Гістерезис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крива гістерезису

Гістерезис (грец. ὑστέρησις — "той, що відстає", "пізніший") – описує варіант сповільненої зміни системи при зміні її вхідних величин. Гістерезис спостерігається в тих випадках, коли стан тіла/системи визначається не лише незалежними від системи зовнішніми умовами в цей момент часу, але й її попереднім станом. Таким чином при одинакових зовнішніх умовах система може перебувати у різних дійсних станах. Вважається, що термін був введений шотландським фізиком Джеймсом Альфредом Евінгом (James Alfred Ewing).

Гістерезис означає ненакладання перебігу при змінах у протилежних напрямках тобто криві, що описують такі зміни не збігаються.

Гістерезис зустрічається у багатьох природних явищах та широко використовується у техніці, це одне з ключових понять теорії автоматичного керування та кібернетики.

У математиці гістерезисом визначають зворотню біфуркацію у нелінійних функціях в теорії динамічних систем.

Цим терміном також інколи користуються при описанні макроекономічних процесів, коли ринки реагують на зміну зовнішніх чинників зміною свого стану, але не повертаються у попередній стан в той час коли зовнішні чинники більше не діють на них.

Розрізняють гістерезис:

Література[ред.ред. код]