Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ (до 1944— Камінь-Каширськ) — місто Волинської області, райцентр. Розташов. на берегах р. Цир (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 11,0 тис. осіб (2004).
Уперше згадується в писемних джерелах під 1196. Від 1199 — у складі Галицько-Волинського князівства. 1196 збудовано фортецю, згодом тут виросло укріплене городище, яке дістало назву Кошер, або Каширськ (тривалий час місто мало таку назву). В Галицько-Волинському літописі згадується під назвою Каменець (або Камень), уперше в розповіді про події 1213, коли тут правили Данило Галицький і Василько Романович. 1241 зруйноване монголами. 1340 захоплене Великим князівством Литовським і стало володінням кн. Любарта. Відбудовану фортецю назвали Камінь (до серед. 16 ст. в літ. згадується під обома назвами: Камінь і Каширськ). Од поч. 15 ст.— вотчина князів Сангушків-Каширських (див. Сангушки). 1430 місту надано магдебурзьке право. За умовами Люблінської унії 1569, К.-К. увійшов до складу Польщі. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — у межах кордонів Російської імперії. За Ризьким мирним договором між РСФРР і Польщею 1921 знову відійшов до Польщі.
Від 1939 К.-К. — у складі УРСР. Від 1940 — райцентр. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 місто було окуповане гітлерівцями від 29 черв. 1941 до 16 квіт. 1944. В К.-К. діяло підпілля, в р-ні — 2 партизан. загони. Від 2-ї пол. верес. 1943 протягом місяця місто було в руках партизанів.
Архіт. пам’ятки: Свято-Іллінська церква (1700), дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1723).
Література[ред. код]
ІМіС УРСР. Волинська область. К., 1970.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Автор: Г.Я. Рудий.; url: http://history.org.ua/?termin=Kamin_Kashyrsky; том: 4