Гарматне свердло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарматне свердло
Гарматне свердло розміру 12×640 мм та твердосплавний наконечник свердла діаметром 25 мм
Конструктивні особливості гарматного свердла

Гарма́тне свердло́ (напівкру́гле свердло́) — свердло для глибокого свердління у вигляді циліндричного стрижня з інструментальної сталі, у якого на робочому кінці зрізано частину матеріалу так, що утворена при цьому передня поверхня розташовується вище за центр на величину f, що дорівнює 0,2…0,5 мм.

Використання[ред. | ред. код]

Використовується для отримання отворів, довжина яких перевищує діаметр у 5…10 разів. При свердлінні глибоких отворів, у яких глибина перевищує діаметр у 5 і більше разів, обертального руху надають заготовці, а поступального — свердлу. При цьому відхилення осі отвору вбік значно зменшується.

Гарматне свердло працює з направленням по поверхні просвердленого отвору. Для цього воно має значну за площею опорну поверхню, з якою стикається зі стінкою поверхні обробки.

Основні геометричні характеристики[ред. | ред. код]

Напівкруглі свердла застосовують для свердління глибоких отворів діаметром до 3…12 мм, рідко до 50 мм. При більших діаметрах отвору віддають перевагу свердлам типу ВТА[1] (або STS — англ. single tube system) свердло[2]. Свердло має головну різальну кромку, розташовану під прямим кутом до осі свердла, і допоміжну кромку, нахилену під кутом 10°. Для зменшення тертя на торці свердла загострюють задній кут на α = 8…10°. Зменшення тертя між свердлом і стінками отвору досягається виготовленням незначного зворотного конуса свердла, в межах 0,04…0,05 мм на 100 мм довжини, уздовж свердла робиться калібрувальна стрічка шириною 0,5…1 мм і по всій довжині опорної поверхні робиться лиска під кутом 30°.

В результаті розташування передньої поверхні вище за вісь обертання утворюється невеликий позитивний передній кут для бічної фаскової ріжучої кромки.

Переваги[ред. | ред. код]

Завдяки доброму спрямуванню такого свердла забезпечується отримання точного та чистого отвору.

Недоліки[ред. | ред. код]

Виходячи з описаної конструкції, таке свердло має нераціональну геометрію, створює значні сили тертя унаслідок великої опорної поверхні, працює без охолоджування. Основним недоліком гарматного свердла є поганий вихід стружки, внаслідок чого доводиться часто виводити свердло з отвору і застосовувати потужне охолодження. Однак при великій глибині свердління охолоджувальна рідина до різальних кромок надходить недостатньо, тому свердло швидко зношується. Ця проблема у певній мірі вирішується у рушничних свердлах, виконаних у вигляді трубок із внутрішнім підведенням охолоджувальної рідини. Внаслідок важких умов різання гарматні свердла працюють при низьких режимах різання: швидкість різання 10…18 м/хв, подача 0,01…0,08 мм/об. Значного збільшення швидкості різання та стійкості інструменту можна досягти при використанні пластин з твердого сплаву. Через ці недоліки при обробці глибоких отворів малих діаметрів перевагу віддають рушничним свердлам.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. англ. Boring and Trepanning Association — Асоціація фахівців зі свердління та виготовлення кільцевих пазів
  2. BTA Deep Hole Drilling Machines. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 26 січня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Металорізальні інструменти [Текст] : навч. посібник. Ч. 2 / П. Р. Родін [та ін.] ; Київський політехнічний ін-т. — К. : ІСДО, 1993. — 180 с. : іл. — ISBN 5-7763-1585-4
  • Филиппов Г. В. Режущий инструмент. — Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1981. — 392 с.

Посилання[ред. | ред. код]