Горлиця білолоба
| Горлиця білолоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turtur tympanistria (Temminck, 1809) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горлиця білолоба[2] (Turtur tympanistria) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22-23 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя біле, за очима чорні плями, тім'я сірк, горло біле. Верхня частина тіла бліда, сірувато-коричнева, на крилах великі темно-пурпурові плями. Нижня частина тіла біла, гузка коричнева. У самиць нижня частина тіла світло-сіро-коричнева, живіт білий, забарвлення загалом тьмяніше. Тім'я сіро-коричневе. Молоді птахи схожі на самиць, однак у них пера на спині, грудях і боках мають каштанові края. Дзьоб фіолетовий, на кінчику темно-сірий. Очі і лапи червоні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білолобі горлиці мешкають на більшій території Субсахарської Африки, за винятком посушливого південного заходу, а також на Коморських островах. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, які включають в себе рівнинні і гірські вологі тропічних ліси, чагарникові зарості, поля і плантації. Зустрічаються на висоті до 3200 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Білолобі горлиці живуть поодинці або невеликими сімейними зграями, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з білощокими голубами. Живляться переважно насінням, віддають перевагу насінням з великим вмістом олії, зокрема насінню рицини[4]. Також вони харчуються дрібними плодами, комахами і равликами. Гніздяться в заростях низько над землею, в кладці 2 яйця кремового кольору. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покриваються пір'ям на 13-14 день.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Turtur tympanistria. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Mokotjomela, T.M.; Downs, C.T.; Esler, K.; Knight, J. (July 2016). Seed dispersal effectiveness: A comparison of four bird species feeding on seeds of invasive Acacia cyclops in South Africa. South African Journal of Botany. 105: 259—263. doi:10.1016/j.sajb.2016.04.005. ISSN 0254-6299.
Джерела[ред. | ред. код]
- Barlow, Wacher and Disley, Birds of The Gambia ISBN 1-873403-32-1
- Gibbs, Barnes and Cox, Pigeons and Doves (Pica Press 2001) ISBN 1-873403-60-7
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Tambourine dove - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |