ГЕС Біг-Крік 2А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Біг-Крік 2А
37°11′ пн. ш. 119°18′ зх. д. / 37.183° пн. ш. 119.300° зх. д. / 37.183; -119.300Координати: 37°11′ пн. ш. 119°18′ зх. д. / 37.183° пн. ш. 119.300° зх. д. / 37.183; -119.300
Країна США США
Адмінодиниця Фресно[1]
Стан діюча
Річка Stevenson Creek, деривація зі сточища Соуз-Форк-Сан-Хоакін
Каскад гідровузол у сточищі Сан-Хоакін
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1928
Основні характеристики
Установлена потужність 110  МВт
Середнє річне виробництво 454 (2018)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 737  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2 Allis Chalmers
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 56  м
Довжина греблі 536  м
Власник Southern California Edison
ГЕС Біг-Крік 2А. Карта розташування: США
ГЕС Біг-Крік 2А
ГЕС Біг-Крік 2А
Мапа
Мапа

ГЕС Біг-Крік 2А — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС-ГАЕС Іствуд (вище по сточищу) та ГЕС Біг-Крік 8, входить до складу однієї з гілок гідровузла у верхній частині сточища річки Сан-Хоакін, яка починається на західному схилі гір Сьєрра-Невада та впадає до затоки Сан-Франциско.

Схема гідровузла Біг-Крік

У 1910-х роках на Біг-Крік (ліва притока Сан-Хоакін) створили водосховище Хантінгтон-Лейк, котре живило ГЕС Біг-Крік 1 та наступну за нею станцію Біг-Крік 2. А наступного десятиліття через цю водойму пропустили додатковий ресурс зі сточища Соуз-Форк-Сан-Хоакін (велика ліва притока Сан-Хоакін), більша частина якого спрямовувалась далі до резервуару Shaver Lake, спорудженого на Stevenson Creek (ще один лівий доплив Сан-Хоакін). У межах цієї схеми від Хантінгтон-Лейк проклали тунель Huntington-Pitman-Shaver, що виходив до North Fork of Stevenson Creek, після чого вода природним шляхом прямувала у Shaver Lake. З останнього ресурс повертався назад у сточище Біг-Крік до станції Біг-Крік 2А, машинний зал якої розташували поряд з аналогічною спорудою ГЕС Біг-Крік 2. Згодом, у 1980-х, на ділянці траси між Хантінгтон-Лейк та Shaver Lake облаштували ГЕС-ГАЕС Іствуд, яка дала змогу використати наявний тут перепад висот у майже чотири сотні метрів.

Для створення Shaver Lake в 1926—1927 роках звели бетонну гравітаційну греблю висотою 56 метрів та довжиною 536 метрів. Її продовжує земляна дамба з бетонним ядром завдовжки 125 метрів. Разом ці споруди утримують водосховище з площею поверхні 8,8 км2 та об'ємом у 167 млн м3 (найбільше в усьому гідровузлі).

Від Shaver Lake під водорозділом з долиною Біг-Крік прокладено дериваційний тунель довжиною 4,2 км з перетином 3,4х3,4 метра. Після вирівнювального резервуару висотою 46 метрів з діаметром від 2 до 8 метрів, тунель переходить у напірний водовід довжиною 1,9 км зі спадаючим діаметром від 2,7 до 1,7 метра.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Пелтон загальною потужністю 110 МВт, які використовують напір у 737 метрів та в 2018 році забезпечили виробництво 454 млн кВт-год електроенергії.

Відпрацьована вода потрапляє у створений на Біг-Крік невеликий резервуар, з якого спрямовується на ГЕС Біг-Крік 8.[2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Form EIA-860MEIA, 2022.
  2. INITIAL INFORMATION PACKAGE for the BIG CREEK HYDROELECTRIC SYSTEM ALTERNATIVE LICENSING PROCESS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
  3. California Hydroelectric Statistics & Data. www.energy.ca.gov. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2019.