ГЕС Мессохора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Мессохора
39°27′50″ пн. ш. 21°18′13″ сх. д. / 39.46405555558377642° пн. ш. 21.30361111113877826° сх. д. / 39.46405555558377642; 21.30361111113877826Координати: 39°27′50″ пн. ш. 21°18′13″ сх. д. / 39.46405555558377642° пн. ш. 21.30361111113877826° сх. д. / 39.46405555558377642; 21.30361111113877826
Країна Греція Греція, на межі периферій Фессалія та Епір
Стан недобудована
Річка Ахелоос
Каскад Каскад на Ахелоос
Початок будівництва 1996
Основні характеристики
Установлена потужність 162  МВт
Середнє річне виробництво 231  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 200  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Потужність гідроагрегатів 2 × 81  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна з бетонним облицюванням
Висота греблі 150  м
Довжина греблі 350  м
Власник Public Power Corp
ГЕС Мессохора. Карта розташування: Греція
ГЕС Мессохора
ГЕС Мессохора
Мапа
Мапа

ГЕС Мессохора — недобудована гідроелектростанція в центральній Греції у верхній течії річки Ахелоос (басейн Іонічного моря), мала стати найвищою станцією у каскаді.

Ще в 1930-х роках запропонували проєкт перекидання води Ахелооса до розташованої на схід  Фессалії. Передбачалося спорудити у верхів'ях річки дві греблі — північніше (вище за течією) Мессохора та південніше Сікія. Безпосередньо транспортування води на схід здійснювалося б із водосховища останньої, тоді як Мессохора давала б змогу накопичувати водні ресурси для їх рівномірнішого використання. Практичний інтерес до проєкту відновився у 1980-х, і в 1994-му оголосили тендер на будівництво греблі Мессохора. У 2001 році ця споруда була практично завершена. Її виконали у вигляді кам'яно-накидної греблі з бетонним облицюванням, з висотою 150 метрів та довжиною 350 метрів. Це давало змогу створити водосховище об'ємом 228 млн м3.

При греблі планувалось облаштувати гідроелектростанцію потужністю 162 МВт, обладнану двома однаковими турбінами типу Френсіс. Вода для її роботи повинна була відводитись по дериваційному каналу довжиною 1 км до Глістри (нижче за течією Ахелоосу), завдяки чому напір досягав би 200 метрів. Плановане річне виробництво електроенергії розраховувалося як 231 млн кВт·год.

Майже одразу після початку будівництва проєкт перекидання ресурсів Ахелоосу до Фессалії виявився обтяженим судовими позовами з боку незадоволених землевласників, водокористувачів, екологів та прихильників захисту історичної спадщини. Це призвело до того, що станом на середину 2010-х років гребля Мессохора так і залишилась незавершеною, а її подальша доля наразі остаточно не вирішена[1][2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Angelakis, Andreas N.; Issar, Arie S. (29 червня 2013). Diachronic Climatic Impacts on Water Resources: with Emphasis on the Mediterranean Region (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642610844.
  2. hydro-greece-macedonia. www.industcards.com. Процитовано 6 травня 2017.[недоступне посилання]
  3. Acheloos River Diversion Project, Greece. Water Technology. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 6 травня 2017.