Дал Ріада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія королівства Дал Ріада в період розквіту, біля 590 р.

Дал Ріада — (ірл. — Dál Riata) — королівство, що існувало в IV–IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебрідські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії). Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану. У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV–V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебрідських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.


Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління)[ред.ред. код]

Ерк мак Ехах (ірл. - Erc mac Echach) (? — 474)

Фергус I Великий мак Ейрк (ірл. — Fergus Mòr, Fergus mac Eirc) (434–501)

Домангарт I (ірл. — Domangart mac Fergusa) (501–507)

Комгалл (ірл. — Comgall mac Domangart) (507–537)

Габран (ірл. — Conall mac Comgaill) (537–574)

Айдан (ірл. — Áedán mac Gabráin) (574–608)

Еохайд I (ірл. — Eochaid mac Áedáin) (608–629)

Коналл I (ірл. — Connad mac Conaill) (626–629)

Коннад (ірл. — Connad mac Conaill) (626–629)

Домналл I (ірл. — Domnall mac Echdach) (629–642)

Ферхар I (ірл. — Ferchar mac Connaid) (642–650)

Коналл II (ірл. — Conall Crandomna) (650–660)

Дунхад I (ірл. — Dúnchad mac Conaing) (645–654)

Домангарт II (ірл. — Domangart mac Domnaill) (660–673)

Маелдуйн (ірл. — Máel Dúin mac Conaill) (673–689)

Домналл II Донн мак Конайлл (ірл. — Domnall Donn, Domnall mac Conaill) (673–696)

Ферхар II (ірл. — Ferchar Fota, Ferchar mac Feredaig) (676–697)

Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт (ірл. - Eochaid mac Domangairt) (697)

Ейнбкеллах Ферхайр (ірл. - Ainbcellach mac Ferchair) (697 — 698)

Фіаннамайл Конайлл (ірл. - Fiannamail mac Conaill) (698 — 700)

Селбах мак Ферхайр (ірл. - Selbach mac Ferchair) (700 — 723)

Дунхад Бек (ірл. - Dúnchad Bec) (707 - 721)

Дунгал мак Селбайх (ірл. - Dúngal mac Selbaich) (723 - 726)

Еохайд III мак Ехдах (ірл. - Eochaid mac Echdach) (726 - 733)

Муйредах мак Айнбкеллайх (ірл. - Muiredach mac Ainbcellaich) (733 - 736)

Еоган мак Муйредах (ірл. - Eógan mac Muiredach) (736 - 741)

Індрехтах мак Фіаннамай (ірл. - Indrechtach mac Fiannamail) (733 - 741)

Ед Білий (ірл. - Áed Find або Aodh Airgneach) (761 - 778)

Фергус II мак Ехдах (ірл. - Fergus mac Echdach) (778 - 781)

Доннкойрке (ірл. - Donncoirce) (781 - 792)

Константин мак Фергусса (ірл. - Caustantín mac Fergusa) (792 - 805)

Коналл мак Тадг (ірл. - Conall mac Tadg) (805 - 807)

Коналл мак Ейдан (ірл. - Conall mac Áedáin) (807 - 811)

Еохайд IV Злий (ірл. - Eochaid) (811 - 819)

Домналл III мак Коаустантін (ірл. - Domnall mac Caustantín) ( 811 - 835)

Ед мак Боанта (ірл. - Áed mac Boanta) (835 - 839)

Алпін ІІ мак Ехдах (ірл. - Alpin mac Echdach) (839 - 841)

Кеннет мак Алпін (ірл. - Cináed mac Ailpín) (841 — 858) - перший король Шотландії.

Джерела

  • Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с.
  • Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с.
  • Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с.
  • Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст)
  • Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали