ГЕС Імст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Імст
Гребля Рунсерау, що спрямовує ресурс до дериваційного тунелю
47°12′41″ пн. ш. 10°43′13″ сх. д. / 47.21150000002777603° пн. ш. 10.72030555558377607° сх. д. / 47.21150000002777603; 10.72030555558377607Координати: 47°12′41″ пн. ш. 10°43′13″ сх. д. / 47.21150000002777603° пн. ш. 10.72030555558377607° сх. д. / 47.21150000002777603; 10.72030555558377607
Країна Австрія Австрія
Адмінодиниця Імстерберг
Стан діюча
Річка Інн
Каскад Іннський
Початок будівництва 1953
В експлуатації з 1956
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1956
Основні характеристики
Установлена потужність 89  МВт
Середнє річне виробництво 550  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 143,5  м
Характеристики обладнання
Витрата через турбіни 85  м³/с
Основні споруди
Висота греблі 16  м
Довжина греблі 60  м
Власник TIWAG
Оператор TIWAGd
Сайт tiwag.at/ueber-die-tiwag/kraftwerke/bestehende-kraftwerke/kraftwerkspark/
ГЕС Імст. Карта розташування: Австрія
ГЕС Імст
ГЕС Імст
Мапа
Мапа

ГЕС Імст — одна з електростанцій в австрійській провінції Тіроль на річці Інн (права притока Дунаю). Найвища серед Іннського каскаду на території Австрії.

ГЕС, споруджена в період між 1953 та 1956 роками, працює за дериваційною схемою. За 4 км нижче за течією від містечка Прутц на річку перекриває невелика гребля Рунсерау висотою 16 метрів та довжиною 60 метрів[1], що дає змогу спрямовувати воду до підвідного тунелю довжиною 12,3 км. Останній споруджений у гірському масиві, який Інн огинає по дузі із заходу, та виходить до машинного залу в долині тієї ж річки, але на значно нижчому рівні біля селища Імст. Така схема забезпечує напір у 143,5 метра.

При потужності у 89 МВт станція має середньорічне виробництво на рівні 550 млн кВт·год електроенергії[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Runserau Dam (Landeck, 1956) | Structurae. Structurae (англ.). Процитовано 11 липня 2017.
  2. Kraftwerkspark - TIWAG. www.tiwag.at (de-DE) . 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2017.