Дал Ріада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дал Ріада
ірл. Dál Riata
Королівство
??? – 843
Територія королівства Дал Ріада в період розквіту, біля 590 року


Столиця Дунадд
Мова(и) ґельська
Королі
 - до 474 Ерк мак Ехдах
 - 474—500 Фергус Мор мак Ейрк
 - 501—507 Доманґарт мак Фергуса
 - 507—538 Комґалл мак Доманґарт
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дал Ріада

Дал Ріада (ірл. Dál Riata) — васальне королівство, що існувало у IV—IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебридські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії), входило до складу королівства Улад (Ольстер).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану.

У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV—V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебридських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.


Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління)[ред. | ред. код]

  • Ерк мак Ехах (ірл. Erc mac Echach) (? — 474)
  • Фергус I Великий мак Ейрк (ірл. Fergus Mòr, Fergus mac Eirc) (434—501)
  • Домангарт I (ірл. Domangart mac Fergusa) (501—507)
  • Комгалл (ірл. Comgall mac Domangart) (507—537)
  • Габран (ірл. Conall mac Comgaill) (537—574)
  • Айдан (ірл. Áedán mac Gabráin) (574—608)
  • Еохайд I (ірл. Eochaid mac Áedáin) (608—629)
  • Коналл I (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Коннад (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Домналл I (ірл. Domnall mac Echdach) (629—642)
  • Ферхар I (ірл. Ferchar mac Connaid) (642—650)
  • Коналл II (ірл. Conall Crandomna) (650—660)
  • Дунхад I (ірл. Dúnchad mac Conaing) (645—654)
  • Домангарт II (ірл. Domangart mac Domnaill) (660—673)
  • Маелдуйн (ірл. Máel Dúin mac Conaill) (673—689)
  • Домналл II Донн мак Конайлл (ірл. Domnall Donn, Domnall mac Conaill) (673—696)
  • Ферхар II (ірл. Ferchar Fota, Ferchar mac Feredaig) (676—697)
  • Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт (ірл. Eochaid mac Domangairt) (697)
  • Ейнбкеллах Ферхайр (ірл. Ainbcellach mac Ferchair) (697—698)
  • Фіаннамайл Конайлл (ірл. Fiannamail mac Conaill) (698—700)
  • Селбах мак Ферхайр (ірл. Selbach mac Ferchair) (700—723)
  • Дунхад Бек (ірл. Dúnchad Bec) (707—721)
  • Дунгал мак Селбайх (ірл. Dúngal mac Selbaich) (723—726)
  • Еохайд III мак Ехдах (ірл. Eochaid mac Echdach) (726—733)
  • Муйредах мак Айнбкеллайх (ірл. Muiredach mac Ainbcellaich) (733—736)
  • Еоган мак Муйредах (ірл. Eógan mac Muiredach) (736—741)
  • Індрехтах мак Фіаннамай (ірл. Indrechtach mac Fiannamail) (733—741)
  • Ед Білий (ірл. Áed Find або Aodh Airgneach) (761—778)
  • Фергус II мак Ехдах (ірл. Fergus mac Echdach) (778—781)
  • Доннкойрке (ірл. Donncoirce) (781—792)
  • Константин мак Фергусса (ірл. Caustantín mac Fergusa) (792—805)
  • Коналл мак Тадг (ірл. Conall mac Tadg) (805—807)
  • Коналл мак Ейдан (ірл. Conall mac Áedáin) (807—811)
  • Еохайд IV Злий (ірл. Eochaid) (811—819)
  • Домналл III мак Коаустантін (ірл. Domnall mac Caustantín) (811—835)
  • Ед мак Боанта (ірл. Áed mac Boanta) (835—839)
  • Алпін ІІ мак Ехдах (ірл. Alpin mac Echdach) (839—841)
  • Кеннет мак Алпін (ірл. Cináed mac Ailpín) (841—858) — перший король Шотландії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с.
  • Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с.
  • Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с.
  • Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст)
  • Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали