Дал Ріада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія королівства Дал Ріада в період розквіту, біля 590 р.

Дал Ріада(ірл. Dál Riata) — васальне королівство, що існувало у IV–IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебрідські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії), входило до складу королівства Улад (Ольстер).

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану.

У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV–V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебрідських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.


Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління)[ред.ред. код]

  • Ерк мак Ехах (ірл. - Erc mac Echach) (? — 474)
  • Фергус I Великий мак Ейрк (ірл. — Fergus Mòr, Fergus mac Eirc) (434–501)
  • Домангарт I (ірл. — Domangart mac Fergusa) (501–507)
  • Комгалл (ірл. — Comgall mac Domangart) (507–537)
  • Габран (ірл. — Conall mac Comgaill) (537–574)
  • Айдан (ірл. — Áedán mac Gabráin) (574–608)
  • Еохайд I (ірл. — Eochaid mac Áedáin) (608–629)
  • Коналл I (ірл. — Connad mac Conaill) (626–629)
  • Коннад (ірл. — Connad mac Conaill) (626–629)
  • Домналл I (ірл. — Domnall mac Echdach) (629–642)
  • Ферхар I (ірл. — Ferchar mac Connaid) (642–650)
  • Коналл II (ірл. — Conall Crandomna) (650–660)
  • Дунхад I (ірл. — Dúnchad mac Conaing) (645–654)
  • Домангарт II (ірл. — Domangart mac Domnaill) (660–673)
  • Маелдуйн (ірл. — Máel Dúin mac Conaill) (673–689)
  • Домналл II Донн мак Конайлл (ірл. — Domnall Donn, Domnall mac Conaill) (673–696)
  • Ферхар II (ірл. — Ferchar Fota, Ferchar mac Feredaig) (676–697)
  • Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт (ірл. - Eochaid mac Domangairt) (697)
  • Ейнбкеллах Ферхайр (ірл. - Ainbcellach mac Ferchair) (697 — 698)
  • Фіаннамайл Конайлл (ірл. - Fiannamail mac Conaill) (698 — 700)
  • Селбах мак Ферхайр (ірл. - Selbach mac Ferchair) (700 — 723)
  • Дунхад Бек (ірл. - Dúnchad Bec) (707 - 721)
  • Дунгал мак Селбайх (ірл. - Dúngal mac Selbaich) (723 - 726)
  • Еохайд III мак Ехдах (ірл. - Eochaid mac Echdach) (726 - 733)
  • Муйредах мак Айнбкеллайх (ірл. - Muiredach mac Ainbcellaich) (733 - 736)
  • Еоган мак Муйредах (ірл. - Eógan mac Muiredach) (736 - 741)
  • Індрехтах мак Фіаннамай (ірл. - Indrechtach mac Fiannamail) (733 - 741)
  • Ед Білий (ірл. - Áed Find або Aodh Airgneach) (761 - 778)
  • Фергус II мак Ехдах (ірл. - Fergus mac Echdach) (778 - 781)
  • Доннкойрке (ірл. - Donncoirce) (781 - 792)
  • Константин мак Фергусса (ірл. - Caustantín mac Fergusa) (792 - 805)
  • Коналл мак Тадг (ірл. - Conall mac Tadg) (805 - 807)
  • Коналл мак Ейдан (ірл. - Conall mac Áedáin) (807 - 811)
  • Еохайд IV Злий (ірл. - Eochaid) (811 - 819)
  • Домналл III мак Коаустантін (ірл. - Domnall mac Caustantín) ( 811 - 835)
  • Ед мак Боанта (ірл. - Áed mac Boanta) (835 - 839)
  • Алпін ІІ мак Ехдах (ірл. - Alpin mac Echdach) (839 - 841)
  • Кеннет мак Алпін (ірл. - Cináed mac Ailpín) (841 — 858) - перший король Шотландії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с.
  • Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с.
  • Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с.
  • Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст)
  • Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали