ГЕС-ГАЕС Маунт-Елберт

ГЕС-ГАЕС Маунт-Елберт
39°05′ пн. ш. 106°21′ зх. д.
Країна	США
Адмінодиниця	Лейк
Стан	діюча
Річка	Лейк-Форк, деривація зі сточища Roaring Fork
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1981 – 1983
Основні характеристики
Установлена потужність	200 / 254 (генераторний/насосний режим)  МВт
Тип ГЕС	дериваційна, гідроакумулювальна
Розрахований напір	137  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	2
Кількість та марка гідрогенераторів	2 мотор-генератори
Потужність гідроагрегатів	2х100 / 2х127 (генераторний/насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляні (Sugar Loaf, Mt. Elbert Forebay, Твін-Лейк)
Висота греблі	41 (Sugar Loaf), 28 (Mt. Elbert Forebay), 16 (Твін-Лейк)  м
Довжина греблі	616 (Sugar Loaf), 792 (Mt. Elbert Forebay), 960 (Твін-Лейк)  м
Власник	US Bureau Of Reclamation.
ГЕС-ГАЕС Маунт-Елберт
Мапа

ГЕС-ГАЕС Маунт-Елберт – гідроелектростанція у штаті Колорадо (Сполучені Штати Америки). Є складовою великого гідротехнічного проекту, котрий передбачає перекидання ресурсу між басейнами Тихого та Атлантичного океану.

В основу проекту поклали задум подачі 85 млн м³ води на рік із західного схилу Скелястих гір (сточище річки Колорадо, яка на території Мексики впадає до північної частини Каліфорнійської затоки Тихого океану) на їх східну сторону у верхів’я річки Арканзас (права притока Міссісіпі, котра відноситься до басейну Мексиканської затоки Атлантичного океану). Гідротехнічна схема включає споруджені на західному схилі Південну та Північну водозбірні системи, які складаються з цілого ряду тунелів та водоводів, що з’єднують 16 водозаборів (останні зокрема споруджені на річках Fryingpan та Хантер-Крік – лівих притоках Roaring Fork, котра в свою чергу є лівою притокою Колорадо). Захоплений зазначеними системами ресурс подається на вхідну точку тунелю  Charles H. Boustead, прокладеного під  вододільним хребтом Скелястих гір. Цей розрахований на транспортування до 27 м³/сек об’єкт має діаметр 3,2 метра та довжину 8,7 км, тоді як загальна довжина тунелів проекту становить 43 км.

Протранспортована по Charles H. Boustead вода надходить у водосховище Turquoise Lake, створене за допомогою греблі Sugar Loaf на Лейк-Форк, правій притоці Арканзасу. Ця земляна споруда висотою 41 метр та довжиною 616 метрів потребувала 1,4 млн м³ матеріалу та разом з допоміжною дамбою висотою 3 метра та довжиною 145 метрів утримує водосховище з об’ємом 160 млн м³.

Із Turquoise Lake ресурс транспортується прокладеним по висотах правобережжя Арканзасу водоводом довжиною 17 км з діаметром 2,25 метра до штучної водойми Mt. Elbert Forebay. Останню створили за допомогою двох земляних дамб – основної 28 метрів та довжиною 792 метри і допоміжної довжиною 40 метрів. Дно водойми для забезпечення герметичності вистелили 1,5-метровим шаром глини.  

Від Mt. Elbert Forebay через водоводи довжиною по 0,9 км ресурс подається до машинного залу, розташованого на березі водосховища Твін-Лейк, яке створили на ще одній правій притоці Арканзасу Лейк-Крік. Для цього звели земляну греблю висотою 16 метрів, довжиною 960 метрів та товщиною по гребеню 9 метрів, котра утримує водойму з об’ємом 174 млн м³ та припустимим коливанням рівня поверхні у операційному режимі між позначками 2795 та 2804 метри НРМ.

Основне обладнання станції становлять дві оборотні турбіни типу Френсіс потужністю по 100 МВт у генераторному та 127 МВт у насосному режимах, які використовують напір у 137 метрів. При роботі в режимі гідроакумуляції Mt. Elbert Forebay та Твін-Лейк використовуються як верхній та нижній резервуари відповідно.