Вікіпедія:Перейменування статей/Нейтронне захоплення → Захоплення нейтрона

Нейтронне захоплення → Захоплення нейтрона

Відповідно до джерел українською мовою:

• Розділ 17 ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА. ФІЗИКА - Підручник для студентів природничих факультетів університетів і педагогічних інститутів http://subject.com.ua/physics/cholpan/185.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано |chapter= (довідка)
• Ландау Ю.О. 2.1. Фізичні основи роботи ядерних реакторів -. Книга 4. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем.
• s-процес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 465. — ISBN 966-613-263-X.

Назва «Нейтронне захоплення» в джерелах українською мовою не вживається--Olvin (обговорення) 19:18, 23 квітня 2016 (UTC)

Утворення заліза і близьких до нього елементів, на думку вчених, відбувається при зоряних вибухах (наприклад, спалахах наднових зір) шляхом швидкого нейтронного захоплення.

— Храмов, Ю. О. Путівник по космосу. — К. : Радянська школа, 1970. — С. 153.

У 1946—1948 рр. [Г. Гамов] розробив теорію утворення хімічних елементів шляхом послідовного нейтронного захоплення та модель «гарячого Всесвіту» (теорію Великого Вибуху).

— Абліцов, В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — С. 17.

Основним завданням терапiї з нейтронним захопленням є пошук засобiв направленої доставки потрiбних лiкарських препаратiв.

— Медична фізика: молекулярні аспекти / В. Ф. Чехун [та ін.] // Український фiзичний журнал. — 2015. — Т. 60, № 9. — С. 899.

І так далі.​ — ɪ (обговорення) 20:30, 23 квітня 2016 (UTC)

Добре, принаймні у називному відмінку «нейтронне захоплення» таки не вживається.

Тоді давайте порівнювати авторитетність джерел термінології або вживаність наведених варіантів. --Olvin (обговорення) 20:55, 23 квітня 2016 (UTC)

Давайте. Станом на 24 квітня 2016 року ґуґл-запит «захоплення нейтрона» (називний + родовий + знахідний відмінок) з фільтрацією повторів і вікі-входжень видає 81 результат, запит «нейтронного захоплення» (тільки родовий відмінок) — статистично очікуваний 41 результат. Переважна більшість використань варіанта «захоплення нейтрона» припадає на фізичні реферати, підручники з фізики або статті з поясненням механізму процесу як такого. Ареал використання варіанта «нейтронне захоплення» значно ширший, оскільки в астрофізичному, хімічному, медичному та інших спеціальних контекстах майже ніколи не йдеться про захоплення одного нейтрона (див. усі три наведені приклади). «Український фізичний журнал» НАН України явно авторитетніший за науково-пізнавальне видання «Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем». «Фармацевтична енциклопедія» НФАУ — як мінімум не менш авторитетне джерело, ніж астрономічний словник. Авторитетність доктора фізико-математичних наук, професора, голови Українського товариства істориків науки, зав. відділом історії науки і техніки Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України Юрія Храмова очевидно вища за авторитетність укладача підручника з фізики для природничих факультетів П. П. Чолпана — хто б цей останній не був. Резюме: залишити як є. — ɪ (обговорення) 23:30, 23 квітня 2016 (UTC)

Давайте не будемо поспішати з резюме. Наведене порівняння видається мені дещо некоректним.

• 1. Реферати є в обох наведених Вами переліках. Звісно, їх не варто враховувати (слід виключити з порівняння).
• 2. Статті з фізики (та астрофізики), до галузі яких належить процес і в яких подається його визначення та опис, мають більшу вагу, аніж вживання в медичному, хімічному чи якихось інших спеціальних контекстах. Зокрема, я не можу погодитися, щодо більшої авторитетності «Фармацевтичної енциклопедії» порівняно з астрономічним енциклопедичним словником: в астрономічному словникові є окремі статті про процеси захоплення нейтронів (s-процес, r-процес), а у фармацевтичній енциклопедії поняття згадується лише мимохідь (у статті «ПЕНТЕТОВА КИСЛОТА»).
• 3. Термін «захоплення нейтрона» лише в називному відмінку (й за винятком рефератів) має перевагу за вживаністю над усіма формами «нейтронного захоплення» (разом узятими, в усіх контекстах). Якщо ж зробити пошук словосполучення «захоплення нейтронів» (у множині), то перевага такого варіанту ("захоплення нейтронів" -uk.wikipedia.org -реферат) ще більша.

--Olvin (обговорення) 07:25, 24 квітня 2016 (UTC)

…не можу погодитися, щодо більшої авторитетності «Фармацевтичної енциклопедії»… — У мене не сказано «більша». У мене сказано «не менша». Вікіпедія — універсальна енциклопедія, тому варіанти назв одних і тих самих процесів і явищ, поширені в тих чи інших галузях знань і зафіксовані в академічних АД, мають трактуватися як рівноправні. У контексті розповіді про утворення хімічних елементів у Всесвіті, вид медичної терапії тощо принципово неможливо говорити про «захоплення нейтрона». Однієї цієї обставини достатньо, щоб віддати перевагу нейтральному заголовку, природному для всіх наукових дисциплін, а не виключно для ядерної фізики. Інший важливий фактор — синтаксична кореляція з однотипними термінами (електронне захоплення, подвійне електронне захоплення) і, last but not least, російськомовною науковою традицією, де усталеність варіанта нейтронный захват не викликає сумніву. — ɪ (обговорення) 15:00, 24 квітня 2016 (UTC)

І так, варіант «захоплення нейтронів» припустимий — хоча й менш зграбний, ніж цей і той. За умови, якщо назви всіх інших захоплень будуть приведені до аналогічної форми. — ɪ (обговорення) 20:30, 24 квітня 2016 (UTC)

• Порівняльна авторитетність «Фармацевтичної енциклопедії» та «Астрономічного енциклопедичного словника» залежить від галузі знань. Вочевидь, що в питаннях фармацевтики авторитетнішою буде Фармацевтична енциклопедія. Але якщо брати до уваги процеси захоплення нейтронів, то авторитетнішими будуть «Астрономічний енциклопедичний словник» (та підручники з фізики). Бо саме в енциклопедіях та підручниках з фізики (астрофізики) містяться визначення й описи відповідних процесів. Фармацевтична енциклопедія їх описів не містить, бо вони не належать до галузі фармацевтики (хоча такі процеси в ній і згадуються).
• Вікіпедія, звісно, універсальна енциклопедія, однак, пропозиція рівноправно розглядати всі варіанти назв, які зафіксовано в академічних джерелах, мене дещо дивує. Припустімо, в якомусь академічному виданні вжито варіант назви, який відрізняється від загальноприйнятого. Як у такому разі обирати назву вікіпедійної статті? Підхід рівноправності тут геть не працює.
  Правило ВП:ІС пропонує обирати найбільш очікувані назви та керуватися фаховими джерелами. За цим принципом із двох варіантів назви слід обрати більш поширений. А в нашому випадку це якраз є та назва, що вживається фаховими джерелами.
• У мене викликає сумнів твердження, начебто «у контексті розповіді про утворення хімічних елементів у Всесвіті, медичної терапії, тощо, принципово неможливо говорити про „захоплення нейтрона“». Чи не можна викласти цю тезу докладніше?

Наприклад, у статті s-процесс // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 465. — ISBN 966-613-263-X. для опису процесу синтезу елементів у Всесвіті вжито вислів:

«послідовне повільне захоплення нейтронів атомним ядром».

Така ж термінологія вживається й у публікаціях з біотехнологій:

в пухлину доставляються нерадіоактивні ізотопи з великим перетином захоплення нейтрона (10B, 157Gd), які після взаємодії з тепловими нейтронами створюють цитотоксичний ефект.

Ви вважаєте, з цими публікаціями щось не так?

• Щодо «синтаксичної кореляції з однотипними термінами». Я можу сказати лише одне - питання термінології вирішують фахівці, які пишуть авторитетні джерела. Лише вони встановлюють термінологію. Які назви в АД - такі й у Вікіпедії. Якщо, на ваш погляд, деякі однотипні терміни мають «синтаксично корелювати», запропонуйте відповідну уніфікацію термінології в якомусь науковому виданні. Але не безпосередньо у Вікіпедії.
• Коментувати «кореляцію з російськомовною науковою традицією» мені не дуже хотілося б. Скажу так: цей аргумент не обґрунтований ні правилами Вікіпедії, ні авторитетними джерелами. Можливо, це Ваше особисте переконання. Однак, я знаю людей, які дотримуються іншої думки, і спектр поглядів у них доволі широкий (від «не треба оглядатися на російську» до «аби не так, як у москалів»).

--Olvin (обговорення) 14:11, 25 квітня 2016 (UTC)

ВП:ІС, по-перше, не є правилом, по-друге, не пропонує (в аспекті вибору одного з кількох паралельних термінів) нічого з того, що Ви написали. Жодне з процитованих українських видань, включно з «Астрономічним енциклопедичним словником», не містить прямого визначення обговорюваного процесу: і «захоплення нейтрона», і «нейтронне захоплення» згадуються там лише побіжно, у зв’язку з іншими процесами і явищами. (Характерно, що список літератури в поточній версії української вікі-статті репрезентований єдиним виданням: російськомовною енциклопедією з російськомовним визначенням — «нейтронный захват».) Контекст, у якому можна говорити про захоплення одного нейтрона, і контекст, у якому не можна говорити про захоплення одного нейтрона, — принципово різні контексти. Розповідаючи про утворення хімічних елементів у Всесвіті, можна сказати, що вони виникли завдяки процесу нейтронного захоплення, але не можна сказати, що вони виникли завдяки процесу захоплення нейтрона, оскільки таке формулювання може створити у непідготовленого читача хибне враження, ніби йдеться про єдиний нейтрон на весь Всесвіт. Заголовків із конструкціями, здатними, бодай теоретично, генерувати подібні непорозуміння, слід уникати — навіть попри відносно більшу поширеність цих конструкцій у вузькоспеціальних джерелах. (Не кажучи про те, що кілька десятків непрямих згадувань в україномовних АД на тлі, приміром, 416 000 англійських neutron capture — ознака не «поширеності», а фактичної відсутності усталеного терміна в національному науковому вжитку.) Про фахову авторитетність «Фізичного журналу» НАН України і праць д. ф.-м. н. Ю. О. Храмова, цілком зіставну з авторитетністю «Астрономічного словника» тощо, сказано вище. Рома локута, кауза фініта. — ɪ (обговорення) 23:00, 25 квітня 2016 (UTC)

Визначення:

• Захоплення нейтронів – процес, під час якого нейтрони, уповільнені до теплових швидкостей, захоплюються ядрами речовини. При цьому атомна маса збільшується на одиницю, тобто утворюється ізотоп. Такі реакції називаються реакціями радіаційного захоплення.
• Радіаційне захоплення – захоплення ядром атома нейтрона з наступним випромінюванням γ-квантів. Цей процес обумовлює перетворення ядер. (стор.232)

Описи:

• Імовірність захоплення нейтрона ядром тим більша, чим довше він перебуватиме поблизу атомного ядра, тобто чим менша його швидкість. Отже, ефективний переріз захоплення нейтрона ядром має бути обернено пропорційним його швидкості υ. Така залежність дійсно спостерігається, проте в деяких атомних ядрах відбувається селективне захоплення нейтронів при деяких значеннях швидкостей їхнього руху. Це явище дістало назву резонансного захоплення нейтронів.
• У випадку урану-238 в реакціях радіаційного захоплення нейтронів утворюються послідовно два короткоживучі елементи, – уран-239 (період напіврозпаду T1/2=23,470 хв) і нептуній-239 (період напіврозпаду T1/2=2,355 доби)...
  Величина ρ (вірогідність уникнути резонансного захоплення нейтронів) зменшується через доплерівське розширення резонансних піків в енергетичних залежностях перерізів реакцій радіаційного захоплення нейтронів (n, γ) для ядер урану і плутонію. Доплерівське розширення також збільшує захоплення нейтронів матеріалами стрижнів регулювання.

Розповідаючи про утворення хімічних елементів у Всесвіті, ... не можна [можна!] сказати, що вони виникли завдяки процесу захоплення нейтрона:

• r-процес — ланцюжок ядерних реакцій, кожна з яких описує захоплення нейтрона атомним ядром, причому проміжки між послідовними захопленнями дуже малі. Тому, якщо після захоплення чергового нейтрона утворюється нестійкий щодо бета-розпаду ізотоп, наступний нейтрон буде захоплено раніше, ніж цей ізотоп зазнає бета-розпаду...
  Завдяки r-процесу синтезуються елементи починаючи з миш'яку, зокрема, ядра елементів, важчих вісмуту, синтезуються тільки в r-процесі. (стор. 411)

Не хочу применшувати доробок Ю.О. Храмова, однак його «Путівник по космосу» - науково-популярне видання, і термін «нейтронне захоплення» там вжито один-єдиний раз (тобто, згадано побіжно). Так само як і в наведеній наведеній публікації з «Фізичного журналу».
У той же час в Астрономічному ж словнику синтезу елементів у Всесвіті присвячено цілу низку статей («Нуклеосинтез», «s-процес», «r-процес», «p-процес», «rp-процес», «Обійдені ядра»). А у наведених вище підручниках із фізики темі взаємодії нейтронів з речовиною присвячено окремі розділи; крім опису там наведено формули, таблиці, діаграми. Тому авторитетність таких джерел більша.

Аби наша дискусія була конструктивною, прошу навести джерела, де було б подано визначення та опис терміну «нейтронне захоплення» (а не згадка його в одному реченні). --Olvin (обговорення) 22:15, 26 квітня 2016 (UTC)

Єдиний з наведених прикладів, де (в контексті розповіді про r-процес, а не про виникнення елементів у Всесвіті) йдеться про захоплення нейтрона виключно в однині, — остання цитата, з якої Ви акуратно випустили середину:

Назва r-п. походить від англ. rapid — швидкий. Надлишок нейтронів зростає доти, доки енергія відокремлення нейтронів не досягає деякого критичного рівня. Тоді швидкість захоплення нейтронів зрівноважиться швидкістю «вибивання» їх гамма-квантами з ядра.

Усі інші цитати наочно демонструють, що терміноформа «захоплення нейтрона» не має жодної переваги перед терміноформою «захоплення нейтронів». Оскільки прямого визначення з синтаксично оптимальним варіантом «нейтронне захоплення» не знаходиться, не заперечую проти множинної форми — за викладеної вище умови. Ну, Ви в курсі. — ɪ (обговорення) 16:30, 27 квітня 2016 (UTC)

Добре, «захоплення нейтронів» — прийнятний варіант, я теж не заперечуватиму. --Olvin (обговорення) 17:03, 27 квітня 2016 (UTC)

• Підсумок: перейменовано на Захоплення нейтронів згідно з консенсусом в обговоренні — NickK (обг.) 15:12, 16 травня 2016 (UTC)