Волинська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Волинська область
Герб Волинської області	Прапор Волинської області
Основні дані
Прізвисько:	—
Країна:	Україна
Утворена:	4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ:	07000
Населення:	1 057 214 (2005)
Площа:	20 143 км²
Густота населення:	52,6 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-33
Обласний центр:	Луцьк
Райони:	16
Міста: обласного значення районного значення	4 7
Райони в містах:	0
Смт:	22
Села:	1054
Селища:	0
Селищні ради:	22
Сільські ради:	379
Номери автомобілів:	AC
Інтернет-домени:	lt.ua, lutsk.ua
Обласна влада
43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
Веб-сторінка:	http://www.voladm.gov.ua
Голова ОДА:	Романюк Микола Ярославович
Рада:	Волинська обласна рада
Голова ради:	Грицюк Анатолій Петрович

Воли́нська о́бласть — область на північному заході України, утворена 4 грудня 1939 р. після возз`єднання західноукраїнських земель в єдиній Україні.Розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій.

Межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. По території області проходить державний кордон протяжністю 330 км, В тому числі : з Республікою Польща довжиною 190 км. на заході, з Республікою Білорусь довжиною 205 км.на півночі.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманово, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття.

Зміст 1 Географія 1.1 Площа 1.2 Водоймища 1.3 Клімат 2 Історія 3 Населення 4 Туризм 5 Адміністративно-територіальний поділ (АТП) 5.1 Райони [1] 5.2 Зміни АТП області 6 Зовнішні лінки

[ред.] Географія

[ред.] Площа

Площа області 20143 км², що складає 3,3 % території України та 19 місце серед областей України.

[ред.] Водоймища

Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука. На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3000 км. Найбільші :

• Західний Буг довжиною 128 км. (на території області).
• Луга довжиною 81 км.
• Прип'ять довжиною 170 км. (на території області).
• Стохід довжиною 188 км.
• Турія довжиною 184 км.
• Стир довжиною 175 км.
• Гнила Липа 87 км.

[ред.] Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C.В середньому за рік випадає 560—620 мм опадів.

[ред.] Історія

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння.

В 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

В роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Революційна віхола на початку 1917 року в. Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з М. Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О.Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, В грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня І919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.

У вересні 1920 року край потрапляє під польську окупацію, майже на двадцять років прикриту Ризьким договором 1921 року. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку. Забороняється українська мова в державних установах, школах. Землю роздають польським колоністам-осадникам. Численні страйки, виступи населення проти влади придушуються.

Вкрай низьким був життєвий рівень населення на Західній Україні. Влада намагалася за будь-яку ціну втриматися, посилюючи репресії. Відомо немало судових процесів над членами найбільш впливових політичних сил, що боролися проти тодішнього окупаційного режиму, зокрема, ОУН і КПЗУ.

Внаслідок підступного пакту Молотова-Ріббентропа по суті було розв'язано другу світову війну, поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 4 грудня 1939 року утворюється Волинська область. Разом із такими діями, як впровадження української мови, розвиток системи освіти, охорони здоров'я розпочалися насильницька колективізація, а також політичний терор.

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала віроломного нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увіковічені в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважаючих сил фашистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

Історичний референдум народу І грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками — голосуючих підтвердив їх прагнення до волі і свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.

[ред.] Населення

Населення області 1 млн 64 тис. чол.,що складає 2,2 % від населення України. у тому числі:

• міське населення 50,4 %
• сільське 49,6 %

За національним складом населення поділяється так: 94,3 відсотка українці, 4,4 відсотка — росіяни, серед інших — поляки, чехи, словаки, німці, євреї і т. д.

[ред.] Туризм

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва — 837. На базі історико-культурного та архітектурного потенціалу створено Луцький державний історико-архітектурний заповідник. Найцікавішими є пам'ятки архітектури й археології періоду Київської Русі, зокрема:

• Успенський собор (1160 р.) у Володимирі-Волинському.
• Верхній замок ХІІІ-XIV ст. у Луцьку.
• Залишки храмів і житлових будівель (Х-XIV ст.), фортечних валів (ХІІ-ХІІІ ст.), Георгіївська церква 1264 р. у Любомлі.
• Васильківська церква ХІІІ-XIV ст. у Володимирі-Волинському.
• Покровська XV ст. і Хрестовоздвиженська 1619 р., монастир єзуїтів 1539—1610 рр. і монастир тритаріїв 1729 р., Троїцький собор 1755-55 рр. у Луцьку.
• Замок і Луцька брама 1630 р. в смт Олиці.
• Залишки стін Нижнього замку XIV-XVII ст.
• Будинок Пузини XVI—XVIII ст.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманово, Дольськ,Піща,Пулемець, Заболоття.

[ред.] Адміністративно-територіальний поділ (АТП)

Область ділиться на 16 районів і 4 міста обласного значення

[ред.] Райони [1]

Назва району	Територія (км²)	Населення (тис. осіб)	Густота населення (осіб/км²)	Кількість міст районного значення	Кількість смт	Кількість сіл
Володимир-Волинський район	1038	28.446	27.400	1	0	77
Горохівський район	1122	57.133	50.920	3	2	90
Іваничівський район	645	35.995	55.810	0	2	58
Камінь-Каширський район	1747	62.151	35.580	1	0	64
Ківерцівський район	1414	65.924	46.620	1	2	72
Ковельський район	1.723	43.340	25.150	0	2	91
Локачинський район	712	25.386	35.650	0	1	53
Луцький район	973	56.231	57.790	0	2	83
Любешівський район	1450	37.124	25.600	0	1	46
Любомльський район	1481	43.198	29.170	1	1	68
Маневицький район	2265	57.411	25.350	0	2	69
Ратнівський район	1437	52.530	36.560	0	2	67
Рожищенський район	928	42.999	46.340	1	1	66
Старовижівський район	1121	34.188	30.500	0	1	46
Турійський район	1205	29.043	24.100	0	2	74
Шацький район	759	18.213	24.000	0	1	30
	20100	1057.214	52.600	7	22	1054

[ред.] Зміни АТП області

• 1939—1940 — створено 30 районів: Берестечківський, Володимир-Волинський, Голобський, Головнянський, Горохівський, Заболоттівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Колківський, Локачинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Мар'янівський, Маневицький, Маціївський, Озютичівський, Олицький, Піддубцівський, Порицький, Ратнівський, Рожищенський, Седлищенський, Сенкевичівський, Торчинський, Турійський, Устилузький, Шацький, Вербський, Цуманський
• кінець 1940 — замість Піддубцівського району створено Теремнівський
• 1946 — перейменовані райони: Маціївський на Луківський, Озютичівський на Затурцівський, Седлищенський на Старовижівський, Порицький на Іваничівський, Вербський на Оваднівський
• 1957 — Іваничівський район перейменовано на Нововолинський
• кінець 1950-их років — скасовані Берестечківський, Колківський, Голобський, Головнянський, Заболоттівський, Затурцівський, Луківський, Оваднівський, Олицький, Сенкевичівський, Теремнівський, Устилузький райони; таким чином на 1959 рік в області залишилось 19 районів
• 1962 — укрупнення районів (замість 19 створено 7 районів): Володимир-Волинський, Горохівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Любомльський, Рожищенський
• 4 січня 1965 року — відновлені Локачинський, Любешівський, Маневицький, Ратінвський і Турійський райони (всього в області 12 районів)
• 1966 — відновлені Іваничівський, Луцький і Старовижівський райони
• 3 лютого 1993 року — відновлено Шацький район

[ред.] Зовнішні лінки

• Політико-економічні групи впливу на Волині (рос.)

п • о • р Волинська область
Райони:	Володимир-Волинський • Горохівський • Іваничівський • Камінь-Каширський • Ківерцівський • Ковельський • Локачинський • Луцький • Любешівський • Любомльський • Маневицький • Ратнівський • Рожищенський • Старовижівський • Турійський • Шацький
Міста обласного значення:	Володимир-Волинський • Ковель • Луцьк • Нововолинськ

п • о • р   Міста і смт Волинської області
Міста:	Берестечко · Володимир-Волинський · Горохів · Камінь-Каширський · Ківерці · Ковель · Луцьк · Любомль · Нововолинськ · Рожище · Устилуг
Смт:	Голоби · Головне · Дубище · Жовтневе · Заболоття · Іваничі · Колки · Локачі · Луків · Любешів · Люблинець · Маневичі · Мар'янівка · Олика · Ратне · Рокині · Сенкевичівка · Стара Вижівка · Торчин · Турійськ · Цумань · Шацьк

п • о • р Адміністративний поділ України
Автономна республіка	Крим
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Міста державного значення	Київ • Севастополь