Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІЗГОЇ
ІЗГОЇ (від давньорус. «гоити» — жити) — у часи Київської Русі й аж до 15 ст. — особи, які з тих чи ін. причин вибули зі свого соціального середовища (роду, общини). За найдавнішими згадками («Руська правда», ст. 1), за вбивство ізгоя сплачували звичайну міру (40 гривен; див. Гривна давньоруська), й очевидно в цей час вони не мали низького соціального статусу (напр., за вбивство смерда сплачували 5 гривен). У документах 12—13 ст. І. постають як люди, що перебувають під церк. юрисдикцією, в адм.-фіскальному відношенні «тягнуть» до єпископа (див. Єпископ православний). В «Уставі Ярослава о мостех» владика з І. відповідає за частину мостової. Устав новгород. кн. Всеволода Мстиславича (12 ст., за деякими припущеннями 14 ст.), перераховує людей, що знаходяться під патронатом церкви: «ізгоїв три»: попів син, що не знає грамоти, холоп, що викупився з холопства й не має засобів для життя, збанкрутілий купець, «а се і четверте ізгойство і собі приложим, — аще князь осиротіє». Згадка про «четверте ізгойство» у відношенні до князів була, за Н.Полонською-Василенко, тільки аналогією зі становищем справжніх І., які перебували під опікою церкви. Б.Греков вважає, що І. були також й у володіннях світських феодалів. Більшість І. походила, буть, з селян, які порвали зв’язок з общиною й осідали на чужих землях, це стосується й холопів, що викупилися чи були відпущені на свободу й також осіли на чужих землях (не землях свого колиш. хазяїна). В тогочасних джерелах згадуються цілі села з І. Такі І. ставали залежними від землевласника й з часом переходили в розряд смердів. Саме як феодально залежні селяни (смерди) трактуються І. в грамотах смоленського кн. Ростислава Мстиславича (1150).
У 14 ст. І. як окрема категорія перестають існувати, а «ізгойством» називався ще в 15 ст. викуп (або вихід), що його платив холоп панові за звільнення. В литов.-рус. добу І. називали люзними людьми.
Література[ред. код]
- Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. М., 1949;
- Греков Б.Д. Крестьяне на Руси. М., 1952;
- Полонська-Василенко Н. Історія України, т. 1. К., 1995.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
Автор: Т.Л. Вілкул.; url: http://history.org.ua/?termin=Izgoi; том: 3