Юстиніан II
| Юстиніан II | |
| грец. Ἰουστινιανός Β΄ | |
| Солідус із зображенням Юстиніана ІІ. | |
| Імператор Східної Римської імперії | |
| Початок правління: | 685 |
|---|---|
| Кінець правління: | 711 |
| Попередник: | Костянтин IV |
| Наступник: | Леонтій |
| Дата народження: | 668 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Дата смерті: | 711 |
| Діти: | Анастасія, Тіберій |
| Батько: | Костянтин IV |
| Мати: | Анастасія |
Юстиніан II (грец. Ἰουστινιανός Β΄, * бл. 668/669 — † 711, Даматрис у Віфінії) — імператор Візантії з 685 по 695 та 705 — 711 роки. Носив також прізвисько Рінотмет (грец. ῾Ρινότμητος) — через відрізаний ніс. Син Костянтина IV.
Зміст |
Походження[ред.]
Юстиніан був старшим сином Костянтина IV. У 685 році Костянтин IV помирає, і Юстиніан вступив на престол шістнадцятирічним юнаком. Одружився з Євдокією та мав з нею одну дочку. 689 і 690 років Юстиніан вів війну з болгарами, які незадовго до того утвердилися на Дунаї. 692 року Юстиніан II порушив мир з арабами, але був розбитий військами Абд-Альмаліка в Кілікії. Поразка була наслідком зради частини приведених ним з собою слов'ян. Тоді Юстиніан звелів перебити поблизу Нікомедії і тих слов'ян, які залишилися вірними йому. Результатом поразки була втрата південній Вірменії. Великим подією в церковному житті було скликання Юстиніаном собору, так званого «п'ято-шостого» або Трулльського (692). Постанови Трулльського собору не були визнані папою Сергієм І.
Внутрішня політика і усунення з трону[ред.]
Юстиніан пробує провести податкову реформу, оскільки державна скарбниця не була наповнена. Реформа не була популярна, викликала ненависть у широких прошарків суспільства і супроводжувалась зловживаннями. У 695 році вдалося його противникам викликати революцію серед населення. Юстиніана зловили. Йому відрізають носа (тому і носив прізвисько Рінотмет) і висилають у Херсонес у Криму. Непопулярністю Юстиніана II скористався полководець Леонтій. 695 року він утік з в'язниці, куди був ув'язнений за наказом імператора, і тепер захопив владу. Якийсь час опісля Леонтій також був скинутий, і престол зайняв Тиверій III. У цей час Юстиніан II, утікши зі своїх володінь у Фанагорії (Таманський півострів) спочатку до хазарів, де каган дає йому за дружину свою дочку. Потім іде до болгар, та з'явивляється вже у 705 році перед Константинополем з військом із болгар, на чолі з ханом Тервелом.
Другий період правління[ред.]
Юстиніан II опанував столицю і знову зайняв престол, жорстоко помстився своїм супротивникам. Тервела оголосив Цезаром, створивши тим прецедент в історії. Юстиніан послав у Крим військо, яке повинно було покарати Херсонес за те, що він не надав підтримки імператору під час його заслання. Місто проголосило імператором Філіппіка Вардана, у той час як Юстиніан II збирав загони в Малій Азії. Послані війська приєдналися до Філіппіка і він опанував Константинополем, убив Юстиніанового сина. Наступні спроби перемогти не принесли успіху. Юстиніана залишили інші прихильники, і Філіппік Вардан захопив залишеного військом імператора та вбив його у 711 році, відрубавши голову. Голову послали у Рим та Равенну.
Одним з наслідків цих подій стала відміна звичаю відрізати носи у претендентів на трон, бо і вони могли мати імператорську владу, як показав прецедент із Юстиніаном II.
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Justinian II |
- R. Scott Moore: Біографія Юстиніана II у De Imperatoribus Romanis (англ.)
- Народження ісламської нумізматики почалося з «монетної війни» // Umma Inform, 13.07.2012
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
|
Візантійські імператори | Візантійська імперія: культура • мистецтво • монети Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |

