Гавар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гавар
Країна: Саудівська Аравія
НГП: Аравійська
НГО: Хаза
Координати: 27°28′ пн. ш. 48°31′ сх. д. / 27.47° пн. ш. 48.52° сх. д. / 27.47; 48.52
Оператор: Saudi Aramco
карта нафтового родовища Гавар
Історія родовища
відкриття: 1948
початок експлуатації: 1951
Геологічна будова
вид родовища: газонафтове
тип пастки: асиметрична антикліналь
Експлуатація

Гавар (Аль-Гавар, Гхавар) – одне з найбільших нафтових родовищ світу. Розташоване в нафтогазоносній області Хаза, Аравійської НГП, приблизно за 100 км на південний схід від міста Дахран в провінції Эш-Шаркійя Саудівської Аравії. Родовище знаходиться в повній власності держави і експлуатується державною компанією Saudi Aramco. Про родовище відомо відносно мало, детальні і загальні поточні показники добутку приховуються керівництвом компанії і урядом Саудівської Аравії.

Історія відкриття[ред.ред. код]

В 1948 році в північній частині антикліналі Харад структурно-картувальною свердловиною компанії «Arabian-American Oil Company» отримана нафта з глибини 1860 м (крівля крейди). Південна частина родовища була відкрита за результатами геологічної зйомки американським геологом Ернстом Бергом у 1949 році. Родовище розробляється з 1951.

Характеристика[ред.ред. код]

Геологічна будова[ред.ред. код]

Схематичне зображення геологічного розрізу родовища Гавар

Приурочене до п'яти замкнених структурних ускладнень валоподібного підняття Ен-Нала, розміром 16-25×230 км які віділяються одне від одного сідловинами — Аін-Дар, Шедгум, Утманія, Хавія та Харад. Амплітуди піднять по покрівлі світи Араб сягають 370 м. Вони ускладнені скидами і мають спільний контур нафтоносності. Структура Гавар складена мезозойськими відкладами, які перекриті породами кайнозою. Кути падіння мезозойських відкладів становлять від 5-8 до 10°, тоді як кайнозойські відклади залягають майже горизонтально. Поклади склепінні масивні. Основні продуктивні горизонти на родовищі приурочені до карбонатної товщі верхньоюрського віку (світа Араб). Окрім того, поклади нафти відкриті в карбонатній товщі світи Джубейль тріасового віку. Основні запаси приурочені до карбонатних горизонтів С і D світи Араб. Ці горизонти складені тріщинуватими доломітизованими вапняками, потужністю 45-50 м. Їх відкрита пористість становить від 15 до 30 %, проникність — 1-1,5 мкм2. Глибини залягання горизонтів С і D відповідно 1700 і 2000 м. Поклад газу виявлений у відкладах пермського віку на глибині близько 3000 м.

Запаси[ред.ред. код]

Геологічні запаси нафти за категорією С3 оцінюються у 20 млрд т. Початкові видобувні запаси нафти — 10,125 млрд т, розчиненого в нафті газу — 1013 млрд м³. Початковий пластовий тиск 22,5 МПа. Густина нафти з горизонту С становить 850, з горизонту D — 845-865 кг/м³; в'язкість 6,1-6,6 мПа·с, вміст сірки — 1,66 %.

Технологія розробки[ред.ред. код]

Експлуатуються понад 300 фонтануючих свердловин, з початковими дебітами 750-1500 т/добу для однієї свердловини. Річний видобуток нафти в 1981 році досягав 280 млн. т.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Баженова О. К., Бурлин Ю. К., Соколов Б. А., Хаин В. Е. Геология и геохимия нефти и газа. — М.: Изд-во МГУ, 2000. — 384 c. ISBN 5-211-04212-3 (рос.)
  • Высоцкий И.В., Высоцкий В.И, Оленин В.Б. Нефтегазоносные бассейны зарубежных стран. — М.: изд-во «Недра», 1990. — 405 с. (рос.)
  • Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
  • Маєвський Б.Є., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. Нафтогазоносні провінції світу. — К.: Вид-во «Наукова думка», 2002. — 407 с. ISBN 966-00-08-03-1

Джерела[ред.ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.