Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІГОР ОЛЬГОВИЧ, Ігор-Георгій Ольгович

ІГОР ОЛЬГОВИЧ, Ігор-Георгій Ольгович (р. н. невід. — 19.09. 1147) — князь городецький, київ.; 2-й син Олега Святославича від другого шлюбу, здогадно, з половецькою княжною, дочкою хана Осолука. 1140 його брат Всеволод Ольгович, тоді вел. князь київ., пообіцяв І.О. Чернігів, але не дав; 1142 І.О. одержав Городець Остерський, а 1145 — землі по р. Визна. Передчуваючи близьку кончину (п. 1 серп. 1146), Всеволод заповів київ. стіл І.О., від якого київ. віче вимагало збереження вольностей городян. Він пообіцяв і на поч. серп. вокняжився в Києві. Та через кілька днів ставлення віча до нього змінилося (див. Київські повстання 11—12 століть), і воно закликало в князі Ізяслава Мстиславича з Переяслава. Ізяслав змовився з Володимиром Давидовичем та Ізяславом Давидовичем (суперниками Ольговичів у змаганнях за Чернігів і Київ), з їхньою допомогою скинув І.О. з престолу і 13 серп. 1146 став київ. князем. І.О. постригли в ченці в київ. монастирі св. Феодора (чернече ім’я — Гавриїл). 19 верес. 1147 у Києві спалахнуло інспіроване Давидовичами повстання, спрямоване проти І.О., під час якого його вбили.

Канонізований правосл. церквою. Дні пошанування благовірного кн. Ігоря Ольговича — 5 черв., 19 верес. (усі дати за ст. ст.).

Література

• Грушевський М. Історія України-Руси, т. 2. Львів, 1905.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.Ф. Котляр.; url: http://history.org.ua/?termin=Igor_Olgovych; том: 3