Бісексуальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор бісексуалів

Бісексуальність, або амбісексуальність (від лат. bis — два і лат. sexus — стать) — в широкому розумінні слова феномен людської сексуальності, який включає або може включати в себе бісексуальну орієнтацію, бісексуальну ідентичність і/або бісексуальну поведінку.

У вужчому сенсі слова бісексуальність — це бісексуальна орієнтація — одна з багатьох можливих сексуальних орієнтацій, яка визначається як емоційний, романтичний (платонічний), еротичний (чуттєвий) та/або статевий потяг до осіб як своєї, так і протилежної статі, не обов'язково в рівній мірі і не обов'язково одночасно.

Двома іншими сексуальними орієнтаціями є гомосексуальність та гетеросексуальність.

Американський соціолог Альфред Кінсі у своїх дослідженнях людської сексуальності запропонував шкалу сексуальності (так звана шкала Кінсі), в якій в якості однієї з декількох підшкал виступає гомо/бі/гетеросексуальність, поряд з такими підшкалами, як гомо/бі/гетеросоціальность, гомо/бі/гетероестетічність, гомо/бі/гетероеротичність та ін.

У зв'язку з багатозначністю терміну «бісексуальність» в науковій літературі останнім часом стало прийнято користуватися уточнюючими або вужчими термінами, наприклад, говорити про бісексуальну орієнтації або бісексуальну поведінку, про бісексуальність в цілому (як явище) або про бісексуальність як точка на підшкалі «сексуальність» шкали Кінсі, за винятком ситуацій, коли сенс терміну «бісексуальність» зрозумілий з контексту.

Кількість бісексуалів за різними дослідженнями становить від 2,8% до 16% серед чоловіків, і від и 1,4% до 9% — серед жінок[1].

Різноманіття біографій бісексуалів не дозволяє підтвердити жодну із гіпотез походження цієї сексуальної орієнтації. Частина дослідників вважають, що бісексуали — це насправді таємні гомосексуали, котрі приховуються за гетеросексуальним фасадом; інші вважають, що усі люди згідно зі своєю природою бісексуальні, однак первинні альтернативні імпульси притлумлюються або суспільством (у гетеросексуалів), або певним раннім досвідом (у гомосексуалів)[2].

Виділяються такі категорії бісексуалів:

  • молодь (й інколи старші), що експериментує з метою виявити свої сексуальні уподобання;
  • люди, що знаходяться на шляху від гомосексуальної до гетеросексуальної орієнтації, або навпаки;
  • повії (будь-якої статі), що беруть участь у статевих актах з представниками своєї статі за гроші;
  • люди, що реагують на сексуальну стимуляцію незалежно від її джерела (амбісексуали);
  • люди, явно схильні до статевої активності з представниками як своєї, так і протилежної статі[3];
  • гетеросексуальні чоловіки, що здійснюють скороминущі гомосексуальні статеві акти, переважно у громадських туалетах;
  • індивіди, котрі, вступаючи у зносини з обома статями, намагаються довести рівність статей;
  • і також інші.[2]

У більшості бісексуалів при обранні партнера головну роль відіграють особистісні та фізичні особливості, не пов'язані із статтю, а також стиль спілкування[4]. Очевидно, принаймні серед жінок[2], у бісексуалів залежно від статі партнерів, задовольняються різні емоційні потреби, одні з яких можуть задовольняти чоловіки, інші — жінки.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  1. Кон И. С. Любовь небесного цвета.
  2. а б в Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. Сексуальность Человека. – М., 1998.
  3. Gagnon J. H. Human sexualities. — Glenview, CA, 1977.
  4. Ross M., Paul J. Beyond Gender: The Basis of Sexual Attraction in Bisexual Men and Women // Psychological Reports. — 1992. — December. — P. 1283—1290.

Додаткова література[ред.ред. код]

Російською

  • Л. В. Жаров. Бисексуальная революция, Феникс, 2003 г. (288 c.)
  • З. Фрейд Сексуальная жизнь. Т. 5. (1898 / 1931). пер. А. М. Боковикова. М.: Фирма СТД, 2006;

Англійською

  • Garrett Jones Coming Clean about Bisexuality, 2000.
  • Louis Crompton Homosexuality and Civilization, Cambridge, Mass. and London, 2003. ISBN 0-674-01197-X
  • Michel Larivière Homosexuels et bisexuels célèbres, Delétraz Editions, 1997. ISBN 2-911110-19-6
  • Kenneth J. Dover Greek Homosexuality, New York; Vintage Books, 1978. ISBN 0-394-74224-9
  • Thomas K. Hubbard Homosexuality in Greece and Rome, U. of California Press, 2003. [1] ISBN 0-520-23430-8
  • Herald Patzer. Die Griechische Knabenliebe [Greek Pederasty], Wiesbaden: Franz Steiner Verlag, 1982. In: Sitzungsberichte der Wissenschaftlichen Gesellschaft an der Johann Wolfgang Goethe-Universität Frankfurt am Main, Vol. 19 No. 1.
  • W. A. Percy III. Pederasty and Pedagogy in Archaic Greece, University of Illinois Press, 1996. ISBN 0-252-02209-2
  • Stephen O. Murray and Will Roscoe, et al. Islamic Homosexualities: Culture, History, and Literature, New York: New York University Press, 1997. ISBN 0-8147-7468-7
  • J. Wright & Everett Rowson. Homoeroticism in Classical Arabic Literature. 1998.
  • Gary Leupp Male Colors: The Construction of Homosexuality in Tokugawa Japan, Berkeley, University of California Press, 1995. ISBN 0-520-20900-1
  • Tsuneo Watanabe & Jun'ichi Iwata The Love of the Samurai. A Thousand Years of Japanese Homosexuality, London: GMP Publishers, 1987. ISBN 0-85449-115-5
  • Bryant, Wayne M.. Bisexual Characters in Film: From Anais to Zee. Haworth Gay & Lesbian Studies, 1997. ISBN 1-56023-894-1