Сумська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сумська область
Герб Сумської області	Прапор Сумської області
Основні дані
Прізвисько:	Сумщина
Країна:	Україна
Утворена:	10 січня 1939 року
Код КОАТУУ:	59000
Населення:	1296763
Площа:	23834 км²
Густота населення:	54,49 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-54
Обласний центр:	Суми
Райони:	18
Міста: обласного значення районного значення	7 8
Райони в містах:	2
Смт:	20
Села:	1434
Селища:	57
Селищні ради:	20
Сільські ради:	384
Номери автомобілів:	BM
Інтернет-домени:	sumy.ua; sm.ua
Обласна влада
40030, м. Суми, пл.Незалежності,2
Веб-сторінка:	Сумська ОДА, Сумська облрада
Голова ОДА:	Лаврик Микола Іванович
Рада:	Сумська обласна рада
Голова ради:	Шапошник В'ячеслав Іванович

Сумська область — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини; 23 800 км², 1193,2 тис. мешканців, у тому ч. 795,6 тис. (66,7%), міськ. і 397,6 тис. сільського на 1 квітня 2008 (1975 - 1452 000 меш., у тому ч. 696 000 міськ. і 756 000 сілььського). Нац. склад за переписом 1970: українців — 87,2%, росіян — 11,7%, ін. — 1,1%. 15 м., 20 c. м. т., 1 721 сіль. населених пунктів; 18 районів, 346 сіль. рад.

Зміст 1 Географія 2 Природа 3 Історія 4 Культура 5 Сусідні області 6 Література

[ред.] Географія

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації - довжина державного кордону з Російською Федерацією 498 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорта (Волфіно, Пушкарне, Зерново) та п’ять — автомобільного (Бачевськ, Катеринівка, Рижовка, Юнаковка, Велика Писаревка).

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

Географічне положення: розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Річки належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок – численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

[ред.] Природа

Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19°C, січня –7,5°C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів.

Природно-рекреаційний потенціал: лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах – острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу “Михайлівська цілина” (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси – кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. об'єктів і територій природно-заповідного фонду (український степовий заповідник Михайлівська цілина, заказники, дендропарк, заповідні урочища).

[ред.] Історія

Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально - економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".

До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Ігоревім".

На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана Івана Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Конотопська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест з засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.

З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам Сумщини - Харитоненку i Терещенку.

Дата утворення області - 10 січня 1939. Сформована з колишніх повітів Харківської, Полтавської та Чернігівської губернії із центром у слобідському м. Суми. Фактично, до слобідського центру адм. прив'язано території колишньої Гетьманщини (частини Чернігівського, Стародубського та Прилуцького полків).

[ред.] Культура

Сумчани пишаються своїм художнім музеєм, одним із найдавніших і найцікавіших в Україні. Твори живопису, графіки і скульптури розмістилися в будинку колишнього казначейства, пам'ятнику архітектури XIX ст.

У збірках західноєвропейського мистецтва - роботи італійських, фламандських, голландських, французьких майстрів кінця XVI - початку XX століть.

Колекція українського мистецтва містить ряд ікон XVIII в., чудові парсуни (зокрема, Гетьмана лівобреженої України Данила Апостола), офорти Т. Шевченка, відомі картини Васильківського, кілька робіт Башкирцевої, тощо.

[ред.] Сусідні області

• Полтавська область
• Харківська область
• Чернігівська область

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

п • о • р Сумська область
Райони:	Білопільський • Буринський • Великописарівський • Глухівський • Конотопський • Краснопільський • Кролевецький • Лебединський • Липоводолинський • Недригайлівський • Охтирський • Путивльський • Роменський • Середино-Будський • Сумський • Тростянецький • Шосткинський • Ямпільський
Міста обласного значення:	Глухів • Конотоп • Лебедин • Охтирка • Ромни • Суми • Шостка

п • о • р   Міста і смт Сумської області
Міста:	Буринь · Білопілля · Ворожба · Глухів · Дружба · Конотоп · Кролевець · Лебедин · Охтирка · Путивль · Ромни · Середина-Буда · Суми · Тростянець · Шостка
Смт:	Велика Писарівка · Вороніж · Дубов'язівка · Жовтневе · Зноб-Новгородське · Кириківка · Краснопілля · Липова Долина · Недригайлів · Низи · Свеса · Степанівка · Терни · Угроїди · Улянівка · Хотінь · Червоне · Чупахівка · Шалигине · Ямпіль

п • о • р Адміністративний поділ України
Автономна республіка	Крим
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Міста державного значення	Київ • Севастополь

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.