Волинська область
| Волинська область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Волинської області | Прапор Волинської області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Волинь |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 4 грудня 1939 року |
| Код КОАТУУ: | 07000 |
| Населення: | ▼ 1038672 (на 1.10.2011) |
| Площа: | 20143 км² |
| Густота населення: | 51.5 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-33 |
| Обласний центр: |  Луцьк |
| Райони: | 16 |
| Міста: обласного значення |
4 7 |
| Смт: | 22 |
| Села: | 1054 |
| Селищні ради: | 22 |
| Сільські ради: | 379 |
| Номери автомобілів: | AC |
| Інтернет-домени: | lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9 | |
| Веб-сторінка: | Волинська ОДА |
| Голова ОДА: | Климчук Борис Петрович |
| Рада: | Волинська обласна рада |
| Голова ради: | Грицюк Анатолій Петрович |
Воли́нська о́бласть — область на північному заході України, утворена 4 грудня 1939 р. після приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій.
Межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. Територією області проходить державний кордон протяжністю 395 км, у тому числі:
На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Площа
Площа області 20143 км², що складає 3,3% території України та 19 місце серед областей України.
[ред.] Водоймища
Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.
На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші :
- Західний Буг довжиною 128 км (на території області).
- Луга довжиною 81 км.
- Прип'ять довжиною 170 км (на території області).
- Стохід довжиною 188 км.
- Турія довжиною 184 км.
- Стир довжиною 175 км.
[ред.] Клімат
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча -38,9 °C (Володимир-Волинький, 11 лютого 1929 р.).[1]
У середньому за рік випадає 560—620 мм опадів.
[ред.] Історія
В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.
У 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.
У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.
Революційна віхола на початку 1917 року в Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, В грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.
У вересні 1920 року за Ризьким договором 1921 року край опиняється в межах Республіки Польща. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської Рівненської та північ Тернопільської області.
Внаслідок підступного пакту Молотова-Ріббентропа по суті було розв'язано другу світову війну[джерело не вказано 16 днів], поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 4 грудня 1939 року утворюється Волинська область. Разом із такими діями, як впровадження української мови, розвиток системи освіти, охорони здоров'я розпочалися насильницька колективізація, а також політичний терор.
22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увіковічені в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважаючих сил фашистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.
Історичний референдум народу І грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками — голосуючих підтвердив їх прагнення до волі і свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.
[ред.] Населення
Населення області 1 млн 64 тис. чол., що складає 2,2% від населення України. у тому числі:
- міське населення 50,4%
- сільське 49,6%
Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік [2]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 024 955 | 96,95% |
| 2 | Росіяни | 25 132 | 2,38% |
| 3 | Білоруси | 3 217 | 0,30% |
| 4 | Поляки | 788 | 0,07% |
| 5 | Вірмени | 322 | 0,03% |
| 6 | Молдавани | 303 | 0,03% |
| 7 | Грузини | 279 | 0,03% |
| 8 | Німці | 235 | 0,02% |
| 9 | Татари | 232 | 0,02% |
| 10 | Євреї | 213 | 0,02% |
| 11 | Iншi | 1 538 | 0,15% |
| Разом | 1 057 214 | 100% |
[ред.] Міста
Міста обласного значення:
| Населені пункти з кількістю вище 5 тисяч жителів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
[ред.] Економіка
Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м’ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.
Виробництвом промислової продукції займаються більше 200 підприємств. Провідні галузі – харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.
На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торгівельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви та інше.
У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п’ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):
- сільське господарство – 35,3;
- послуги – 26,2;
- промисловість – 25,1;
- будівництво – 3,6.
Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам’яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.
Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.
У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.
[ред.] Туризм
В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.[5]
Визначні пам'ятки:
- Успенський собор (1157—1160), Володимир-Волинський
- Василівська церква (XIII—XIV ст.), Володимир-Волинський
- Костел Йоакима і Анни (1752), Володимир-Волинський
- Костел Розіслання Апостолів (1718—1755), Володимир-Волинський
- Зимненський Святогорський Успенський монастир (Х-ХІ ст.), Зимне, Володимир-Волинський район
- Успенський собор (з чудотворним образом Зимненської Божої Матері) (1495), Зимне, Володимир-Волинський район
- Свято-Миколаївська церква (1601), Лудин, Володимир-Волинський район
- Колегіальний костел Святої Трійці(1635—1640), Олика
- Костел Св. Петра і Павла (1460), Олика
- Замок Радзівіллів (1558), Олика
- Стрітенська церква (1784), Олика
- Покровська церква (1740), Піддубці, Луцький район
- Свято-Миколаївська церква (1678), Борочиче, Горохівський район
- Церква Святого Дмитра (1905), Журавники, Горохівський район
- Церква Святого Георгія (кінець 13 століття), Любомль
- Костел Святої Трійці (1412), Любомль
- Церква Святого Іоана Богослова (1777), Штунь, Любомльський район
- Дмитрівська церква (1674), Згорани, Любомльський район
- Успенська церква (кол. Костел Св. Михайла) (1752), Радехів, Любомльський район
- Брама палацу Чарнецьких (XVIII ст.), Любешів
- Костел Святої Анни (1771), Ковель
- Дмитрівська церква (1567), Гішин, Ковельський район
- Церква Святої Параскеви (1723), Луків, Турійський район
- Костел святих Анни та Станіслава (16 століття), Луків, Турійський район
- Свято-Миколаївський монастир (1542), Мильці, Старовижівський район
- Успенська церква (1589), Качин, Камінь-Каширський район
- Домініканський костел (1741—1753), Старий Чорторийськ, Маневицький район
- Преображенська церква (1600), Четвертня, Маневицький район
- Успенська церква (1643), Низкиничі, Іваничівський район
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1760), Новий Загорів, Локачинський район
- Костел Святої Трійці (1642), Затурці, Локачинський район
- Монастир і костел кармелітів (1720), Кисилин, Локачинський район
- Свято-Михайлівська церква (1777), Кисилин, Локачинський район
- Костел Святої Трійці (1711—1733), Берестечко
- Собор Святої Трійці (1910-незавершене будівництво), Берестечко
- Каплиця Святої Теклі (XVII ст.), Берестечко
- Замок Любарта (ХІІІ-XIV ст.), Луцьк.
- Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла (1616—1637), Луцьк
- Cинагога (1626—1629), Луцьк
- Cвято-троїцький кафедральний собор (1752—1755), Луцьк
- Свято-Михайлівська церква (1636), Білосток, Луцький район
- Свято-Миколаївський монастир (XVIII ст.), Жидичин, Ківерцівський район
- Свято-Георгіївська церква (1783), Голоби, Ковельський район
[ред.] Адміністративно-територіальний поділ (АТП)
Область поділяється на 16 районів і 4 міста обласного значення.
[ред.] Райони
| Назва району | Територія (км²) | Населення (тис. осіб) | Густота населення (осіб/км²) | Кількість міст районного значення | Кількість смт | Кількість сіл |
 Володимир-Волинський район |
1038 | 28.446 | 27.400 | 1 | 0 | 77 |
 Горохівський район |
1122 | 57.133 | 50.920 | 3 | 2 | 90 |
 Іваничівський район |
645 | 35.995 | 55.810 | 0 | 2 | 58 |
| Камінь-Каширський район | 1747 | 62.151 | 35.580 | 1 | 0 | 64 |
 Ківерцівський район |
1414 | 65.924 | 46.620 | 1 | 2 | 72 |
 Ковельський район |
1.723 | 43.340 | 25.150 | 0 | 2 | 91 |
 Локачинський район |
712 | 25.386 | 35.650 | 0 | 1 | 53 |
 Луцький район |
973 | 56.231 | 57.790 | 0 | 2 | 83 |
 Любешівський район |
1450 | 37.124 | 25.600 | 0 | 1 | 46 |
 Любомльський район |
1481 | 43.198 | 29.170 | 1 | 1 | 68 |
 Маневицький район |
2265 | 59.411 | 25.350 | 0 | 2 | 69 |
 Ратнівський район |
1437 | 52.530 | 36.560 | 0 | 2 | 67 |
 Рожищенський район |
928 | 42.999 | 46.340 | 1 | 1 | 66 |
 Старовижівський район |
1121 | 34.188 | 30.500 | 0 | 1 | 46 |
 Турійський район |
1205 | 29.043 | 24.100 | 0 | 2 | 74 |
 Шацький район |
759 | 18.213 | 24.000 | 0 | 1 | 30 |
| 20100 | 1057.214 | 52.600 | 7 | 22 | 1054 |
[ред.] Зміни АТП області
- 1939—1940 — створено 30 районів: Берестечківський, Володимир-Волинський, Голобський, Головнянський, Горохівський, Заболоттівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Колківський, Локачинський, Луцький, Любешівський, Любомльський, Мар'янівський, Маневицький, Маціївський, Озютичівський, Олицький, Піддубцівський, Порицький, Ратнівський, Рожищенський, Седлищенський, Сенкевичівський, Торчинський, Турійський, Устилузький, Шацький, Вербський, Цуманський
- кінець 1940 — замість Піддубцівського району створено Теремнівський
- 1946 — перейменовані райони: Маціївський на Луківський, Озютичівський на Затурцівський, Седлищенський на Старовижівський, Порицький на Іваничівський, Вербський на Оваднівський
- 1957 — Іваничівський район перейменовано на Нововолинський
- кінець 1950-их років — скасовані Берестечківський, Колківський, Голобський, Головнянський, Заболоттівський, Затурцівський, Луківський, Оваднівський, Олицький, Сенкевичівський, Теремнівський, Устилузький райони; таким чином на 1959 рік в області залишилось 19 районів
- 1962 — укрупнення районів (замість 19 створено 7 районів): Володимир-Волинський, Горохівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Любомльський, Рожищенський
- 4 січня 1965 року — відновлені Локачинський, Любешівський, Маневицький, Ратінвський і Турійський райони (всього в області 12 районів)
- 1966 — відновлені Іваничівський, Луцький і Старовижівський райони
- 3 лютого 1993 року — відновлено Шацький район
[ред.] Сусідні області
[ред.] Виноски
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня – Любешів: Ерудит, 2005. – 302 с. ISBN 966-361-079-4.
- ↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- ↑ http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_7.htm
- ↑ http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_2_127.htm
- ↑ http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252
[ред.] Цікаве відео про події в області
[ред.] Ресурси Інтернету
 |
Портал «Україна» |
|---|
- Каталог вебсайтів Волині
- Портал Волинь.нет
- Бучинська Ікона Божої Матері
- Фотоальбом
- ДАТА. Центр политической информации. Волинська область
|
||||||||||
|
Міста і смт Волинської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Берестечко · Володимир-Волинський · Горохів · Камінь-Каширський · Ківерці · Ковель · Луцьк · Любомль · Нововолинськ · Рожище · Устилуг | |
| Смт: | Голоби · Головне · Дубище · Жовтневе · Заболоття · Іваничі · Колки · Локачі · Луків · Любешів · Люблинець · Маневичі · Мар'янівка · Олика · Ратне · Рокині · Сенкевичівка · Стара Вижівка · Торчин · Турійськ · Цумань · Шацьк | |
|
|||||||||||
