Сумська область

Сумська область
Герб Сумської області	Прапор Сумської області
Основні дані
Прізвисько:	Сумщина
Країна:	Україна
Утворена:	10 січня 1939 року
Код КОАТУУ:	59000
Населення:	▼ 1155072 (на 1.10.2011)
Площа:	23834 км²
Густота населення:	48.4 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-542
Обласний центр:	Суми
Райони:	18
Міста: обласного значення районного значення	7 8
Райони в містах:	2
Смт:	20
Села:	1434
Селища:	57
Селищні ради:	20
Сільські ради:	384
Номери автомобілів:	BM 19
Інтернет-домени:	sumy.ua; sm.ua
Обласна влада
40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2
Веб-сторінка:	Сумська ОДА, Сумська облрада
Голова ОДА:	Чмир Юрій Павлович
Рада:	Сумська обласна рада
Голова ради:	Михайленко Геннадій Володимирович

Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми.

Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7%), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня 2010 року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8%, росіян — 9,4%, інші — 1,8%. 15 міст, 20 cмт, 1 721 сіл. населених пунктів; 18 районів, 346 сільрад.

Географія

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації — довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно, Пушкарне, Зернове) та п'ять — автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижовка, Юнаківка, Велика Писарівка).

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.

Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

Природа

Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів.

Природно-рекреаційний потенціал: лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. об'єктів і територій природно-заповідного фонду (український степовий заповідник Михайлівська цілина, заказники, дендропарк, заповідні урочища).

Населення

Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 152 034	88,84%
2	Росіяни	121 655	9,38%
3	Білоруси	4 320	0,33%
4	Цигани	1 377	0,11%
5	Вірмени	1 183	0,09%
6	Молдавани	778	0,06%
7	Євреї	762	0,06%
8	Азербайджанці	569	0,04%
9	Татари	435	0,03%
10	Грузини	424	0,03%
11	Iншi	13 226	1,02%
	Разом	1 296 763	100%

Історія

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.

Конотопська битва

Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутнiших держав свого часу — Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: «На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву».

До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi — «Слово о полку Ігоревім».

Герасим Омелянович Харитоненко

На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана Хмельницького iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана Івана Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Конотопська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708—1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi — царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухів. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, — тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.

З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Сусідні області

• Полтавська область
• Харківська область
• Чернігівська область

Література

	Портал «Україна»

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.

Посилання

• Сумська обласна державна адміністрація.
• Сумська обласна рада.
• Інтерактивна карта області.
• Урядовий портал України: Сумська область - інформаційна картка.
• НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України "Спадщина".
• Фото регіонів: Сумська область.
• Ветеринарія Сум і Сумської області
• Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»