Гульєльмо делла Скала
| Гульєльмо делла Скала | |
|---|---|
| італ. Guglielmo della Scala | |
| Народився |
бл. 1350 Верона |
| Помер |
18 квітня 1404 Верона |
| Національність | італієць |
| Діяльність | політик |
| Титул | синьйор Верони |
| Термін | 1404 рік |
| Попередник | володіння Вісконті |
| Наступник | володіння Каррара |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Скалігери |
| Батько | Кангранде II |
| Мати | NN[d][1] |
| Діти | 11 бастардів |
 | |
Гульєльмо делла Скала (*Guglielmo della Scala бл. 1350 — 18 квітня 1404) — синьйор Верони у 1404 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Скалігери. Позашлюбний син Кангранде II, синьйора Верони. Народився у Вероні приблизно 1350 року. У 1356 році його батько виділив кошти Венеціанській республіці для майбутнього проживання Гульєльмо. У 1359 році після повалення Кангранде II, новий веронський синьйор Кансіньоріо делла Скала відправив Гульєльмо до Венеції, який отримав у спадок від батька 60 тис. дукатів.
У 1389 році перебував в Монако, де через рід Грімальді намагався встановити дружні стосунки зі знаттю Генуезької республіки, проте без результату. Протягом 1391—1394 року перебував в Венеції. 1399 року зблизився з родом Каррара, синьйорами Падуї. У 1402 році його призначено подестою міста Падуя.
1402 року, після смерті міланського герцога Джан Галеаццо Вісконті в державі розпочався розгардіяш. Після цього став готуватися для відновлення влади свого роду над Вероною. Для цього уклав союз з Франческо II Каррара, синьйором Падуї. 8 квітня вдалося захопити місто, проте вже 18 квітня Гульєльмо помер, ймовірно отруєний Каррара, який захопив Верону, відсторонивши від влади Брунора делла Скалу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gian Maria Varanini: DELLA SCALA, Guglielmo. In: Dizionario Biografico degli Italiani. Bd 37, 1989.