Мексика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Мексиканські Сполучені Штати |
|||||
|
|||||
| Гімн: Himno Nacional Mexicano | |||||
.svg) |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Мехіко 19°03′ пн. ш.; 99°22′ зх. д. |
||||
| Офіційні мови | іспанська мова | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Федеративна республіка | ||||
| - Президент | Феліпе Кальдерон | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Іспанії | 15 вересня 1810 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1 972 550 км² (15) | ||||
| - Води (%) | 2,5 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2006 р. | 107 449 525 (11) | ||||
| - перепис 2005 р. | 103 263 388 | ||||
| - Густота | 55/км² (142) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $1,191 тріліонів (13) | ||||
| - На душу населення | $10 186 (64) | ||||
| ІРЛП (2004) |  0,821 (high) (53) |
||||
| Валюта | Мексиканський песо (MXN) |
||||
| Часовий пояс | (UTC-8, -6) | ||||
| Домен Інтернет | .mx | ||||
| Телефонний код | +52 | ||||
Мексика (ісп. México [ˈmexiko] Ме́хіко), офіційно Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos) (ісп. Estados Unidos Mexicanos) — країна в Північній Америці, яка межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки, на півдні з Ґватемалою, Белізом. Мексика також омивається на заході Тихим океаном, на південному сході Карибським морем та на сході Мексиканською затокою. Мексиканські Сполучені Штати — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко.
Мексика п'ята найбільша країна на американському континенті та 14-та найбільша в світі. З населенням у 103 мільйони чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення в світі.
Мексика була колискою древніх цивілізацій Нового Світу.
Площа 1972,55 тис. км2.
Населення 98,846 млн чол. (2001).
Столиця – м. Мехіко.
Офіц. мова – іспанська.
Грошова одиниця – песо.
експорт: срібло, золото, свинець, уран, нафта, природний газ, вироби ремесел, риба, молюски, фрукти й овочі, бавовна, верстати;
Мексика – член ООН, ОАД, Латиноамер. асоціації інтеґрації, Латиноамер. економічної системи.
Зміст |
[ред.] Географія. Природа
Див. також: Природа Мексики, Геологія Мексики, Гідрогеологія Мексики, Сейсмічність Мексики.
Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і межуючі території складають 12% території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центральноамериканською країною.
На півночі Мексика межує зі США - (кордон - 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 km², сюди ж входять 6000 km² островних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.
З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьерра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканичний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сур простирається на сході від штату Мічоакан до штату Охака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканичному Поясі: Піко де Орісаба (5 700 м.), Попокатепетль (5 462 м.), Істаккіуатль (5 462 м.) та Невадо де Толука (4 577 м.). В долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.
[ред.] Історія
Історія Мексики нараховує близько 3000 років. На территорії сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, майя й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.
Зруйнуваваши цивілізацію ацтеків іспанці назвали цю территорію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.
У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрано Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатором країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це в свою чергу призвело до загострення напруженості з Сполученними Штатами і до Мексикансько-Американської війни в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.
Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трьохрічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на територію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.
Роки президенства Порфіріо Діаса (1876 - 1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його сваволя, беззаконня, конфіскації та жорстокі методи придушення оппозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, а після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, в якій відзначилися такі національні герої як Франсіско Війя та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президенство наступних трьох президнтів супроводжувалося насильством і вбивством двох з них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президенства Плутарко Еліас Кайєс, який в 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Іституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.
Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президентства Лазаро Карденаса обраного перший раз на шестирічний термін, були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.
В середині 60-х років уряд очолюваний ІРП вдався до жорстокого придушення виступів громадськості за розширення громадянських прав і свобод. Під час так званої "різанини в Тлателолко" в 1968 р. правоохооронними органами було вбито 250 протестуючих. В той самий час уряд відновив полеміку в країні щодо реприватизації і більшої відкритості мексиканської економіки. Період економічного росту змінився на період невпевненості і політичного невдоволення. В 1970-х та 80-х роках в країні відбулася девальвація національної грошової одиниці - песо й стрімко зросла інфляція, які призвели до дефолту зовнішніх боргів країни в 1982 р. Тяжке економічне становище позначилося на позиціях правлячої Іституційно-Революційної Партії, яка спочатку в 1997 р. втратила більшість в Конгресі країни , а потім втратила владу в результаті президентських виборів 2000 року. В перший раз за 71 рік кандидат від опозиційної Партії Національної Дії (ПНД) Вісенте Фокс став президентом.
В президентських виборах 2006 р. обидва кандидати від Партії Національної Дії та Партії Демократичної Революції набрали приблизно однакову кількість голосів, проте переможцем було визнано Феліпа Кальдерона від ПНД. Це рішення викликало невдоволення багатьох представників лівих сил й призвело до маніфестацій та акцій протесту. Незважаючи на це, рішенням виборчого трибуналу 6-го вересня 2006 р., Феліпе Кальдерон був проголошений президентом країни.
[ред.] Політика
Державний устрій - федеративна демократична республіка
Державна мова: іспанська
Членство у міжнародних організаціях ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.)
[ред.] Економіка
Див. Економіка Мексики
Мексика – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Бл. 60% зовніш. вантажообігу здійснює морський тр-т. Найважливіші мор. порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії – «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП – 4,8%. ВВП на душу населення – $4459. Прямі закордонні інвестиції – $ 5,8 млрд. Імпорт – $ 136,8 млрд (г.ч. США – 74,8%, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт - $ 125 млрд (г.ч. США – 82%, також Канада, Японія, Іспанія).
Див. також: Корисні копалини Мексики, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мексики, Гірнича промисловість Мексики.
[ред.] Адміністративний устрій
31 штат і федеральний столичний округ
[ред.] Демографія
Кількість населення:
метиси 60%, індіанці 30%, нащадки іспанців 10%, 50% молодші 20 років.
[ред.] Культура
мови: іспанська (державна) 92%, нахуатл, майя, мікстек
[ред.] Релігія
католицизм (94,7% населення)
[ред.] Інше
Державне свято: 16 вересня - День проголошення Незалежності (1810 р.)
Державний прапор - прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальни смуг зеленого, білого і червого кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни. Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших ґрунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний - кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.
Державний герб - На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками - дубовою - символ республіки, і лавровою - символ безсмерття героїв.
Державний гімн
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
|
|
|
|---|---|
| Держави | Антигуа і Барбуда · Багамські Острови · Барбадос · Беліз · Гаїті · Гватемала · Гондурас · Гренада · Домініка · Домініканська Республіка · Канада · Коста-Ріка · Куба · Мексика · Нікарагуа · Панама · Сальвадор · Сент-Вінсент і Гренадини · Сент-Кіттс і Невіс · Сент-Люсія · Сполучені Штати Америки · Тринідад і Тобаго · Ямайка |
| Залежні території | Американські Віргінські острови · Ангілья · Антильські острови · Аруба · Бермудські острови · Британські Віргінські острови · Гваделупа · Ґренландія · Кайманові острови · Мартініка · Монтсеррат · Навасса · Пуерто-Ріко · Сен-Бартельмі · Сен-Мартен · Сен-П'єр і Мікелон · Теркс і Кайкос |
|
|
||
|---|---|---|
| Країни-члени | Австрія • Азербайджан • Албанія • Андорра • Бельгія • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Великобританія • Вірменія • Греція • Грузія • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Кіпр • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Швейцарія • Швеція • Чорногорія |  |
| Країни-спостерігачі | Ватикан • Ізраїль • Канада • Мексика • США • Японія | |
