Гетеролабільність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гетеролабі́льність — форма сексуальної орієнтації чи ситуаційної сексуальної поведінки, яка характеризується мінімальною гомосексуальною активністю у раніше гетеросексуально орієнтованої особи, що слід розрізняти від бісексуальності. Вона характеризується як «переважно натуральна».[1] Хоча інколи ототожнюється з бісексуальною допитливістю для позначення широкого гетеросексуально–гомосексуального континууму між гетеросексуальністю та бісексуальністю,[2], інші автори розглядають гетеролабільність як нестачу «бажання експериментувати з … сексуальністю».[3] Відповідна ситуація, при якій гомосексуальна активність переважає, була описана як гомолабільність.[4]

Національні дослідження в США та Канаді показують, що від 3 до 4 відсотків юнаків чоловічої статі, яким запропоновано вибрати термін, який би краще за всіх описував їхні сексуальні почуття, бажання та поведінку, обирають «здебільшого» чи «переважно» гетеросексуальність. З показником «100% гетеросексуальний», який вважається найбільш очікуваним, «здебільшого гетеросексуальний» зайняв перше місце у самоідентифікації.[5] Серед 160 чоловіків, серед яких було проведено опитування в дослідженні 2008—2009 років, привабливість, фантазії щодо тієї ж статі відмічені у близько однієї восьмої частини респондентів. У більшості ці відчуття наявні зі старшої школи; у деяких вони розвинулись набагато раніше. У національному опитуванні молодих чоловіків, середній вік яких складає 22 роки, пропорція «переважно гетеросексуальних» збільшилась у порівнянні з таким же контрольним дослідженням через 6 років.[6]

Починаючи з 2010 року, більшість досліджень гетеролабільності зосередили увагу на молодих чоловіків та жінок, особливо білих жінок в навчальному закладі.[7] Дослідження, що показують вплив пренатального андрогенного чинника на жіночу сексуальну ідентичність, ставить гетеролабільність у континуум з бісексуальністю та лесбійством.[8] Інші дослідження зосереджені на соціальних джерелах поведінки, таких як зміна на бісексуальність під впливом медіа або «соціалізація фантазії чоловіків», в якій людина запрошується у відносини з лесбійками як третій партнер.[9][10][11][12]

На відміну від бісексуальності та подібних понять, гетеролабільність, як правило, вважається позитивною ознакою, і вона часто є самостійною стигмою, хоча було підтверджено використання терміна як показника «шкідливої поп-культури».[13]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Thompson, E.M.; Morgan, E.M. (2008). "Mostly straight" young women: Variations in sexual behavior and identity development. Developmental Psychology. 44 (1): 15—21. doi:10.1037/0012-1649.44.1.15. PMID 18194001.
  2. Frank, Katherine (2008). 'Not Gay, but Not Homophobic': Male Sexuality and Homophobia in the 'Lifestyle'. Sexualities. 11 (4): 435—454. doi:10.1177/1363460708091743.
  3. Smorag, Pascale (14 травня 2008). From Closet Talk to PC Terminology : Gay Speech and the Politics of Visibility. Transatlantica. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21 жовтня 2010.
  4. Keppel, Bobbi (2006). Affirmative Psychotherapy with Older Bisexual Women and Men. Journal of Bisexuality. 6 (1–2): 85—104. doi:10.1300/J159v06n01_06.
  5. Savin-Williams, Ritch C., Kara Joyner, and Gerulf Rieger. «Prevalence and stability of self-reported sexual orientation identity during young adulthood.»Archives of sexual behavior 41.1 (2012): 103—110.
  6. Mostly Straight, Most of the Time. goodmenproject. 3 листопада 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
  7. Ambrose, Emily (2009). Heteroflexibility: Bending the Existing Label Triangle. Colorado State University Journal of Student Affairs (43): 69—75.
  8. Ciumas, C.; Hirschberg, A. Lindén; Savic, I. (2008). High Fetal Testosterone and Sexually Dimorphic Cerebral Networks in Females. Cerebral Cortex. 19 (5): 1167—1174. doi:10.1093/cercor/bhn160. PMID 18854582.
  9. Diamond, L.M. (2005). "I'm straight, but I kissed a girl": The trouble with American media representations of female-female sexuality. Feminism & Psychology (15): 104—110.
  10. Siegel, Karolynn; Schrimshaw, Eric W.; Lekas, Helen-Maria; Parsons, Jeffrey T. (2008). Sexual Behaviors of Non-gay Identified Non-disclosing Men Who Have Sex with Men and Women. Archives of Sexual Behavior. 37 (5): 720—735. doi:10.1007/s10508-008-9357-6. PMID 18506616.
  11. Hubbard, Phil (2008). Here, There, Everywhere: The Ubiquitous Geographies of Heternormativity. Geography Compass. 2 (3): 640—658. doi:10.1111/j.1749-8198.2008.00096.x.
  12. Is The Male Lesbian Fantasy Messing With Women’s Sexuality?. Simcha. 2009. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
  13. Zaylía, Jessica Leigh (2009). Toward a Newer Theory of Sexuality: Terms, Titles and the Bitter Taste of Bisexuality. Journal of Bisexuality. 9 (2): 109—123. doi:10.1080/15299710902881467.