Волинська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волинська область
Volyn coat of arms.svg Volyn flag.svg
Герб Волинської області Прапор Волинської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Волинь
Країна: Україна Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КОАТУУ: 0700000000
Населення: 1 043 183 (на 1.08.2014)
Площа: 20143 км²
Густота населення: 51.5 осіб/км²
Телефонні коди: +380-33
Обласний центр: Луцьк
Райони: 16
Міста:

обласного значення
районного значення


4
7
Смт: 22
Села: 1054
Селищні ради: 22
Сільські ради: 379
Номери автомобілів: AC, KC
Інтернет-домени: lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua
Мапа області
Обласна влада
43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
Веб-сторінка: Волинська ОДА
Голова ОДА: Пустовіт Григорій Олександрович
Рада: Волинська обласна рада
Голова ради: Вітер Валентин Степанович
Книга реєструє рекордні досягнення волинян у всіх видах діяльності, а також рекорди природи волинського краю.

Воли́нська о́бласть — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі — з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході — з Рівненською, на півдні — з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Волинь

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.

У 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Революційна віхола на початку 1917 року в Росії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність. Після захоплення влади в Росії більшовикам розпочався їх наступ на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, яких у липні 1920 року відтіснили червоноармійці.

У вересні 1920 року за Ризьким договором 1921 року край опиняється в межах Республіки Польща. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.

Внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа було поділено сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці розпочали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року в Луцьк вступили частини Червоної армії, відтак встановлено радянську владу. 4 грудня 1939 року утворюється Волинська область.

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском переважаючих сил фашистів відступили частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці. Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни енкаведисти розстріляли в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

Історичний референдум народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками — голосуючих підтвердив їх прагнення до волі і свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Луцьк.

У складі області:

  • районів — 16;
  • населених пунктів — 1087, в тому числі:
    • міського типу — 33, в тому числі:
      • міст — 11, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 7;
      • селищ міського типу — 22;
    • сільського типу — 1054, в тому числі:
      • сіл — 1054;
      • селищ — 0.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 16;
  • міських рад — 11;
  • селищних рад — 22;
  • сільських рад — 379.

Райони[ред.ред. код]

Район Адм. центр Адм. устрій
1 Володимир-Волинський м. Володимир-Волинський Адм. устрій
2 Горохівський м. Горохів Адм. устрій
3 Іваничівський смт Іваничі Адм. устрій
4 Камінь-Каширський м. Камінь-Каширський Адм. устрій
5 Ківерцівський м. Ківерці Адм. устрій
6 Ковельський м. Ковель Адм. устрій
7 Локачинський смт Локачі Адм. устрій
8 Луцький м. Луцьк Адм. устрій
9 Любешівський смт Любешів Адм. устрій
10 Любомльський м. Любомль Адм. устрій
11 Маневицький смт Маневичі Адм. устрій
12 Ратнівський смт Ратне Адм. устрій
13 Рожищенський м. Рожище Адм. устрій
14 Старовижівський смт Стара Вижівка Адм. устрій
15 Турійський смт Турійськ Адм. устрій
16 Шацький смт Шацьк Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Берестечко Горохівський район
2 Горохів Горохівський район
3 Камінь-Каширський Камінь-Каширський район
4 Ківерці Ківерцівський район
5 Любомль Любомльський район
6 Рожище Рожищенський район
7 Устилуг Володимир-Волинський район

Зміни адміністративно-територіального устрою[ред.ред. код]

Сусідні області[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Площа[ред.ред. код]

Площа області 20143 км², що становить 3,3% території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід — на 155 км.[1]

Водоймища[ред.ред. код]

Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.

На Волині протікає 130 річок загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші:

  • Західний Буг довжиною 128 км (на території області);
  • Луга довжиною 81 км;
  • Прип'ять довжиною 170 км (на території області);
  • Стохід довжиною 188 км (найдовша річка на Волині);
  • Турія довжиною 184 км;
  • Стир довжиною 175 км.
Див. також[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча −38,9 °C (Володимир-Волинський, 11 лютого 1929 р.).[2]

У середньому за рік випадає 570–620 мм опадів.

Демографія[ред.ред. код]

Населення області 1 млн 64 тис. ос., що становить 2,2% від населення України. у тому числі:

  • міське населення 50,4%
  • сільське 49,6%

Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік[3]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 024 955 96,95%
2 Росіяни 25 132 2,38%
3 Білоруси 3 217 0,30%
4 Поляки 788 0,07%
5 Вірмени 322 0,03%
6 Молдавани 303 0,03%
7 Грузини 279 0,03%
8 Німці 235 0,02%
9 Татари 232 0,02%
10 Євреї 213 0,02%
11 Інші 1 538 0,15%
Разом 1 057 214 100,00%

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі
за даними Держкомстату[4][5]
Луцьк 216,1 Горохів 9,2
Ковель 69,0 Іваничі 6,8
Нововолинськ 53,3 Цумань 6,4
Володимир-Волинський 39,0 Турійськ 5,8
Ківерці 14,5 Любешів 5,8
Рожище 13,3 Шацьк 5,4
Камінь-Каширський 12,2 Стара Вижівка 5,3
Маневичі 10,7 Жовтневе 4,8
Любомль 10,3 Торчин 4,5
Ратне 9,8 Люблинець 4,5

Економіка[ред.ред. код]

Географічна структура експорту Волинської області[6]
Товарна структура експорту Волинської області[7]

Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.

Виробництвом промислової продукції займаються понад 200 підприємств. Провідні галузі — харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.

На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торгівельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви та інше.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам'яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.

У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 60,8 злочинів, з них 23,7 тяжких та особливо тяжких.[8]

Іноземні інвестиції[ред.ред. код]

За даними Волинської обласної державної адміністрації, станом на 1 липня 2012 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) внесених в економіку області за весь період інвестування становить 339,4 млн дол. США, або 328 дол. США на одного жителя області. ПІІ надійшли на 249 підприємств області. Майже 73% інвестованого капіталу зосереджено на промислових підприємствах. 41,6% всіх ПІІ зосереджено на підприємствах міста Луцька.

Інвестиції надійшли із 36 держав світу. Основними країнами-інвесторами є: Кіпр, Віргінські Острови (Британські), Швеція, Польща, Словаччина, Австрія та Швейцарія.

Найбільше іноземних капіталовкладень (62,5% загального обсягу прямих інвестицій) залучено у виробничий сектор: оброблення деревини та виробництво виробів з неї (ТзОВ «Кроноспан», Кіпр), машинобудування (ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», Німеччина, Австрія) ТзОВ «СКФ» (Швеція), ПАТ "ДП "Луцький автоскладальний завод № 1 АК «Богдан Моторс» (Великобританія), виробництво харчових продуктів (ВАТ"Волиньхолдінг" (Швейцарія), виробництво меблів («Гербор-Холдінг», «Модерн-Експо», «БРВ-Україна» — Республіка Польща), хімічне виробництво, виготовлення гумових та пластмасових виробів (ТОВ «Теріхем», Словаччина).

На території Волинської області функціонує регіональний центр з інвестицій та розвитку одним з завдань якого є супровід інвестора за принципом «єдиного вікна».

Туризм[ред.ред. код]

В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.[9]

Визначні пам'ятки:

Виноски[ред.ред. код]

  1. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 4.
  2. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня – Любешів: Ерудит, 2005. – 302 с. ISBN 966-361-079-4.
  3. «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  4. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  5. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року.
  6. http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_7.htm
  7. http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_2_127.htm
  8. МВС УКРАЇНИ.
  9. http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]