Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ — н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Заснований 1991 в Києві на базі відділів історії і теорії укр. мови, лексикології і лексикографії, к-ри укр. мови, діалектології та ономастики Ін-ту мовознавства ім. О.Потебні АН України (з 1994 — Інститут мовознавства імені О.Потебні НАН України).  Перший дир. — О.Тараненко, від 1998 — чл.-кор. НАН України В.Німчук. В ін-ті 5 від.: 1) лексикології, термінології та ономастики; 2) історії та граматики укр. мови; 3) соціолінгвістики; 4) діалектології; 5) стилістики та к-ри мови.

Осн. напрями наук. діяльності: лексикографічне опрацювання української мови, укладання словників різного типу; функціонально-семантичний аналіз морфологічних і синтаксичних одиниць; унормування сучасної укр. термінології; кодифікація сучасної укр. мови, удосконалення укр. правопису; соціолінгвістичне дослідження сучасної укр. мови та мови української діаспори; дослідження структури укр. мови, історії укр. літ. мови, видання пам’яток укр. мови 9—19 ст.; вивчення діалектичного мовлення; експериментальне дослідження фонетичної системи укр. мови; координація досліджень з лінгвоукраїністики.

Ін-т підготував та видав: «Фразеологічний словник української мови» (у 2-х кн., 1993), «Російсько-український словник наукової термінології» (т. 1—3, 1998), «Словник синонімів української мови» (т. 1—2, 1999). Разом з Ін-том мовознавства ім. О.Потебні НАН України та вид-вом «Українська енциклопедія» ім. М.Бажана видрукував  енциклопедію «Українська мова» (2000).

Спільно з Ін-том мовознавства випускає ж. «Мовознавство».

Література

[ред. код]

Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва, т. 1. К., 1999.

Джерела

[ред. код]

Автор: Л.В. Рябець, Л.Ф. Шепель.; url: http://history.org.ua/?termin=Inst_ukr_movy_NAN_Ukr; том: 3