Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІБН ФАДЛАН

ІБН ФАДЛАН, Ахмед ібн Аббас ібн Фадлан (р. н. і р. с. невід.) — араб. письменник та мандрівник, секретар посольства халіфа ал-Муктадира (908—32) до Волзької Булгарії (921—23; див. Болгари волзькі). Шлях посольства пролягав через Серед. Азію, де в м. Бухара (нині місто в Узбекистані) І.Ф. зустрівся з араб. географом ал-Джайхані. За матеріалами нотаток про подорож посольства І.Ф. склав «Записку», в якій міститься інформація про хозарів, болгар, русів (див. Русь), гузів та про ін. народи Сх. Європи. І.Ф. дає блискучі етногр. описи й оповідки про реліг. обряди русів. Свідчення про «Записку» збереглися в геогр. словникові араб. географа Якута ар-Румі. В 1920-х рр. у м. Мешхед (Іран) знайдено більш повний варіант твору.

Література

Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу. М.–Л., 1939;

• Togan A.Z.V. IbN Fadlan’s Reisebericht. Leipzig, 1939;
• Ковалевский А.П. Книга Ахмеда Ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Х., 1956;
• Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе, т. 1–2. М., 1962–67.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: А.Г. Плахонін.; url: http://history.org.ua/?termin=Ibn_Fadlan; том: 3