Галогеніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Галогені́ди — сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів. Солі галоїдних кислот: HF, HCl, HBr, HI.

Звичайно поділяються на солі слабкої флуоридної кислоти — флуориди і солі сильнішої хлоридної кислоти — хлориди і близькі до них броміди та йодиди. Серед флуоридів найбільш найхарактернішими є солі Кальцію, серед хлоридів — солі Натрію і Калію.

Флуориди утворюються внаслідок гідротермальних і гідротермально-метасоматичних процесів, хлориди— при випаровуванні природних водойм.

Природні галогеніди [ред.]

Природні галогеніди — група мінералів, сполуки фтору, брому, йоду, хлору з іншими хімічними елементами. Природні галогеніди — солі галоїдоводневих кислот. Вони належать до чотирьох класів — флуоридів, бромідів, хлоридів та йодидів. Виділяють прості природні галогеніди типу NaCl, складні, які містять два і більше катіонів і змішані природні галогеніди, наприклад, PbFCl. Промислові скупчення в основному представлені осадовими родовищами (галіт-сильвін-карналітові поклади). В Україні це Артемівське родовище, Калуське родовище, в США — о.Серлс у Каліфорнії, в Німеччині — Штасфуртський басейн і т. д. Використовуються як сировина харчової промисловості (галіт), у виробництві добрив (сильвін, карналіт, бішофіт), флюсів у металургії, кислот, розчинників при вирощуванні штучних кристалів та ін.

Див. також [ред.]

Література [ред.]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.