Вільям Тені
| Вільям Тені | |
|---|---|
| Діяльність | суддя |
Вільям Тені або Вільям Тані (англ. - William Tany or Tani) (помер близько 1384 р.) – відомий ірландський політик, юрист, суддя, державний, військовий та церковний діяч, пріор Ордена Госпітальєрів в Ірландії, юстиціарій Ірландії в 1373 – 1374 роках, лорд-канцлер Ірландії з 1374 по 1377 рік, а потім знову з 1382 по 1384 рік [1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Вільям Тені був англійського походження, оскільки обрання його наступника, англо-ірландського лицаря Річарда Вайта у 1384 році багато хто вважав протестом ірландських лицарів проти встановлення англійських пріорів. Вперше про нього знаходимо свідчення в історичних документах які стосуються Ордена Госпітальєрів в Кілтілі, графство Кілдер, у 1365 році [2]. Ймовірно, він став пріором у 1371 році (деякі джерела вказують більш ранню дату). Папа Римський запропонував йому та англійському пріору співпрацювати для організації хрестового походу. У 1375 році він був серйозно зайнятий як лорд-канцлер Ірландії королівськими справами в кількох частинах Лейнстера, і тому не зміг стати присяжним у Вотерфорді: Джон Кеппок, головний лорд-суддя Ірландії, заступив його, не маючи в розпорядженні Великої Державної Печатки Ірландії [3]. У 1375 році він отримав землі сера Томаса Вердона в Ретморі, графство Міт (згодом ці землі повернулися до сера Джона Круїса та його дружини Матильди, дочки та зятя Вердона). Його регулярно викликали до ірландського парламенту, і в 1376 році він отримав звільнення від військової служби через численні благодійні справи, які виконував його орден, і велику кількість капеланів, які утримувалися в його будинку для відправлення меси. Його королівське жалування на посаді лорд-канцлера Ірландії становила 40 фунтів стерлінгів на рік [4], що було великою сумою грошей на той час (хоча пізніший канцлер, Річард Норталіс, скаржився, що ця сума не покривала навіть третини його витрат, і попросив підвищення на 20 фунтів стерлінгів). Його зарплата на посаді судді становила 125 фунтів стерлінгів щоквартально. Він мав право на озброєну охорону з шести солдат і дванадцяти лучників, а також отримав невизначену суму для виплати заборгованості по зарплаті в 1377 році [6]. У 1377 році Таємна Рада Ірландії відправила його до Англії у службових справах, що, мабуть, було звичним завданням викласти скарги Ірландії королю Англії, а потім вирушив у паломництво до Єрусалиму [7]. У 1380 році Корона Англії та Ірландії повернула йому ставок та рибальство на річці Ліффі в Чапелізоді, яке було взято в руки Корони для ремонту [8]. Він був повторно призначений лорд-канцлером Ірландії в 1382 році і обіймав цю посаду приблизно до 1384 [9]. Він був багато зайнятий своєю роботою – в Ірландії було неспокійно, постійно вирували повстання ірландських кланів, що не мирилися з владою Англії. У 1383 році він звернувся до Корони Англії з проханням отримати компенсацію, оскільки він сам поніс усі витрати на переговори. Корона присудила йому 20 фунтів стерлінгів [10].
У 1383 році йому довелося знову відвідати Англію [2]. Ймовірно, він помер у 1384 році, коли на його місце було обрано Річарда Вайта. Цього Річарда Вайта не слід плутати з головним лорд-суддею Ірландії Річардом Вайтом, що помер кілька років тому. Пріор Річард помер до 1397 року, коли його змінив Пітер Холт [11].
Джерела[ред. | ред. код]
1. Archdall, Mervyn Monasticon Hibernicum; or a History of the Abbeys, Priories and other Religious Houses of Ireland Dublin W.B Kelly 1863
2. Mackay, Ronan "Tany, William" Cambridge Dictionary of Irish Biography 2009
3. Patent Roll 49 Edward III
4. D'Alton, John History of the County of Dublin Hodges and Smith Dublin 1836
5. Close Roll 48 Edward III
6. Smyth, Constantine Joseph Chronicle of the Law Officers of Ireland London Butterworths 1839
7. Close Roll 51 Edward III
8. Close Roll 4 Richard II
9. Ball, F. Elrington The Judges in Ireland 1221-1921 John Murray London 1926
10. Close Roll 7 Richard II
11. Patent Roll 20 Richard II