідній частині вулиці був стихійний базар, який місцеві жителі називали П'ятачок. У 2008 році на пішохідній частині вулиці поклали бруківку, облаштували клумби та звели монумент Коню — неофіційному символу міста Конотопа. Цю частину вулиці жителі називають Конотопським бульваром.
11 липня 2009 року на перетині з вулицею Успенсько-Троїцькою був відкритий Собор Різдва Пресвятої Богородиці. На церемонії відкриття були присутні президент Віктор Ющенко і Патріарх Філарет. Також відкриття присвячене святкуванню 350-річчя битви під Конотопом.
1 грудня 2015 року у рамках декомунізації перейменована на вулицю Братів Лузанів[2].
Пам'ятки історії[ред. | ред. код]
За адресою вулиця Братів Лузанів, 32 розташована пам'ятка історії Група братських могил радянських військовополонених (1957 рік)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Євтушенко О. В. Вулицями рідного міста. Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2014. — 96 с.- ISBN 978-617-579-979-6
- ↑ Офіційний сайт Конотопської міської ради. Перелік вулиць на території Конотопської міської ради, які перейменовуються. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
- ↑ Офіційний сайт Конотопської міської ради. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території міста Конотоп. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
|
Це незавершена стаття про Конотоп. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
