Гуарам II
| Гуарам II | |
|---|---|
| Народився | 7 століття |
| Помер | невідомо |
| Рід | Guaramid Dynastyd |
| Батько | Стефаноз I |
| Діти | Гуарам III |
Гуарам II (груз. გუარამ; д/н — 693) — 7-й ерісмтавар (верховний князь) Іберії в 684—693 роках. Відновив владу гуарамідів в Іберії та уклав союз з Візантією.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Гуарамідів. Син ерісмтавара Стефаноза I. Ще дитиною отримав титул еріставі та землі Кларджеті і Джахеті. Після повалення батька 627 року візантійцями перебрався до цих володінь.
Протягом тривалого часу зберігав вірність Візантії, але зрештою у 660-х роках визнав зверність Арабського халіфату. 684 року після загибелі ерісмтавара Адарнасе II поставлений арабами новим правителем Іберії.
689 року під впливом успіхів візантійського імператора Юстиніана II у війні з арабами визнав його зверхність. За це отримав візантійський титул куропалата. Втім у 692 році після важкої поразки візантійців в Кілікії увесь Кавказ знову опинився під владою халіфату. Сам Гуарам II помер близько 693 року. Владу спадкував його онук Гуарам III.
Джерела[ред. | ред. код]
- Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990
- Stephen H. Rapp Studies in Medieval Georgian Historiography. Early Texts and Eurassian Contexts, Peeters Publishers, 2003 ISBN 9042913185.
- Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p