Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІОАНН ХХІІІ

ІОАНН ХХІІІ (Joannes XXIII; світське ім’я — Анджело-Джузеппе Ронкалли (Angelo Giuseppe Roncalli); 23.11.1881—03.06.1963) — рим. папа (з 28 жовт. 1958). Н. в м-ку Сотто іль Монте в пров. Бергамо (Італія). Філос.-теологічну освіту здобував у духовних семінаріях Бергамо й Рима. 1904 прийняв сан священика. Духовну кар’єру почав 1905, поєднуючи посаду особистого секретаря єпископа Бергамо з викладанням теологічних дисциплін у семінарії. Під час Першої світової війни, перебуваючи в лавах італ. армії, служив санітаром, згодом — капеланом. Від 1920 керував папською місійною орг-цією та викладав у духовній семінарії в Римі. Після висвячення на єпископа (1925) перейшов на дипломатичну службу. 1925—34 виконував обов’язки особистого посланця рим. папи при монаршому дворі Болгарії, 1934—44 — при урядах Туреччини і Греції. 1944 призначений апостольським нунцієм у Франції. 1953 іменований кардиналом і патріархом Венеції. 11 жовтн. — 8 груд. 1962 провів 1-шу сесію II Ватиканського собору (1962—65). Сформулював сучасне соціальне вчення катол. церкви, вказав на конкретні засоби досягнення миру, площини можливої співпраці між католиками і представниками ін. віросповідань, а також атеїстами. Проявом і початком втілення екуменізму (див. Екуменічний рух) стало запрошення на собор оглядачів від православних (див. Православ’я) і протестантських (див. Протестантизм) церков, у т. ч. РПЦ (див. Московський патріархат). За понтифікату І. XXIII Апостольський престол проявив готовність до налагодження контактів з кер-вом СРСР. Засобами дипломатії було досягнуто звільнення репресованого в СРСР глави Української греко-католицької церкви митрополита Й.Сліпого, який, прибувши до Рима 9 лют. 1963, очолив делегацію укр. греко-катол. ієрархів на II Ватиканському соборі.

П. у м. Рим.

Література

• Stehle H. Geheimdiplomatie im Vatikan. Die Päpste und die Kommunisten. Zürich, 1993;
• Rood W. Rom und Moskau: Der heilige Stuhl und Ruβland bzw. die SowjetunioN voN der OktoberrevolutioN 1917 bis zum 1. Dezember 1989. Altenberge, 1993; (рос. пер.) Львів, 1995; Второй Ватиканский собор: Взгляд из России. М., 1997;
• Сапеляк А. Київська церква на Слов’янському Сході. Канонічно-екуменічний аспект. Буенос-Айрес–Львів, 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Н.С. Рубльова.; url: http://history.org.ua/?termin=Ioann_XXIII; том: 3