Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ (до 1990 Інститут держави і права АН УРСР, до 1991 Інститут держави і права ім. В.М. Корецького АН УРСР, до 1994 Інститут держави і права ім. В.М. Корецького АН України) — н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Веде свій початок від Сектору д-ви та права АН УРСР, утвореного 1949 у Києві з ініціативи заст. голови РМ УРСР, міністра закордонних справ УРСР Д.Мануїльського. РМ СРСР своїм розпорядженням від 21 квіт. 1949 дозволила РМ УРСР утворити відповідний сектор. Документ підписав голова РМ СРСР Й.Сталін. Після цього РМ УРСР дала дозвіл АН УРСР утворити в складі Відділу сусп. наук сектор д-ви та права як окрему н.-д. одиницю (постанова від 6 трав. 1949).

13 трав. 1949 Президія АН УРСР ухвалила постанову про утворення сектору. Його очолив акад. АН УРСР В.Корецький. Осн. напрямками н.-д. діяльності сектору були: історія д-ви і права УРСР; міжнар. право, насамперед проблеми, пов’язані з діяльністю УРСР як країни-члена Організації Об’єднаних Націй і суб’єкта міжнар. права; питання держ. права країн нар. демократії.

Наприкінці 1949 сформувався склад наук. колективу сектору з семи осіб. Крім В.Корецького, до нього увійшли Б.Бабій (учений секретар) та молодші наук. співробітники М.Діденко, М.Михайловський, Л.Потарикіна, Є.Тихонова і Л.Боцян (Бичкова).

У 1950—60-х рр. відбулося чисельне зростання сектору, розширилася тематика його наук. досліджень. Відповідно до постанови Президії АН УРСР від 30 груд. 1965 у складі сектору було утворено перші н.-д. відділи: теор. і конституційних проблем рад. д-ви (зав. — Б.Бабій); проблем держ. і госп. управління (зав. — А.Таранов); дослідження причин і розробки заходів щодо запобігання злочинності (зав. — І.Лановенко); проблем міжнар.-правової діяльності УРСР і порівняльного державознавства (зав. — В.Корецький).

12 черв. 1969 РМ УРСР ухвалила постанову за № 360 «Про створення Інституту держави і права Академії наук УРСР». На її виконання Президія АН УРСР 24 черв. того ж року прийняла аналогічну постанову. За цією постановою гол. завданнями    ін-ту були: розробка методологічних проблем правової науки, проведення наук. досліджень у галузі держ.-правового буд-ва, впровадження результатів цих досліджень у практику.

1974 ін-т очолив акад. АН УРСР Б.Бабій. Було вжито заходів до більш чіткої організації діяльності установи й підвищення рівня та практичної віддачі наук. досліджень. Збільшилася кількість наук. відділів та співробітників, відбулися ін. структурні зміни. Ін-т став центром координації юрид. наук. досліджень в УРСР.

У 1970—80-х рр. співробітники ін-ту брали участь у законопроєктних роботах, опублікували десятки монографічних праць з актуальних проблем держ.-правового буд-ва. Зокрема, побачили світ книги Б.Бабія «Союз РСР і роль України у його утворенні», А.Таранова «П’ятдесят років Радянських Соціалістичних Республік» (обидві — 1972). За видання колективної праці «Історія держави і права Української РСР» авторському колективові під кер-вом Б.Бабія було присуджено Держ. премію УРСР в галузі н. і т. (1981).

1988 Ін-т очолив чл.-кор. АН УРСР Ю.Шемшученко (з 1992 — акад. АН України). 15 лют. 1990 РМ УРСР ухвалила постанову «Про присвоєння імені В.М. Корецького Інституту держави і права АН УРСР».

Сучасний, якісно новий, етап у діяльності ін-ту розпочався з прийняття Декларації про державний суверенітет України 1990. Відбулися істотні зміни в підходах до дослідження держ.-правової тематики. Зусилля ін-ту були зорієнтовані на наук. забезпечення процесів побудови в країні правової д-ви і громадянського суспільства.

Гол. структурні одиниці ін-ту — 9 н.-д. від. та 7 наук. центрів. До інститутських належать відділи: теорії д-ви і права (зав. — д-р юрид. н. О.Зайчук); історико-правових досліджень (зав. — канд. юрид. н. І.Усенко); конституційного права та місц. самоврядування (зав. — чл.-кор. НАН України В.Погорілко); проблем цивільного, трудового і підприємницького права (зав. — д-р юрид. н. Я.Шевченко); проблем держ. управління та адм. права (зав. — д-р юрид. н. В.Авер’янов); проблем аграрного, земельного та екологічного права (зав. — акад. НАН України, іноз. чл. РАН Ю.Шемшученко); проблем кримінального права, кримінології та судоустрою (зав. — д-р юрид. н. О.Костенко); міжнар. права та порівняльного правознавства (зав. — д-р юрид. н. В.Денисов); правових проблем політології (зав. — д-р юрид. н. І.Кресіна).

Перші наук. центри почали створюватися наприкінці 1990-х рр. Нині їх існує 7: Міжнар. центр косміч. права (кер. — Ю.Шемшученко); Центр банківського права (кер. — канд. юрид. н. В.Нагребельний); Міжнар. центр правових проблем інтелектуальної власності (кер. — Ю.Бошицький); Центр місц. самоврядування (кер. — В.Погорілко); Центр енергетичного та ядерного законодавства (кер. — чл.-кор. НАН України В.Семчик); Центр теор. проблем законотворчості та порівняльного правознавства (кер. — О.Ющик); Центр енциклопедичних юрид. видань (кер. — В.Горбатенко).

Під егідою ін-ту 1996—2004 була підготовлена й видана перша в Україні 6-томна «Юридична енциклопедія» (Держ. премія України у галузі н. і т. 2004), а 2002—2004 — 10-томна «Антологія української юридичної думки» (відп. ред. — Ю.Шемшученко).

Ін-т підтримує творчі зв’язки з ВР України, Секретаріатом Президента України, КМ України, суд. та правоохоронними органами. Науковці ін-ту брали участь у розробці проєкту Конституції України 1996, а також проєктів багатьох законів та ін. нормативно-правових актів («Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про енергозбереження», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Земельного кодексу України» тощо).

При ін-ті діють: докторантура й аспірантура, 3 спеціалізовані вчені ради із захисту канд. і докторських дис., методологічний семінар. Ін-т видає щорічник наук. праць «Правова держава» і зб. наук. праць «Держава і право», є співвидавцем низки періодичних юрид. видань («Право України», «Підприємництво і право», «Проблеми філософії права»). Разом з Київ. ун-том права ін-т готує юрид. кадри, видає «Часопис Київського університету права».

Література

• Бабий Б.М. Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР. 1919–1984. К., 1984; Юридична наука і освіта на Україні. К., 1992; Правовой статус Академии наук Украины (История и современность). К., 1993; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Наукові досягнення за 50 років (1949–1999). К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Ю.С. Шемшученко.; url: http://history.org.ua/?termin=Instytut_derzh_i_prava_im_Koreckogo; том: 3