Ірландія
|
Éire |
|||||
|
|||||
| Девіз: немає | |||||
| Гімн: Amhrán na bhFiann (ірл.) (Бійцівська пісня)  |
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Дублін |
||||
| Офіційні мови | Ірландська, англійська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Республіка | ||||
| - Президент | Майкл Д. Гіґґінс | ||||
| - Прем'єр міністр | Енда Кенні | ||||
| Незалежність | від Великобританії | ||||
| - Задекларована | 21 січня 1919 | ||||
| - Визнана | 6 грудня 1921 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 70,273 км² (117) | ||||
| - Води (%) | 2% | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 4 459 000 (121) | ||||
| - перепис 2006 р. | 4 239 848 | ||||
| - Густота | 60 чол,/км² (139th) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | 277,2 млрд (50) | ||||
| - На душу населення | $43.600 (2) | ||||
| Валюта | Євро1 (EUR) |
||||
| Часовий пояс | GMT (UTC+0) | ||||
| Домен інтернету | .ie | ||||
| Телефонний код | +353 | ||||
| 1. До 1999 року у користуванні був Ірландський Фунт. | |||||
Ірла́ндія (ірл. Éire — МФА: [ˈeːrʲə], англ. Ireland), Республіка Ірландія (ірл. Poblacht na hÉireann, англ. Republic of Ireland) — держава в північно-західній Європі на 5/6 території о. Ірландія, що був поділений 1921 року.
Сухопутно межує з Північною Ірландією, що перебуває під владою Сполученого Королівства.
З півдня, заходу і півночі омивається водами Атлантичного океану, а на сході її відділяє від Великобританії Ірландське море.
Вираз „Республіка Ірландія” (ірл. Poblacht na hÉireann) є лише характеристикою держави, проте не її назвою.
Ірландія має 50-е місце в світі за розміром ВВП, 2-ге в розрахунку ВВП на мешканця, а також 5-е місце в Індексі розвитку людського потенціалу.
Країна має високі показники в системі освіти, політичній свободі й дотриманні громадянських прав, свободі преси та економічній свободі.
Країна має розвинуту економіку, зорієнтовану на послуги й високі технології. Є членом Європейського Союзу, ОЕСР й ООН. Проте Ірландія проголосила військовий нейтралітет, отже не входить до НАТО.
Людність країни зростає найвищими темпами в Європі — щороку на 2.5%.
Зміст |
[ред.] Назва
Стаття 4 Конституції Ірландії, що була ухвалена 1937-го року, передбачає, що „назвою країною є Éire” (англ. Ireland, укр. Ірландія). У всіх офіційних цілях, зосібна в міжнародних угодах й інших юридичних договорах, де мовою документа є англійська, ірландський уряд використовує назву Ireland, і Éire — в документах ірландською. Установи Європейського Союзу діють таким же чином.
Із 1949 року в Акті Республіки Ірландія (ірл. Poblacht na hÉireann) зазначено, що Республіка Ірландія є офіційною характеристикою країни. Сам Акт був спрямований на те, аби затвердити, що держава є саме республікою, а не різновидом конституційної монархії. Отже, лише офіційна характеристика, а не зміна назви.
Те, що тепер відоме як Ірландія, має чимало синонімів, та всі вони часом використовуються як неофіційні. Весь острів Ірландія проголосив свою незалежність в однобічному порядку 1916-го року й нарік себе Ірландською Республікою (ірл. Poblacht na hÉireann, згодом також Saorstát Éireann). Після виборів 1918-го це рішення було ухвалене переважною більшістю депутатів ірландського парламенту. Після 1921 року британський уряд затвердив сучасну Ірландію як автономію Об’єднаного Королівства — Південну Ірландію. За подальшою Англо-Ірландською угодою, із 1922 до 1937, коли Ірландія була домініоном Британської Співдружності, країну йменували Ірландською Вільною Державою (англ. Irish Free State, ірл. Saorstát Éireann). Таку назву було скасовано прийняттям теперішньої ірландської конституції. Існують і розмовні назви, наприклад 26 графств або Південь (так часто називають у Північній Ірландії)
Площа 70,28 тис. км2.
Населення 3,705 млн чол. (2001).
Столиця — Дублін. Це найбільше місто країни, в якому мешкає близько 1,06 млн. осіб. Розташоване в широкій долині ріки Ліффей (Liffey) навколо Дублінської затоки.
Корк, друге по величині місто країни, в ньому налічується близько 283 тисячі мешканців.
Найвища точка — гора Каррантухіл (Carrauntoohill) — 1041 метрів над рівнем моря.
рельєф: центральне плато оточене горами
болота: Болото Клара
Офіц. мови — ірландська та англійська.
Грошова одиниця — ірландський фунт, в останні роки — євро.
Експорт: худоба, молочні продукти, віскі, мікроелектроніка, продукція машинобудування, хімікати, одяг, кінний спорт, кінні ферми.
Важливим є туризм.
Членство у міжнародних організаціях. Ірландія стала членом ООН в 1955, приєдналася до Європейського Союзу в 1992.
[ред.] Географія, природа
Див. Природа Ірландії, Геологія Ірландії.
Ірландія — великий острів на заході Британського архіпелагу, відділений від о. Великобританія протокою Св. Георга, Ірландським морем і Північною протокою. Знаходиться на краю шельфу, розчленованого глибокими підводними долинами на півночі, заході і півдні; на сході акваторії мілководні. Ірландія видовжена з північного сходу на південний захід, протяжність в цьому напрямі 486 км. Протяжність з півночі на південь — 465 км., зі сходу на захід — 285 км. Периметр узбережжя — 2800 км. Загальна площа 84 423 кв. км, з них незалежна Ірландська Республіка займає 70 285 кв. км, а Північна Ірландія, що входить до складу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, 14 138 кв. км. Найменша відстань між Ірландією і Великобританією — 21 км — по прямій від мису Торр-Хед поблизу Баллікасла до Малл-оф-Кінтайр в Шотландії.
[ред.] Історія
Незалежність від Англії Ірландія здобула у 1937; вийшла зі Співдружності і стала Республікою Ірландія в 1949; Англо-Ірландську угоду підписано в 1985; відносини з Англією погіршилися через відмову прийняти рішення про видачу злочинців.
Ірландська Республіканська Армія
[ред.] Політика
Політична система — демократична республіка
[ред.] Економіка
Див. Економіка Ірландії.
Ірландія — аграрно-індустріальна країна, що прогресивно розвивається. Основні галузі промисловості: комп'ютерна індустрія, текстильна, харчова, хімічна, машинобудування, чорна металургія, фармацевтична, скляна, нафтопереробна, гірнича (видобуток торфу, поліметалічних руд та ін.), туризм. За період 1995—2000 рр. зростання валового національного продукту в Ірландії складало 9,7 % щорічно. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головні порти: Дублін, Корк. Міжнародне авіасполучення — г.ч. через летовище в Дубліні. В Шанноні розташований трансатлантичний аеропорт.
Зростання валового національного продукту в Ірландії складало за період з 1995 по 2000 рік 9,7 % щорічно, що було зумовлено участю країни в МВФ, а також ефективною макроекономічною політикою і політикою в області зайнятості. Однак та роль, яку грають в економіці Ірландії прямі іноземні інвестиції в технологію, здатна викликати серйозні ризики в умовах погіршання глобального економічного клімату.
Див. також: Корисні копалини Ірландії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Ірландії, Гірнича промисловість Ірландії.
[ред.] Адміністративний устрій
Ірландська Республіка включає 26 графств, що входять до складу історичних провінцій Ірландії Ленстера, Манстера і Коннахта, а також 3 графства (Каван, Донегол і Монахан), що належать до провінції Ольстер. У політичному відношенні з 1921 відділено від шести інших графств провінції Ольстер, що складають Північну Ірландію, яка отримала місцеве самоврядування в 1922. З 1922 по 1949 Ірландія входила в Британську співдружність націй. До 1937 офіційно називалася Ірландська вільна держава, з 1937 по 1949 — Ейре. У 1949 була проголошена Ірландська Республіка, і зв'язок з Британською співдружністю припинився. Вступ в ЄС (1992) сприяв поліпшенню відносин зі Сполученим Королівством.
[ред.] Демографія
Населення Республіки Ірландія — трохи більше 3,5 млн. осіб. Етнічний склад — кельти (еріннах) і невелика кількість англосаксів. Понад 60 % ірландців проживає в містах і передмістях.
[ред.] Культура
Мова: ірландська та англійська. Основна мова спілкування — англійська. Офіційні документи видаються двома мовами, так само, як двома мовами часто виконані написи на вивісках, дорожніх покажчиках. Ірландська — одна з кельтських мов, її вивчають у школах, нею ведуться деякі передачі на радіо і телебаченні, існує навіть цілком ірландськомовний канал TG4. У побуті ірландська збереглася у деяких селах; Ольстер — графство Донегол, Коннахт — графства Голвей і Мейо, Манстер — Вотерфорд, Корк і Керрі, в основному ж ірландці вживають англійську. З квітня 2005 усі державні службовці зобов'язані використовувати ірландську у діловому листуванні, а назви 2300 населених пунктів і районів країни перейменовано ірландськими іменами.
Чимало англомовних письменників мають ірландське походження: Джонатан Свіфт, Джеймс Джойс, Оскар Уайльд, Семюел Беккет, Шеймас Гіні. Творчість двох останніх відзначена Нобелівськими преміями з літератури.
Як і в багатьох колишніх англійських колоній, в Ірландії давні футбольні традиції. Найкращі місцеві футболісти: Джекі Кері, Лаєм Бреді, Девід О'Лірі, Рой Кін та Роббі Кін (дивіться також Збірна Ірландії з футболу).
[ред.] Релігія
Католики — 93 % населення, протестанти — 5 %. Вплив церкви в житті ірландців дуже великий.
[ред.] Інше
Державним прапором Ірландії (згідно з конституцією) є зелено-біло-помаранчевий триколор. Кольорові смуги однакової прямокутної форми розташовані послідовно одна за одною. Довжина прапора удвічі більша за його ширину. Зелений колір — колір кельтів. Помаранчевий — означає протестантську основу, прихильників William of Orange. Білий — «символ чистоти взаємовідносин між ірландцями-католиками та ірландцями-протестантами». Уперше такий прапор було піднято в 1848 році як символ ірландського революційного руху «Молода Ірландія» (Young Ireland).
Герб — на лазурному фоні зображена золота арфа зі срібними струнами. Прототипом моделі цього символа слугує ірландська арфа 16 сторіччя, відома під ім'ям Brian Boru harp, що нині зберігається в музеї «Старовинна Бібліотека» Трініті-Коледжу в Дубліні.
Державний гімн — «Вояцька пісня» (англійською — «The Soldier's Song», ірландською — «Amhrán na bhFiann»). Написаний в 1907 році. Уперше опублікований в 1912 році в газеті Irish Freedom. Державним гімном Ірландії став у 1926 році.
[ред.] Спорт
За опитуваннями "Євробарометру" 2010 р., ірландці в Європі найбільше займаються спортом - 23% громадян цієї країни займаються спортом 5 разів на тиждень. Найпопулярнішими видами спорту є гельський футбол, херлінг, регбі та футбол.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- 3D моделі туристичних точок Ірландії (включно із Ольстером)(ірл.)
- Олексій Полтораков. Стратегія зовнішньої безпеки Ірландії: від геополітики до геоекономіки // Євроатлантика
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||
|
|||||||
|
||||||||||||||||
