Два трактати про правління

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Локк
Титульний аркуш першого видання

«Два трактати про правління» — літературна праця англійського мислителя Джона Локка, завдяки якій його вважають батьком політичного лібералізму. Дана робота розділена на дві частини. В першій частині автор висловлює власну критику політичних поглядів сера Роберта Філмера і його послідовників. В другій частині автор розкриває власну систему поглядів, щодо походження держави і її ролі в суспільстві.

Основні проблеми твору[ред.ред. код]

Перша частина праці являє собою спростування ідей Роберта Філмера. Філмер стверджує, що основою державної влади монарха є божа воля. Локк категорично не погоджується з даним тезисом Філмера. Він пропонує розрізняти те, що встановлено Богом, і те, що залежить від людської волі. Локк переконаний, що помилка Філмера полягає в тому, що він не проводить відмінності між людиною і тваринами, у яких дійсно існує право сильного. В основі, викладеної у «двох трактатах про правління», теорії автора лежить критика абсолютної влади монарха, здійснюваної всупереч волі більшості громадян.

У другому трактаті Локк розмірковує про сутність і походження держави. Він доводить, що в первісному природному стані всі люди були вільні й рівні. Але ця свобода та рівність були багато в чому формальними. Люди не здатні уживатися один з одним, не порушуючи при цьому природні права, які, як вважав Локк, надані кожному з нас законом природи. У всіх людей є право на життя і право бути вільними до тої міри, поки ці права не порушують свободу і природні права інших. Однак, без організованого елементу примусу люди, за словами Локка, змушені власноруч захищати свої власні природні права від інших людей. І для того, щоб більш ефективно захищати права всіх людей, вони, на думку Локка, об'єднались і уклали між собою суспільний договір. Цей договір забезпечує їх природні права шляхом заснування такої держави, яка приймає закони для їх захисту і слідкує за виконання цих законів.

Згода людей є тою єдиною основою, на яку спирається влада держави на думку Локка. Локк говорить про це абсолютно чітко: «Якщо хто-небудь з тих хто, перебуває при владі перевищує дану йому за законом владу і використовує силу, що знаходиться в його розпорядженні для таких дій по відношенню до підданих, які не дозволяються законом … то йому можна чинити опір, як і всякій іншій людині, яка силою зазіхає на права іншої». Якщо держава або правитель порушує права окремих громадян, то люди мають право організувати повстання і позбутися такого уряду або держави. "Коли ж законодавці намагаються відняти і знищити власність народу або повернути його у рабство деспотичної влади, то вони ставлять себе в стан війни з народом, який внаслідок цього звільняється від обов'язку будь-якої подальшої покори до них.

Локк вважав, що держава повинна функціонувати для досягнення тієї єдиної мети, заради якої вона спочатку і була створена, а саме для захисту життя, свободи і власності. Він зазначає у роботі: «Коли якесь число людей таким чином погодилося створити спільноту або державу, то вони тим самим уже об'єднані та складають єдиний політичний організм, у якому більшість має право діяти і вирішувати за інших».

Посилання[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.