Сумська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сумська область
Coat of Arms of Sumy Oblast.svg Flag of Sumy Oblast.svg
Герб Сумської області Прапор Сумської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Сумщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 10 січня 1939 року
Код КОАТУУ: 59000
Населення: 1 127 781 (на 1.07.2014)
Площа: 23834 км²
Густота населення: 48.4 осіб/км²
Телефонні коди: +380-542
Обласний центр: Суми
Райони: 18
Міста:

обласного значення
районного значення


7
8
Райони в містах: 2
Смт: 20
Села: 1434
Селища: 57
Селищні ради: 20
Сільські ради: 384
Номери автомобілів: BM
Інтернет-домени: sumy.ua; sm.ua
Мапа області
Обласна влада
40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2
Веб-сторінка: Сумська ОДА,
Сумська облрада
Голова ОДА: Шульга Володимир Петрович
Рада: Сумська обласна рада
Голова ради: Клочко Микола Олексійович

Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр — місто Суми.

Площа 23,8 тис. км², населення — 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7%), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня 2010 року (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців — 88,8%, росіян — 9,4%, інші — 1,8%. 15 міст, 20 смт, 1 721 сіл. населених пунктів; 18 районів, 346 сільрад.

Географія[ред.ред. код]

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації — довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно, Пушкарне, Зернове) та п'ять — автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка).

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони.

Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

Природа[ред.ред. код]

Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Середньорічна їх кількість становить від 550 до 700 мм.

Природно-рекреаційний потенціал: лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. об'єктів і територій природно-заповідного фонду (український степовий заповідник Михайлівська цілина, заказники, дендропарк, заповідні урочища).

Історія[ред.ред. код]

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.

Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу — Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, незважаючи на постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Нашому краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім».

На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо- татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708—1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі боротьби гетьмана Мазепи з російським царем Петром I. Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші — царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів.

Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, — тоталітарної Російської радянської соціалістичної держави.

З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт по кількості розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Суми.

У складі області:

  • районів — 18;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1493, в тому числі:
    • міського типу — 35, в тому числі:
      • міст — 15, в тому числі:
        • міст обласного значення — 7;
        • міст районного значення — 8;
      • селищ міського типу — 20;
    • сільського типу — 1458, в тому числі:
      • сіл — 1403;
      • селищ — 55.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 18;
  • міських рад — 15;
  • селищних рад — 20;
  • сільських рад — 384.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Білопільський м. Білопілля Адм. устрій
2 Буринський м. Буринь Адм. устрій
3 Великописарівський смт Велика Писарівка Адм. устрій
4 Глухівський м. Глухів Адм. устрій
5 Конотопський м. Конотоп Адм. устрій
6 Краснопільський смт Краснопілля Адм. устрій
7 Кролевецький м. Кролевець Адм. устрій
8 Лебединський м. Лебедин Адм. устрій
9 Липоводолинський смт Липова Долина Адм. устрій
10 Недригайлівський смт Недригайлів Адм. устрій
11 Охтирський м. Охтирка Адм. устрій
12 Путивльський м. Путивль Адм. устрій
13 Роменський м. Ромни Адм. устрій
14 Середино-Будський м. Середина-Буда Адм. устрій
15 Сумський м. Суми Адм. устрій
16 Тростянецький м. Тростянець Адм. устрій
17 Шосткинський м. Шостка Адм. устрій
18 Ямпільський смт Ямпіль Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Білопілля Білопільський район
2 Буринь Буринський район
3 Ворожба Білопільський район
4 Дружба Ямпільський район
5 Кролевець Кролевецький район
6 Путивль Путивльський район
7 Середина-Буда Середино-Будський район
8 Тростянець Тростянецький район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Зарічний м. Суми
2 Ковпаківський м. Суми

Демографія[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Сумської області за переписом 2001 р.

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч
за даними Держкомстату[1][2]
Суми 269,7 Путивль 16,3
Конотоп 89,0 Буринь 9,2
Шостка 79,7 Краснопілля 8,3
Охтирка 49,1 Ворожба 7,5
Ромни 43,4 Середина-Буда 7,3
Глухів 34,8 Вороніж 7,2
Лебедин 26,3 Свеса 7,0
Кролевець 23,7 Недригайлів 5,8
Тростянець 21,5 Степанівка 5,6
Білопілля 16,9 Липова Долина 5,3

Національний склад[ред.ред. код]

Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік [3]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 152 034 88,84 %
2 Росіяни 121 655 9,38 %
3 Білоруси 4 320 0,33 %
4 Цигани 1 377 0,11 %
5 Вірмени 1 183 0,09 %
6 Молдавани 778 0,06 %
7 Євреї 762 0,06 %
8 Азербайджанці 569 0,04 %
9 Татари 435 0,03 %
10 Грузини 424 0,03 %
11 Інші 13 226 1,02 %
Разом 1 296 763 100,00 %

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 77,8 злочинів, з них 31,2 тяжких та особливо тяжких.[4]

Відомі люди, уроженці Сумської області[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Сусідні області[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
  2. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
  3. «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  4. МВС УКРАЇНИ.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]